619/487/19 Про хуліганство, скоєне шляхом грубого порушення громадського порядку, що супроводжувалось особливою зухвалістю, та виразилось у заподіянні потерпілій тілесних ушкоджень - 13.12.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 27 квітня 2021 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 серпня

2021 року стосовно останнього в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220280000005, за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Невинномиська російської федерації, жителя АДРЕСА_1, такого, що не має судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

1. За вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 27 квітня 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначено йому за цим законом покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки.

2. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року зазначений вирок залишено без змін.

3. Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

4. Так, 02 січня 2019 року приблизно о 01:00 ОСОБА_7, знаходячись у нежитловому приміщенні, що розташоване в АДРЕСА_2, де здійснює приватну підприємницьку діяльність ОСОБА_8, діючи умисно, реалізуючи раптово виниклий прямий умисел, спрямований на вчинення хуліганських дій, усвідомлюючи той факт, що він перебуває у громадському місці, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальноприйнятими в суспільстві нормами моралі та поведінки, бажаючи самоствердитися за рахунок приниження раніше незнайомої йому ОСОБА_9 та супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, яка перебувала в цей час на робочій зміні в указаному приміщенні, став виражатися на адресу останньої нецензурною лайкою, чим принижував її честь та гідність.

5. Після цього ОСОБА_7, продовжуючи свої незаконні хуліганські дії, діючи з особливою зухвалістю, вибив ногою дерев`яні дверцята, через які здійснюється вхід до робочого місця оператора ОСОБА_9, таким чином незаконно пошкодивши їх, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 910,00 грн, та, впритул наблизившись до ОСОБА_9, усвідомлюючи свою явну фізичну перевагу над нею, схопив її за волосся та потягнув до протилежної сторони приміщення, чим спричинив останній фізичний біль та заподіяв легкі тілесні ушкодження у виді садна на тильній поверхні правої кисті у ділянці проекції п`ятої п`ясної кістки з поширенням на правий променево-зап`ястковий суглоб у ділянці проекції ліктьового суглобу по задній поверхні.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

6. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить вирок та ухвалу стосовно ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Даючи власний аналіз доказам у справі, вказує на те, що факт заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_9 . ОСОБА_7 не доведено, висновки суду ґрунтуються на недопустимих доказах, отриманих з порушенням вимог КПК України (4651-17) , а дії останнього неправильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки конфлікт між ним та потерпілою тривав кілька хвилин, громадський порядок порушено не було і в діях ОСОБА_7 відсутній хуліганський мотив, так як вони були зумовлені його особистими претензіями до ОСОБА_9 . Також зазначає про порушення апеляційним судом права обвинуваченого на безпосередню участь в апеляційному розгляді кримінального провадження.

Позиції інших учасників судового провадження

7. Прокурор просила відхилити касаційну скаргу.

Мотиви Суду

8. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

9. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

10. Згідно із ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу (ч. 2 ст. 438 КПК України).

11. Таким чином, неповнота судового розгляду (ст. 410 КПК України) та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку, чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості скасування касаційним судом рішень судів першої та апеляційної інстанцій з цих підстав. При перегляді судових рішень у касаційному порядку суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом першої інстанції.

12. Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.

13. Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

14. Судові рішення попередніх інстанцій у цьому кримінальному провадженні свідчать про те, що судами ретельно перевірені доводи, аналогічні тим, що викладені в касаційній скарзі захисника ОСОБА_6 . Зазначені в них мотиви про відхилення цих доводів колегія суддів касаційного суду вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

15. Так, із мотивувальної частини вироку убачається, що висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, за яке його засуджено, ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджені доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

16. Мотивуючи свої висновки у цій частині, суд послався, зокрема, на: показання потерпілої ОСОБА_9, яка розповіла про обставини вчинення стосовно неї хуліганських дій так, як їх наведено у вироку; показання власниці закладу, в якому працювала ОСОБА_9, де було вчинено хуліганські дії

ОСОБА_7, - потерпілої ОСОБА_8 та її чоловіка - свідка ОСОБА_10, які підтвердили показання ОСОБА_9 та повідомили про пошкодження майна у приміщенні закладу; дані протоколу проведення слідчого експерименту з фототаблицею до нього за участю потерпілої ОСОБА_9, під час якого вона показала, за яких обставин отримала тілесні ушкодження; дані висновку експерта за результатами проведення судово-медичної експертизи про кількість, характер та локалізацію виявлених у потерпілої ОСОБА_9 тілесних ушкоджень; дані протоколу огляду пошкоджених дерев`яних дверцят у приміщенні, де сталася подія; дані огляду диска та відтворення зафіксованого на ньому відеозапису події з камери спостереження у приміщенні закладу.

17. Відхиляючи доводи сторони захисту про недопустимість як доказу даних, зафіксованих на диску з відеофайлами, через порушення вимог КПК України (4651-17) під час долучення його до матеріалів кримінального провадження, суд указав на те, що зазначений диск із записами з камери відеоспостереження у приміщенні закладу добровільно надала потерпіла ОСОБА_9, яка працювала у цьому закладі, про що в матеріалах справи міститься її власноручно написана заява

(Т. 2, а. с. 45).

18. Кримінально-правова оцінка дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 296 КК України є правильною. Як обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій, незважаючи на те, що на момент вчинення протиправних дій останнім у приміщенні перебували лише він та потерпіла, ОСОБА_7 усвідомлював (і це не заперечується стороною захисту), що перебуває у громадському місці з вільним доступом для відвідувачів, яким є приміщення з гральними автоматами. Зухвала поведінка обвинуваченого, яка полягала у нецензурній лайці, застосуванні сили до раніше не знайомої йому потерпілої ОСОБА_9, пошкодженні майна закладу, була відповіддю на відмову останньої включити гральний автомат, тобто були пов`язані з виконанням нею обов`язків, обумовлених роботою у закладі, а не особистою неприязню до неї з боку ОСОБА_7, як стверджує у касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 . Означене свідчить про грубе порушення ОСОБА_7 громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства.

19. Залишаючи без задоволення апеляційні скарги сторони захисту, ряд доводів яких аналогічні доводам у касаційній скарзі захисника ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції, дотримуючись вимог ст. 419 КПК України, навів у своїй ухвалі відповідні аргументи на їх спростування та докладні мотиви прийнятого рішення.

20. Усупереч зазначеному в касаційній скарзі, колегія суддів не встановила порушення апеляційним судом права обвинуваченого на безпосередню участь в апеляційному розгляді кримінального провадження. Так, апеляційний розгляд цього кримінального провадження, призначений на 11:00 27 липня 2021 року, не відбувся, захисник обвинуваченого у зазначене судове засідання не з`явився. Згідно з даними розписки на а. п. 212 у т. 1 ОСОБА_7 був особисто повідомлений про перенесення апеляційного розгляду справи на 11:00

26 серпня 2021 року та зобов`язався повідомити про це свого захисника, що засвідчив своїм власноручним підписом. Однак у призначене судове засідання апеляційного суду обвинувачений не з`явився, причини своєї неявки не повідомив, доказів про своє місце перебування не представив та про відкладення апеляційного розгляду не клопотав. Натомість прибув його захисник ОСОБА_6, який зазначив, що ОСОБА_7 не з`явився в судове засідання через хворобу та знаходження у лікарні, і просив перенести розгляд справи. Як убачається з долученого до заяви захисника

ОСОБА_6 електронного направлення, воно видане ОСОБА_7 на планову консультацію у невролога і термін його дії становить з 23 серпня

2021 року до 23 серпня 2022 року (Т. 1, а. с. 220). За таких обставин позиція колегії суддів апеляційного суду про те, що ОСОБА_7 не позбавлений можливості відвідати лікаря з плановим візитом у будь-який день як до, так і після апеляційного розгляду справи, про дату якого він повідомлений за місяць, є цілком обґрунтованою. Водночас жодних доказів на користь того, що

ОСОБА_7 бажає особисто брати участь в засіданні суду апеляційної інстанції, захисник ОСОБА_6, який представляв його інтереси, не надав.

21. Таких істотних порушень вимог кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би безумовними підставами для скасування чи зміни оскаржених судових рішень у цьому кримінальному провадженні, колегією суддів не виявлено.

22. Урахувавши наведене, Суд дійшов висновку, що касаційна скарга захисника ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, а вирок та ухвалу стосовно ОСОБА_7 слід залишити без зміни.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, колегія суддів

Вирок Дергачівського районного суду Харківської області від 27 квітня 2021 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 серпня 2021 року стосовно ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 без задоволення.