Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого судді: Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Цвіркуна Ю.І. за участю: секретаря - Шевчук П.О.позивача - ОСОБА_5

представника позивача - ОСОБА_6, ОСОБА_7

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 р.

у справі № 804/15244/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про скасування податкових повідомлень-рішень

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_5.) звернувся до суду з позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Дніпродзержинська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ від 04.08.2015 р. № 0021201701 та від 15.10.2015 р. № 0025341701.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 р. скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 р. залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та присутніх у судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Дніпродзержинською ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_5 з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "СТВ СТАЛЬ" за період з 01.01.2013 р. по 30.04.2015 р., за результатами якої складено акт № 1606/249/04-03-17-01-27/292050393 від 02.07.2015 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп. 14.1.36, 14.1.191, 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту в сумі 1 072 203 грн., заниження суми позитивного значення ПДВ на 1 072 203 грн. та завищення залишку від'ємного значення з ПДВ на 2630423 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 04.08.2015 № 0021201701 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 331 959,50 грн., в тому числі за основним платежем - 887 973 грн., за штрафними санкціями - 443 986,50 грн.; від 15.10.2015 № 0025341701 щодо зменшення від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 207475 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "СТВ СТАЛЬ" укладено договір № 02/01/01 від 02.01.2013 р. про надання послуг. Розрахунки між позивачем та контрагентом здійснювалися у безготівковій формі. На підставі податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що судам попередніх інстанцій, при вирішенні даної справи, слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення операції.

Таким чином, для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження договорів, укладених позивачем, первинних документів, пов'язаних з їх виконанням, обставин, які б підтверджували рух активів у процесі здійснення господарських операцій позивача тощо.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що дослідженню судами підлягала перш за все реальність операцій позивача, добросовісність дій платника податків, яка полягала у відповідності вчинених ним дій господарській меті та досягненню економічних цілей.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підставі постанови старшого слідчого з ОВС 3-го відділу кримінальних розслідувань СУ ФР Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з ОВП Гейко О.В. Дніпродзержинською ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку ФОП ОСОБА_5

З огляду на вищевказані обставини, судам попередніх інстанцій необхідно з'ясувати наслідки порушення кримінальної справи щодо контрагента позивача та наявності відповідного вироку суду.

Зазначена позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 15.12.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає направленню на новий розгляд.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214- 215, 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

1.Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити частково.

2.Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.06.2016 р. скасувати.

3.Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.