2а/2570/1147/12 Про визнання незаконними дії щодо затримання та не відправлення адресату цінного поштового відправлення, та зобов'язання відправити адресату цінне поштове відправлення - 31.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Київської регіональної митниці на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської регіональної митниці про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Київської регіональної митниці (далі - Відповідача) у якому просив:

- визнати незаконними дії відповідача щодо затримання та не відправлення адресату цінного поштового відправлення CV140031043UA;

- зобов'язати відповідача негайно відправити затримане цінне поштове відправлення CV140031043UA;

- вжити заходів реагування щодо покарання співробітників митниці.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши позивача та представника відповідача, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем 02.03.2012р. здійснено поштове відправлення, дрібний пакунок СV140031043UA з України до Австралії, м. Сідней, оформлене згідно встановлених норм діючого законодавства з складанням відповідної митної декларації, в якому знаходились підробки нагород колишнього СРСР, а саме виготовлені з використанням сучасних технологій підробки орденів «Красная звезда», «Трудовая слава» 2 ст., орденів «Знак почета» та «Почета».

Листом від 24.03.2011 вих. № 28/99 зазначено, що якщо у висновку експертизи вказано, що предмет культурного призначення «не є культурною цінністю», власнику такого предмета не потрібне Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України. На цій підставі такий предмет не підпадає під дію Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» (1068-14) і може бути безперешкодно вивезений за територію України.

З висновку експерта від 24.02.2012 року №86/12 та від 30.11.2011 року №262/11 вбачається, що підробка ордену «Красной звезды» НОМЕР_1 тип 3 варіант 3 різновид 1; підробка ордена «Знак почета» є сучасною стилізацією (підробкою) під орден «Знак почета» 2 типу; підробка ордену «Трудовая Слава» ІІ ступеня є сучасною підробкою ордену «Трудовая Слава» ІІ Ступеня різновид 1 (за класифікацією С.С. Шишкова); підробка ордену «Почета» несе ознаки внесення змін на аверсі та встановлення додаткового елементу.

Дані предмети допрацьований в теперішній час, на сучасному обладнанні, за новітніми технологіями. Зважаючи на вищезазначене, питання рідкості не розглядається. Не відноситься до культурних цінностей. Не занесені до Державного реєстру національного культурного надбання. Не включені до Музейного фонду України. Не може бути включений до Державного реєстру національного культурного надбання. Не є державною нагородою України.

Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів правомірності затримання та не відправлення адресату поштового відправлення СV140031043UA, направленого позивачем до Австралії, Сідней.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що в поштовому відправленні CV140031043UA знаходились підробки орденів СРСР. Також до поштового відправлення було вкладено ксерокопію експертного висновку, копію відповіді Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України та фотокартки предметів, що проходили експертизу (з метою засвідчення того, що в поштовому відправленні перебувають саме ті предмети, які вивчались експертом - на кожній фотокартці малась мокра печатка Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського та підпис експерта, який проводив експертизу).

Відповідно до ст. 98 Митного кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, митні органи здійснюють контроль за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України у взаємодії зі спеціально уповноваженим державним органом по контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 248 Митного кодексу України громадяни мають право пересилати товари у міжнародних поштових та експрес-відправленнях у порядку, встановленому статтями 151 - 153 цього Кодексу, крім товарів, заборонених до такого пересилання. Обмеження щодо вартості та обсягів товарів, а також перелік товарів, заборонених до пересилання у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1948 (1948-2002-п) (зі змінами та доповненнями) затверджено Порядок і умови здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових відправленнях, у якому зазначено, що не підлягають пропуску через митний кордон у відправленнях такі товари та інші предмети: заборонені до переміщення (пересилання) через митний кордон згідно із законодавством; відправлені з порушенням митних правил, нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв'язку; щодо яких відсутні відповідні дозвільні документи у разі застосування нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі (ліцензування, сертифікація тощо); які підлягають іншим передбаченим законодавством видам контролю та за результатами такого контролю не можуть бути пропущені через митний кордон.

Відповідно до п. 24 Порядку (1948-2002-п) , - товари та інші предмети, які заборонені до переміщення (пересилання) через митний кордон згідно із законодавством та є предметами контрабанди або порушення митних правил, вилучаються підрозділом митного органу у встановленому порядку. Відправлення, що містять заборонені до переміщення (пересилання) через митний кордон згідно із законодавством товари та інші предмети, які не є предметами контрабанди або порушення митних правил, нормативно-правових актів з питань надання послуг поштового зв'язку, пропуску не підлягають і повертаються оператором відправникам з місця міжнародного поштового обміну. (п.25 Порядку (1948-2002-п) ).

Враховуючи вищенаведене та те, що предмети, які знаходилися в посилці не відносяться до культурних цінностей, дії відповідача щодо затримання та повернення власнику поштового відправлення є протиправними.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року - без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.