Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Черпіцької Л.Т. Маслія В.І. Стрелець Т.Г. провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Київської митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі № 808/8278/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" до Київської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" звернулось з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 125110011/2015/010074/2 від 11.06.2015 року, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00098 від 11.06.2015 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що товариством було надано усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару за основним методом за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року, позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Київська митниця ДФС звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛІОН" (Покупець) та PELAGOS P/F, Фарерські острови (Продавець) було укладено контракт № 188F/2015P на поставку свіжозамороженої чи охолодженої риби різних видів та морепродуктів (далі - Контракт). Умови поставки кожної партії товару, найменування товару, кількість, ціна, вартість кожної партії товару, строки проведення розрахунків, строки відвантаження та доставки товару, відправник та інші суттєві умови поставки визначаються сторонами шляхом переговорів та після узгодження вказуються в інвойсах на кожну партію товару, які є невід'ємною частиною контракту.

Згідно умов Контракту позивачем на митну територію України був ввезений товар - скумбрія ціла (лат. Scomber scombrus), морожена, з головами, не патрана, не солона, без харчових добавок, приправ та інших інгредієнтів, без складових сумішей, тепловій та кулінарній обробці не піддавалось, без консервантів. Розмір 400-600грм. Розфасовані в картонні короба 2x12,5кг. Вага нетто - 19500кг. У відповідності до інвойсу № SDA140306.3 від 22.05.2015р. товар постачався за ціною 1,125 доларів США за кг на умовах FСА Клайпеда, Литва.

З метою митного оформлення товару, 03.06.2015 року позивачем подано електронну митну декларацію № 215110008/2015/108850, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 471241,07 грн. (24,17 грн. або 1,15 доларів США за 1 кг). Митну вартість товару визначено за методом № 1 - за ціною договору (контракт) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість згідно ч.10 ст. 58 МК України включає вартість товару згідно рахунків - 462241,07 грн. (21937,50 доларів США х 21,070818 курс), та вартість витрат на транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України - 9000 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи: контракт № 188F/2015P від 30.04.2015; інвойс від 05.06.2015 № SDA140330.3; калькуляцію постачальника від 05.06.2015; прайс-лист від 03.06.2015; міжнародну товарно-транспортну накладну № 039659 від 09.06.2015; довідку про транспортні витрати б/н від 09.06.2015; договір доручення № 30-10/14 від 30.10.2014; дублікат ветеринарного свідоцтва від 11.06.2015 серії ЄРД-00 № 203077; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 09.06.2015 № LT0176599/L2-6006; сертифікат походження № ВС 29057 від 05.06.2015; сертифікат якості № 55-2015 від 05.06.2015; експортну декларацію № 15LTLUB000EK00E228 від 09.06.2015; експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-238 від 14.05.2015.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митним органом направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою про надання додаткових документів, а саме: 1) платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, 2) копію митної декларації країни виробника; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 11.06.2015 р. ТОВ "КЛІОН" повідомило митницю про неможливість надання додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості за МД, у зв'язку з чим просило прийняти рішення про коригування митної вартості товару раніше десятиденного терміну без урахування вимог ч.3 статті 53 МК України.

11.06.2015 р. відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125110011/2015/010074/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00098.

Митна вартість товару, що імпортується, митним органом визначена із застосуванням другорядного методу 2г (резервного методу). Відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за методом 2г) з розрахунку 1,84 дол. США за кг товару (рішення про коригування митної вартості від 14.05.2015 № 1120500000/2015/000090/1, від 27.05.2015 № 504050002/2015/000007/2, від 03.06.2015 № 112050000/2015/000105/2).

На підставі рішення митного органу, 11.06.2015 р. декларант оформив нову МД № 125110011/2015/007846, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів та надавши гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем, шляхом грошової застави у розмірі 91129,56 грн.

Позивач листом від 06.07.2015 р. за вих. № 06/02-653 надав Київській митниці додаткові документи, а саме: експертний висновок Запорізької ТПП № ОИ-287 від 08.06.2015; лист позивача № 06/02-652 від 06.07.2015 про договори укладені з третіми особами; договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЭ/5Л від 19.01.2015; рахунок № 9 від 13.06.2015; лист постачальника від 02.07.2015.

Київська митниця повідомила позивача листом № № 5845/4/10-70-60-01-47 від 15.07.2015 р. про відсутність підстав для скасування рішення № 125110011/2015/010074/2 від 11.06.2015 р. у зв'язку з тим, що документи, які надані для оформлення товару, містять розбіжності та невідповідності.

Не погодившись з рішенням та карткою відмови, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів та прийняття висновку про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, при цьому позивачем при митному оформленні товару були надані необхідні документи для визначення митної вартості товару за ціною контракту, а відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, що поставлявся.

Колегія суддів погоджується з позицією судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 р., в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

При цьому, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

У розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на наявність сумніву у визначенні позивачем митної вартості товарів за першим методом в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, з огляду на наступне.

Між тим, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що джерелом інформації для прийняття спірного рішення відповідач використав наявну у нього цінову інформацію за фактами митних оформлень ідентичних та подібних товарів ПІК "Інспектор 2006", а саме: рішення про коригування митної вартості від 14.05.2015 р. № 1120500000/2015/000090/1, від 27.05.2015 р. № 504050002/2015/000007/2.

Однак, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2015 по справі № 808/5559/15 визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 112050000/2015/000105/2 від 03.06.2015.

Також, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015, по справі № 808/3468/15 визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Запорізької митниці ДФС № 1120500000/2015/000090/1 від 14.05.2015.

Крім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.10.2015 по справі № 808/4231/15 визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Миколаївської митниці ДФС № 504050002/2015/000007/2 від 27.05.2015.

Рішення від 11.06.2015 р. № 125110011/2015/010074/2 обґрунтоване ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України. Вказане рішення містить перелік документів за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, а саме: 1) договір (угода, контракт) з третіми особами та рахунки про сплату платежів третім особам на користь продавця; 2) висновок експертної організації, інформація біржових організацій про вартість товарів та/або сировини, 3) відповідна бухгалтерська документація (видаткові накладні за наявності).

Водночас, з оскаржуваного рішення відповідача не вбачається, що документи декларанта містили розбіжності, неточності, які основні документи не подані, які складові митної вартості не підтверджені, в чому полягає невірність проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару. Графа 33 оскаржуваного рішення не містить чіткого переліку вказаних документів, які саме не було надано і яким чином це вплинуло на визначення митних складових вартості товару.

Крім того, в рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган чітко не вказав, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають, та яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

Також митницею не вказано, яка з перелічених у частині другій ст. 58 Митного кодексу України підстав, у даному випадку, стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача надати належні документи чи обґрунтування.

Судами встановлено, що відповідно до інвойсу № SDA140330.3 від 05.06.2015 р. товар постачався на умовах FСА Клайпеда, Литва.

Згідно Інкотермс 2010 до обов'язків покупця по FCA належить зобов'язання за свій рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця. За умовами поставки FCA страхування товару не передбачене.

Таким чином, посилання відповідача на те, що п.1.6. Контракту передбачає страхування товару з оформленням страхового полісу, який декларантом не наданий, є необґрунтованими.

Що стосується транспортних витрат на перевезення товару, то позивачем надано договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЭ/5Л, укладений 19.01.2015 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (експедитор) та ТОВ "КЛІОН" (клієнт), відповідно до п.1.2 якого експедитор зобов'язується виконати комплекс послуг з організації автомобільних транспортних перевезень за маршрутом та на умовах зазначених клієнтом в разовій заявці.

Також, позивачем надано рахунок-фактуру № 9 від 13.06.2015, довідку про транспортні витрати б/н від 09.06.2015, згідно яких вартість транспортних послуг з перевезення вантажу до пункту пропуску на державному кордоні України Ягодин складає 9000 грн. 00 коп., а вартість перевезення від пункту пропуску на кордоні України до м. Запоріжжя складає 30000 грн. Загальна сума за перевезення вказана в розрахунку: 39000 грн.

У калькуляції постачальника PELAGOS P/F від 05.06.2015 зазначено про включення до складу митної вартості товару за інвойсом № SDA140330.3 від 05.06.2015 - витрат на транспортування та інших витрат з доставки до м.Клайпеда (Республіка Литва).

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом, в свою чергу, не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 125110011/2015/010074/2 від 11.06.2015 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 125110011/2015/00098, а відтак про наявність підстав для їх скасування.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.