11-604/10 Про умисне вбивство, скоєне у стані алкогольного сп'яніння, а також завідомо неправдиве повідомлення слідчому про вчинення злочину і давання під час досудового слідства завідомо неправдивих показів - 15.09.2010 Прийняття

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 02.07. 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.народження, мешканця АДРЕСА_1, непрацюючого, несудимого, -

було засуджено до позбавлення волі:

- за ст. 115 ч.1 КК України на 14 років 3 місяці;

- за ст. 383 ч. 1 КК України на 2 роки:

- 185 ч. 1 КК України (2341-14) на 3 роки.

Окрім того за ст. 384 ч. 1 КК України - на 6 міс. арешту.

За сукупністю злочинів на підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання засудженому обрано 14 років 3 міс. позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженим залишений утримання під вартою.

Строк відбування покарання обрахований із 06.11.2007 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 :

- на користь ОСОБА_3 35 357 грн. на відшкодування матеріальної шкоди і 50 000 грн. – моральної шкоди;

- на користь ОСОБА_4 150 000 грн. моральної шкоди;

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській обл. 1221 грн. 51 коп. витрат на проведення експертиз.

За вироком суду, ОСОБА_1 11.08.2007 року, будучи попередженим про відповідальність за ст. 383 КК України, звернувся із заявою у Житомирський МВ УМВС України в Житомирській обл. про те, що в цей день близько 01 год. 20 хв. поблизу буд. №13 по пров. Гончарному невідомі особи пограбували його і заволоділи майном на суму 2185 грн.

15.08.2007 року за заявою ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа за ст. 186 ч. 2 КК України, а 04.09.07 р. він був визнаний потерпілим. Під час допиту в той же день, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст.ст. 383, 384 КК України, дав показання про обставини злочину щодо нього.

Під час розслідування справи було доведено, що подій злочину не відбувалось, кримінальна справа була закрита на підставі п.1 ст. 6 КПК України.

Таким чином, ОСОБА_1 завідомо неправдиво повідомив слідчому про вчинення злочину і під час досудового слідства дав завідомо неправдиві покази.

Також ІНФОРМАЦІЯ_2 р. близько 04 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись на запрошення гр-ки ОСОБА_6 на її робочому місці, в приміщенні кіоску біля буд. 28 по вул. Хлібна та №16 по вул. Чапаєва в м. Житомирі, під час конфлікту на грунті особистих неприязних стосунків раптово вирішив вбити її. Засуджений наніс їй 6 ударів рукою в обличчя та удар ножем у шию, вбивши її. Смерть потерпілої настала від різаної рани шиї з повним пересіченням судин і зовнішньою крововтратою.

Після вчинення вбивства ОСОБА_1, знаходячись у нетверезому стані, таємно викрав з цього кіоску майно ПП ОСОБА_7 на суму 1250 грн. і гроші 2809 грн., а всього на суму 4709 грн. 08 коп.

В апеляціях засуджений ОСОБА_1 та в його інтересах адвокат ОСОБА_2 просять скасувати вирок суду за невідповідністю призначеного покарання особі першого, порушенням судом 1-ої інстан- ції його права на захист, зокрема – під час судових дебатів, коли в нього був поганий стан здоров’я і він не міг адекватно сприймати події, які відбувались 02.07.2010 року. Йдеться про направлення справи на новий судовий розгляд.

До стислої скарги адвоката і певним чином мотивованої скарги засудженого додано, що додаткові доводи до апеляцій будуть надані безпосередньо до апеляційного суду.

За день до апеляційного розгляду справи надійшли доповнення до апеляції адвоката ОСОБА_2, в яких йдеться про порушення судом права ОСОБА_1 на захист під час судових дебатів /аналогічне тому, що вказано у скарзі останнього/ і порушення таємниці наради суддів.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2, які власні та один одного апеляції підтримали, підкреслили невідповідність призначеного засудженому покарання заподіяному ним, додали розписку про подальше часткове відшкодування засудженим шкоди ОСОБА_3 в сумі 7 900 грн., думки прокурора, потерпілих ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також адвоката з боку останніх ОСОБА_5, які заперечили проти апеляцій і вважали судове рішення щодо ОСОБА_1 законним і обгрунтованим, перевіривши справу, дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляцій засудженого та його адвоката з наступних мотивів.

Доведеність вини засудженого ОСОБА_1 по справі та правильність кваліфікації його дій ніхто з можливих апелянтів, в тому числі і він сам, не оспорюють. ОСОБА_1, згідно до протоколу судового засідання, обвинувачення визнавав як на досудовому слідстві, так і в суді. Правова оцінка заподіяного засудженим під сумнів ніким не ставиться.

Вказівка в апеляціях про нібито порушення судом права ОСОБА_1 на захист під час судових дебатів, неврахування його стану здоров’я і неможливості виступити з промовою і в останньому слові – не знайшли підтвердження у матеріалах справи.

Дійсно, під час проведення судових засідань ОСОБА_1 неодноразово скаржився на стан здоров’я, однак у зв’язку з цім суд приймав відповідні міри: організував надання йому медичної допомоги, проводив відповідні судово - медичні та психіатричні дослідження стану здоров’я засудженого, неодноразово переносив розгляд кримінальної справи. Матеріали про це маються в томі №4 /а.с. 241-246, тощо/. З них видно, що останній страждає вегето-судинною і нейро-циркуляторною дистонією. Посилка в апеляціях на те, що під час виступу у судових дебатах і останньому слові засуджений внаслідок хворобливого стану здоров’я не міг адекватно сприймати події – є безпідставною. На а.с. 252 в т. 4 є довідка викликаного судом лікаря "швидкої допомоги" про можливість з боку ОСОБА_1 приймати участь у судовому засіданні і відсутність показань для його госпіталізації. В протоколі судового засідання відображена позиція підсудного по справі у судових дебатах і під час останнього слова, яку він висловив.

Ніяких порушень процесуальних прав засудженого з боку суду 1-ої інстанції в даному випадку колегія суддів не вбачає.

Що стосується твердження адвоката ОСОБА_2 нібито про розголошення суддєю по справі можливого майбутнього вироку і міри покарання, про які засудженого ніби заздалегідь повідомив лікар установи, де він утримувався, то воно є також безпідставним. Конкретних доказів такої поведінки судді апеляційному суду не надано. Відвід судді 1-ої інстанції, заявлений з цього приводу, був розглянутий у встановленому законом порядку /т.4, а.с. 247-248, 249-250 і 251/.

Апеляції засудженого та його адвоката в частині невідповідності призначеного покарання заподіяному першим, на думку колегії суддів, підлягають задоволенню, оскільки судом 1-ої інстанції воно обрано засудженому без дотримання усіх вимог ст. 65 КК України.

Дійсно, злочин, передбачений ст. 115 ч.1 КК України і вчинений серед інкримінованих, відноситься до категорії особливо тяжких, він скоєний ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння. З іншого боку, ОСОБА_1 із самого початку досудового слідства і до кінця судового засідання вину по справі в цілому визнавав, в тому числі і щодо позбавлення потерпілої ОСОБА_6 життя. Він пояснював, що має сім’ю і дитину, з потерпілою познайомився випадково, за її ініціативою мав з нею один раз статеві стосунки. Через деякий час вона викликала його на зустріч, яка і відбулась у зазначену по справі ніч, повідомила, що хвора на СНІД і йому треба пролікуватись за відповідну платню у її знайомого лікаря. Це і було причиною конфлікту, а потім його подальших дій щодо потерпілої. За матеріалами справи, в дійсності ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_6 не були хворі на СНІД. Зазначені фактичні мотиви вчинення засудженим особливо тяжкого злочину не можна не прийняти до уваги, його позиція по справі нічим і ніким не спростована.

Суд у вироку вказав про відсутність будь-яких пом’якшуючих покарання ОСОБА_1 обставин і призначив йому за вчинені вперше злочини майже максимальну міру покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, яка також і передбачена санкцією ч.1 ст. 115 КК України. При цьому не врахована конкретна віктивна поведінка потерпілої, фактичне визнання засудженим вини в інкримінованих йому злочинах, добровільне відшкодування ним 10 000 грн. матеріальної і 10 000грн. – моральної шкоди потерпілій ОСОБА_3 до винесення вироку, а також їй же додатково – 7 900 грн. моральної шкоди до засідання апеляційного суду. Ці обставини за законом слід вважати пом’якшуючими покарання. Характеризується засуджений позитивно, є несудимим, має певні хвороби, дані про які є у матеріалах справи.

Тому, на думку колегії суддів, враховуючи усі наведені обставини, судом 1-ої інстанції до засудженого необгрунтовано застосовано занадто суворе покарання за ч.1 ст. 115 КК України і сукупністю злочинів. Колегія суддів це покарання зменшує і вирок в цій частині змінює.

Для скасування ж вироку по зазначеним в апеляціях мотивах судова колегія підстав не знайшла.

Керуючись ст. ст. 365 і 366 КПК України, колегія суддів, -

Апеляції засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Богунського райсуду м. Житомира від 02.07.2010 року щодо засудженого ОСОБА_1 – змінити. Пом’якшити засудженому ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі за ч. 1 ст. 115 КК України та сукупністю злочинів по справі, обравши її вказаним у вироку шляхом відповідно – 12 /дванадцять/ років позбавлення волі.