Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015 року у справі за позовом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити дії,

Державна архітектурно-будівельна інспекція у Вінницькій області звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання знести за власний рахунок самочинно збудовану господарську будівлю (гараж) на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_3 знести за власний рахунок самочинно збудовану господарську будівлю (гараж), розташовану на присадибній ділянці по АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення судів та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено, 19.06.2014 року Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області на підставі звернення ОСОБА_4 від 11.06.2014 року була проведена позапланова перевірка законності виконання будівельних робіт з будівництва господарської будівлі (гаражу) на присадибній земельній ділянці по АДРЕСА_1.

За результатами перевірки встановлено, що відповідач, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проводить роботи з будівництва господарської будівлі (гаражу), що порушує вимоги ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Дане правопорушення зафіксовано в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 817-ПП від 19.06.2014 року, де зазначено, що будівельні роботи, які виконуються за адресою АДРЕСА_1, здійснюються без реєстрації інспекцією держархбудконтролю у Вінницькій області повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

19 червня 2014 року на підставі акта перевірки № 817-ПП винесено припис № 7-РВ про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким, з метою усунення виявлених порушень, вимагається у термін до 19.12.2014 року привести об'єкт у відповідність до вимог чинного законодавства та припис № 8-РВ про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким, з метою усунення виявлених порушень, вимагається призупинити роботи з будівництва гаража до виконання вимог припису № 7-РВ від 19.06.2014 року.

19 червня 2014 року ОСОБА_5, головним державним інспектором відділу по Центральному регіону та ліцензування управління контролю за будівництвом об'єктів та державного ринкового нагляду № 2 інспекції держархбудконтролю у Вінницькій області в присутності ОСОБА_3 складено протокол про те, що ОСОБА_3 на присадибній ділянці по АДРЕСА_1 виконуються будівельні роботи без реєстрації інспекцією держархбудконтролю у Вінницькій області повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушуються приписи п. 1. ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

20 червня 2014 року заступник начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області ОСОБА_6, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення від 19.06.2014 року, постановив визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП та накласти на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн.

23 червня 2014 року ОСОБА_3 сплатила штраф у повному обсязі.

04 серпня 2014 року начальником відділу по Центральному регіону та ліцензування по Центральному регіону та ліцензування управління контролю за будівництвом об'єктів, та державного ринкового нагляду № 2 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області ОСОБА_7 на підставі наказу № 1 від 08.01.2014 року та заяви ОСОБА_4 проведено позапланову перевірку дотримання вимог чинного законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил щодо законності будівництва господарської споруди (гаражу) по АДРЕСА_1.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 1066-ПП від 04.08.2014 року висновками якого встановлено, що на час перевірки будівельні роботи на вищезазначеному об'єкті не проводять, але об'єкт має два поверхи з цегли та віконними отворами, що свідчить про зміну об'єкту виконаних будівельних робіт після останньої перевірки. Даний факт показує, що у період з 19.06.2014 року по 01.08.2014 року будівельні роботи виконувалися. Зазначене свідчить, що вимоги припису № 8-РВ не виконано, чим порушено п. 3. ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

04 серпня 2014 року ОСОБА_7, начальником відділу по Центральному регіону та ліцензування по Центральному регіону та ліцензування управління контролю за будівництвом об'єктів, та державного ринкового нагляду № 2 інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області, в присутності ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_3 не виконала вимоги припису № 8-РВ від 19.06.2014 року, а саме не зупинила будівництво та продовжує виконання будівельних робіт, чим порушує п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

15 серпня 2014 року заступник начальника інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області ОСОБА_6, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення від 04.08.2014 року, постановив визнати ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, об'єкти будівництва є самочинними у випадках наявності однієї із вказаних умов:

- збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

- збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

- збудовані або будуються без належно затвердженого проекту;

- збудовані або будуються з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому, випадки, у яких можливе постановлення судом рішення про знесення самочинного будівництва визначені частинами 4, 7 статті 376 ЦК України та статтею 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Так, відповідно до статті 38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Згідно з частинами 4, 7 статті 376 ЦК України якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливою або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила будівництво.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Отже, за змістом вказаних норм постановлення судом рішення про знесення самочинного будівництва може мати місце у разі: якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб; істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; істотного порушення будівельних норм і правил. До того ж, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил судовому рішенню про знесення самочинного будівництва має передувати рішення суду, яким зобов'язано особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. При цьому, у вказаних випадках судове рішення про знесення самочинного будівництва може бути постановлено, якщо проведення перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення.

Таким чином, закон не передбачає можливості знесення за рішенням суду житлового будинку, будівель, споруд чи іншого нерухомого майна, у разі якщо вони є самочинним будівництвом, як такі, що збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи.

Між тим, підставою для звернення до суду Інспекції став встановлений перевіркою факт, що відповідач, без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, проводить роботи з будівництва господарської будівлі. Проте, для вказаного виду самочинного будівництва законом не передбачено можливості його знесення за рішенням суду.

Водночас, суди зазначили, що мало місце виконання будівельних робіт відповідачем із істотним порушенням будівельних норм і правил, помилково вказуючи при цьому на пункт 1 частини 1 статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Проте, вказана норма закону не відноситься до державних будівельних норм і правил, якими є зібрання основних нормативних вимог і положень, які регламентують проектування і будівництво в усіх галузях.

Так, статтею 1 Закону України від 05.11.2009 року № 1704-VI "Про будівельні норми" передбачено, що будівельні норми - затверджений суб'єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов'язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Судами попередніх інстанцій не було враховано всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.09.2015 року у цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.