820/6984/15 Про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови - 22.09.2016 Прийняття

Суддів:Черпіцької Л.Т. Маслія В.І. Кравцова О.В.провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Харківської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі № 820/6984/15 за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий Стиль" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, -

Приватне акціонерне товариство "Новий Стиль" звернулось з позовом до Харківської митниці ДФС, в якому просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/000605/2 від 02.04.2015 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 80710000/2015/00388 від 02.04.2015 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправність дій митниці щодо визначення митної вартості товару за методом щодо подібних товарів, оскільки товариством було надано усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару за основним методом.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року, позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Харківська митниця ДФС звернулась з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 лютого 2014 року між Formenti Giovenzana Polska Sp. z.o.o. (Польща) (Продавець) та ПАТ "Новий Стиль" (Покупець) укладено контракт № 26022014, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити продукцію - меблеву фурнітуру.

Згідно з п.1.3 контракту, конкретний вид (асортимент) товару кожної партії поставки вказується у специфікаціях та інвойсах, які додаються до контракту і є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.4.1 розділу 4 контракту покупець купує товар за цінами узгодженими сторонами, ціна товару за конкретною партією товару зазначається у специфікаціях та інвойсах.

Ввезення товару здійснювалось в березні 2015 року на підставі вказаного контракту, специфікації № 9 від 16.03.2015 року та інвойсу № FSE/30/2015/E від 16.03.2015 року на загальну суму 1801,10 євро, що за курсом валюти 24,76 складало 44596,35 грн. Витрати на транспортування склали 4675,46 грн.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем до Харківської митниці ДФС було подано митну декларацію № 807100000/2015/009082 від 23.03.2015 року.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації були подані наступні документи: контракт з компанією Formenti & Giovenzana Polska Sp. z.o.o. (Польща) № 26022014 від 26.02.2014 року специфікацію № 9 від 16.03.2015 року; інвойс № FSE/30/2015/E від 16.03.2015 року; документи щодо транспортування: контракт № 14012010 від 14.01.2010 року на перевезення вантажним автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 14.01.2010 року; калькуляцію транспортних витрат б/н від 20.03.2015 року; довідку щодо вартості перевезення № 20/03 від 20.03.2015 року; міжнародну товарно-транспортну накладну № 5377835 від 16.03.2015 року.

Також позивачем було надано додаткові документи, а саме: сертифікат походження товару РL/МF/АК 0203777від 21.03.2015 року; копію митної декларації країни відправлення 15PL401010E0025445 від 21.03.2015 року; лист про не проведення страхування від 23.03.2015 року; лист про відсутність взаємозалежності; прайс-лист виробника товарів від 10.03.2015 року; пакувальний лист б/н від 16.03.2015 року.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, митниця дійшла висновку, що в наданих позивачем документах містяться розбіжності та вони не містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларанту було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза).

У відповідь на запити митного органу ПАТ "Новий Стиль" повідомило митний орган про відсутність договорів із третіми особами, пов'язаних з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; про відсутність обмежень та умов щодо цих товарів та додатково надало прайс-лист від 10.03.2015 року про формування ціни, платіжне доручення № 36 від 10.03.2015 року про сплату за раніше оформлений ідентичний товар (інвойс FSE /13/ 2015/ E від 06.02.2015 року).

Крім того, позивачем разом з відповіддю на запит відповідача надано Звіт про оцінку майна № 27/03/2015 від 27.03.2015 року, що містить висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, якою розрахунок вартості здійснено за медіанним значенням в EUR/од. без ПДВ на території країни походження, на умовах FOB - Китай та на території країни експортера - Євросоюз, на умовах FCA - Верушов (Польща) з урахуванням витрат на транспортування та митне оформлення.

02.04.2015 року Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/000605/2/2, яким митну вартість товарів визначено за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних товарів на рівні 3,7599 дол. США/кг.

Рішення про коригування митної вартості товарів прийняті відповідачем з посиланням на: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України (4495-17) , частини 6 статті 54 МКУ в зв'язку з тим, що: використані декларантом відомості не підтверджені у повній мірі документально; документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; ненадання декларантом всіх додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МКУ; 2) не надана декларантом та відсутня в митниці інформація щодо угод на ідентичні товари. Джерелом інформації для даного рішення по товару є наявна у митного органу цінова інформація на подібний товар за фактами митних оформлень ЄАІС: МД № 500040001/2015/3150 від 14.03.2015 року та № 500040001/2015/3505 від 19.03.2015 року.

Внаслідок коригування митної вартості товарів було відмовлено в оформленні митної декларації № 807100000/2015/009082 та прийнято картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2015/00388.

З метою уникнення простою транспорту та виробничою необхідністю ПАТ "Новий Стиль" оформило товар за ціною, визначеною митним органом (МД № 807100000/2015/010997 від 06.04.2015 року).

Не погодившись з рішенням та карткою відмови, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжностей чи ознак підробки, а також не доведено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначено, які саме відомості щодо митної вартості товару не підтверджені документально.

Колегія суддів погоджується з позицією судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України від 13.03.2012 р., в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно з частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

При цьому, право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

У розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 МК України передбачено обов'язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної митної вартості, митниця посилалась на наявність сумніву у визначенні позивачем митної вартості товарів за першим методом в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, з огляду на наступне.

Між тим, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи належним чином ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

В оскарженому рішенні митниці зазначено, що митну вартість товарів визначено за ціною договору щодо подібних товарів на підставі наявної у митного органу інформації згідно МД № 500040001/2015/3150 від 14.03.2015 року та № 500040001/2015/3505 від 19.03.2015 року.

Частина друга статті 64 МК України встановлює, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Проте, суди вірно зазначили, що формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Посилання митниці на неможливість застосування методу щодо ідентичних товарів є також необґрунтованими, оскільки позивач протягом 2014-2015 років здійснює ввіз на територію України меблевої фурнітури за контрактом № 26022014 від 26.02.2014 року. Інформаційна база митного органу містить дані про вартість цього товару, визначену при митному оформленні.

Зважаючи на встановлені судами обставини справи, колегія суддів вважає вірним висновок судів про те, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналізуючи наведене, колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом, в свою чергу, не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

Таким чином, суди дійшли вірного висновку щодо протиправності рішення Харківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 807000011/2015/000605/2 від 02.04.2015 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 80710000/2015/00388, а відтак про наявність підстав для їх скасування.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.