Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Головного управління Держземагенства у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 8 липня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі № 806/2244/15 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держземагенства у Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Головного управління Держземагентства у Житомирській області, в якому просив:

визнати протиправними дії ГУ Держземагентства у Житомирській області і скасувати відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_4 на території Морозівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, викладену в листі від 20.04.2015 р. № 19-6-0.21-6424/2-15;

зобов'язати ГУ Держземагентства у Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність на території Морозівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та прийняти рішення у відповідності до вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позову зазначив, що рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 26 червня 2014 року за ним було визнано право на земельну частку (пай) в порядку спадкування. В подальшому він звернувся із заявою до Головного управління Держземагенства у Житомирській області про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі йому у приватну власність. Проте, листом від 20.04.2015 р. № 19-6-0.21-6424/2-15 позивачу було відмовлено в наданні такого дозволу у зв"язку з тим, що відповідно до ст.ст. 3, 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" це не входить до компетенції Головного управління Держземагенства в Житомирській області. Вважає дії ГУ Держземагенства такими, що суперечать нормам чинного законодавства, тобто є протиправними.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 8 липня 2015 року залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову Головного управління Держземагентства у Житомирській області у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_4 на території Морозівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, викладену в листі вих. № 19-6-0.21-6424/2-15 від 20 квітня 2015 року.

Зобов'язано Головне управління Держземагентства у Житомирській області розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність на території Морозівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області та прийняти рішення у відповідності до вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Головне управління Держземагенства у Житомирській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 26 серпня 2014 року у цивільній справі № 275/344/13-ц визнано за ОСОБА_4 право на земельну частку (пай) в розмірі 4,97 умовних кадастрових гектарів, яка розташована на території Морозівської сільської ради, Брусилівського району, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

З вказаного рішення суду вбачається, що ОСОБА_5 проживала на радіоактивно забрудненій території у с.Базар Народицького району, та до моменту переселення в с.Морозівка Брусилівського району була членом колективного сільськогосподарського підприємства ім. Щорса, яке знаходиться на території, що зазнала радіоактивного забруднення, а тому мала право на земельну частку (пай).

У зв'язку з цим, позивач звернувся до Головного управління Держземагенства в Житомирській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в розмірі середньої частки (паю) орієнтовною площею 4,97 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель запасу Морозівської сільської ради Брусилівського району .

Листом від 20.04.2015 року за № 19-6-0.21-6424/2-15 ГУ Держземагентства у Житомирській області повідомило позивача про те, що згідно ст. 5 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що сільські, селищні, міські ради чи районні державні адміністрації в межах повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. А тому, передача земельних ділянок у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на рівні земельної частки (паю) не належить до повноважень Головного управління Держземагенства у Житомирській області.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що до функцій Головного управління Держземагенства у Житомирській області належить надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а тому відмова відповідача є протиправною.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , Земельним кодексом України (2768-14) , а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Повноваження органів місцевого самоврядування та органів державної влади у галузі земельних відносин врегульовані положеннями статей 6 - 171 ЗК України (2768-14) .

Відповідно до преамбули Закону України від 5 червня 2003 року № 899-IV "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (899-15) (далі - Закон України ) визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

У ч. 1 ст. 3 Закону зазначено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Частина 2 ст.5 Закону передбачає, що сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації-за межами населених пунктів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішенням Морозівської сільської ради Брусилівського району Житомирської області від 22.01.2015 року погоджено надати ОСОБА_4 земельну ділянку площею 4,97 га із земель запасу Морозівської сільської ради за межами населеного пункту.

Відповідно до викопіювання із матеріалів інвентаризації земель Морозівської сільської ради, дана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності.

Згідно з положеннями частини 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) .

Статтею 30 даного Закону встановлено, що погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України (2768-14) , цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затверджене Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 445 (445/2011) , Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Пунктом 6-1 ст.4 даного Положення передбачено, що Державне агентство земельних ресурсів України відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Відповідно до Положення про Головне управління Держземагентства в області, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 10.05.2012 року № 258 (z0852-12) Головне управління Держземагентства в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Пунктом 4 даного Положення передбачено, що завданням Головного управління є реалізація повноважень Держземагентства України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до пп. 4.23, 4.32 п.4 Положення Головне управління у межах компетенції, встановленої законодавством, бере участь у погодженні документації із землеустрою щодо земельних ділянок, які знаходяться на території міст та/або районів, відповідні управління/відділи Держкомзему в яких реорганізовані, шляхом утворення відповідного Головного управління. Передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Порядок прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою встановлений Порядком взаємодії між територіальними органами Держгеокадастру/Держземагентства під час реалізації повноважень з передачі земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування (на безконкурентних засадах) для всіх потреб, затверджений Наказом Держгеокадастру від 04.06.2015 року № 95 (v0095877-15) .

Враховуючи вищезазначене, а також те, що земельна ділянка щодо якої позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, належить до земель сільськогосподарського призначення державної власності, що підтверджується матеріалами справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про те, що Головне управління Держземагентства в Житомирській області наділене необхідними повноваженнями для видачі дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачеві.

Відповідно, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про наявність підстав задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Головного управління Держземагенства у Житомирській області - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 8 липня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.