376/2712/21 Про оскарження ухвали апеляційного суду, якою було відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження - 21.12.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року про повернення апеляційної скарги.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Сквирського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК), до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк 3 роки з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" заборонено громадянину Молдови ОСОБА_7 виїзд з України на час відбування призначеного покарання з випробуванням на строк 3 роки.

Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, речових доказів, арешту майна, процесуальних витрат і цивільних позовів.

Київський апеляційний суд ухвалою від 24 травня 2022 року відмовив представнику цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) та прокурору в поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Сквирського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року й повернув апеляційні скарги особам, які їх подали, на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ).

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. Свої вимоги касатор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, не з`ясувавши та не перевіривши належним чином поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, дійшов передчасного висновку про відмову в його поновленні. Представник цивільного відповідача зазначив про те, що з 24 лютого 2022 року було введено в Україні воєнний стан через повномасштабне збройне вторгнення Російської Федерації, тому він та МТСБУ не працювали у звичайному режимі. Звертає увагу, що апеляційна скарга було подано в найкоротший термін після зменшення загрози життю працівникам МТСБУ у м. Києві та повернення міста до нормального функціонування. Вказує, що він не був присутнім під час проголошення вироку, а тому, на його думку, строк на апеляційне оскарження вироку для нього необхідно було рахувати з дня отримання ним копії цього судового рішення.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, прокурор ОСОБА_5 просив задовольнити скаргу.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Вимогами ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК визначено, що ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Згідно зі ст. 395 КПК апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Як установлено п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Правило дотримання 30-денного строку на оскарження вироку суду першої інстанції з дня його проголошення, передбачене п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК, надає потенційному заявникові достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Воно є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком обвинуваченого, який перебуває під вартою.

За приписами ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у строк, установлений КПК (4651-17) , також міститься у ст. 116 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 127/17092/18, особа, яка бажає подати апеляційну скаргу, має діяти сумлінно для того, щоб ефективно реалізувати своє право. Хоча ст. 117 КПК містить норму щодо поновлення пропущеного строку, але це можливо лише в разі наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), й інші доречні обставини.

Також у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, Сквирський районний суд Київської області 04 лютого 2022 року ухвалив вирок стосовно ОСОБА_7 .

Не погоджуючись із вироком, представник цивільного відповідача - адвокат ОСОБА_6 14 квітня 2022 року засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу в якій водночас просив поновити строк на апеляційне оскарження. Скаргу в місцевому суді було зареєстровано 20 квітня 2022 року, та.

При цьому представник зазначив про те, що він пропустив процесуальний строк з поважної причини, оскільки після оголошення воєнного стану він і МТСБУ не здійснювали своєї діяльності до моменту оголошення Мінреінтеграції про те, що м. Київ не належить до місцевостей з бойовими діями та зменшилася реальна загроза для життя і здоров`я.

Суд апеляційної інстанції не визнав поважними наведені представником причини, відмовив у поновленні процесуального строку та повернув йому апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи свої висновки, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що робота Сквирського районного суду Київської області під час воєнного стану не була зупинена та об`єктивні перешкоди для своєчасного подання апеляційної скарги на судове рішення у зв`язку з введенням на території України воєнного стану не створені. При цьому доказів на підтвердження неможливості представника юридичної особи МТСБУ своєчасно подати апеляційну скаргу клопотання не містило.Посилання на введення в Україні воєнного стану апеляційний суд визнав недостатнім для поновлення процесуального строку.

Адвокат ОСОБА_6 із наведенням аналогічних доводів подав касаційну скаргу, доповнивши її додатковими аргументами про те, що апеляційний суд належно не встановив, яким чином МТСБУ і його працівники здійснювали свою діяльність у м. Києві, та не врахував, що ця територія перебувала під збройною агресією Російської Федерації.

Відповідно до позиції Верховного Суду щодо особливостей судового розгляду в умовах воєнного стану, сформованої в справах різної спеціалізації (наприклад, справа № 127/2897/13-ц від 21 липня 2022 року), для визначення поважності причин пропуску процесуального строку суду слід урахувати, зокрема, місцезнаходження суду та режим його роботи, поточний хід бойових дій, місце перебування учасників справи або їхніх представників, наявність у конкретної особи фактичної можливості звернутися до суду з дотриманням процесуального строку й те, як конкретно обставини, пов`язані з воєнним станом, завадили вчинити указану процесуальну дію в межах строку.

Колегія суддів цілком погоджується з тим, що адвокат ОСОБА_6 не мав можливості подати апеляційну скаргу на вирок стосовно ОСОБА_7 24-25 лютого 2022 року, ураховуючи наявність подій, які відбувались у цей час в м. Києві.

Проте, на думку колегії суддів, представник цивільного відповідача ні в апеляційній, ні в касаційній скаргах не навів жодного переконливого обґрунтування наявності в нього об`єктивної неможливості подати апеляційну скаргу після сплину процесуального строку в розумні, максимально стислі терміни, враховуючи те, що робота Сквирського районного суду Київської області під час воєнного стану не була зупинена.

Водночас представник лише узагальнено зазначає про те, що МТСБУ і безпосередньо він не здійснювали діяльності в м. Києві до моменту оголошення Мінреінтеграції того, що місто не належить до місцевостей із бойовими діями, проте не указує, які саме обставини безпосередньо йому перешкоджали в найкоротший строк звернутися до суду з апеляційною скаргою.

Тобто суд апеляційної інстанції, відмовивши в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження вироку Сквирського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року, діяв відповідно до приписів статей 113, 116, 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК у їх взаємозв`язку, з чим погоджується й колегія суддів касаційної інстанції.

Така позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, відображеною, зокрема, в ухвалі від 28 вересня 2022 року (справа № 753/15095/21) та постанові від 20 жовтня 2022 року (справа № 753/11023/13-к).

Посилання адвоката ОСОБА_6 на п. 5 ч. 1 ст. 615 КПК є доречними, однак наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на подання апеляційної скарги у визначений законом строк, а тому в колегії суддів Верховного Суду відсутні підстави вважати, що апеляційну скаргу подано представником невідкладно після появи такої можливості.

З огляду на вищезазначене підстави для задоволення касаційної скарги представника цивільного відповідача відсутні.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам статей 370, 399, 419 КПК, є належним чином вмотивованою та обґрунтованою.

Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, ВерховнийСуд

Ухвалу Київського апеляційного суду від 24 травня 2022 року про повернення апеляційної скарги залишити без зміни, а касаційну скаргу представника цивільного відповідача Моторного (транспортного) страхового бюро України - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.