389/2588/18 Про порушення Правил дорожнього руху, перевищення швидкості руху та неуважне керування автомобілем і скоєння зіткнення із зустрічним автомобілем, внаслідок чого водій і три пасажири цього автомобіля отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких загинули на місці пригоди - 12.12.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, потерпілої ОСОБА_7 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 червня 2022 року та касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 червня 2022 року постановлені у кримінальному провадженні стосовно

ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 286 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки. Вирішено питання цивільних позовів та речових доказів.

Згідно з вироком ОСОБА_8 вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель чотирьох осіб та завдання середньої тяжкості тілесні ушкодження двом особам, за наступних обставин.

12 травня 2018 року близько 19 год 30 хв ОСОБА_8, порушуючи вимоги п.12.6 (ґ) Правил дорожнього руху, керуючи автомобілем "Volkswagen Touareg", реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на праві приватної власності, рухаючись в світлу пору доби зі швидкістю близько 120-130 км/год на 739 км + 673 м автодороги M-12 Стрий - Тернопіль - Кропивницький - Знам`янка, на території Знам`янського району Кіровоградської області, зі сторони с. Суботці в напрямку м. Кропивницький, в порушення п.п.1.5, 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, проявив особисту необережність та недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, при цьому в порушення п.12.1 Правил дорожнього руху, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб постійно контролювати напрямок руху транспортного засобу, чим позбавив себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем.

Так, ОСОБА_8, рухаючись по вищевказаній ділянці дороги на вказаному автомобілі, при цьому допускаючи порушення встановлених швидкісних обмежень, маючи намір на виконання маневру обгону транспортних засобів, які рухалися попереду в попутному напрямку, не переконався у відсутності транспортного засобу на смузі зустрічного руху, чим грубо порушив п.п.10.1 та 14.2 (в) Правил дорожнього руху, змінив напрямок руху керованого транспортного засобу та виїхав на смугу зустрічного руху.

В цей час, в зустрічному напрямку, зі сторони м. Кропивницький в напрямку с. Суботці Знам`янського району Кіровоградської області, в межах своєї смуги, рухався автомобіль "Toyota Highlander 3.5L А/Т", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 .

При сукупності всіх зазначених обставин та не виконання водієм ОСОБА_8, у тому числі й вимог п.п.13.1 та 13.3 Правил дорожнього руху щодо обрання безпечного бокового інтервалу між зустрічним транспортним засобом, що стало наслідком допущення останнім зіткнення з автомобілем "Toyota Highlander 3.5L А/Т", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 .

Тобто, порушення вищезазначених вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_8 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася та в результаті якої:

- водій автомобіля "Toyota Highlander 3.5L А/Т", реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження, які призвели до смерті останнього;

- пасажир вищезазначеного автомобіля ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження, які призвели до смерті останнього, малолітній пасажир ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження, які призвели до її смерті, малолітній пасажир ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження, які призвели до його смерті; пасажир ОСОБА_13 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження;

- пасажир автомобіля "Volkswagen Touareg", реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_14 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14 червня 2022 року вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року залишено без змін.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У своїх касаційних скаргах прокурор та потерпіла ОСОБА_7 просять скасувати ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 червня 2022 року, у зв`язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, через м`якість, та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Зокрема, зазначають, що призначене ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, тобто найнижче, передбачене санкцією статті, є явно несправедливим. Адже внаслідок неправомірних дій ОСОБА_8 настали невідворотні наслідки - загибель чотирьох осіб, двоє з яких були малолітніми дітьми.

Також вказують, що колегія суддів апеляційної інстанції неправомірно, не дивлячись, що судом першої інстанції встановлено одну обставину, що пом`якшує покарання, а саме часткове відшкодування завданої шкоди, при постановленні рішення зазначила ряд пом`якшуючих покарання обставин, які, на їх думку, виникли додатково на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, та вказала, що ОСОБА_8 повністю визнав фактичні обставини вчинення ДТП, частково відшкодував та в судовому засіданні зобов`язався в подальшому відшкодовувати заподіяні збитки, має незадовільний стан здоров`я - є інвалідом ІІ групи.

Вказують на помилковість висновків суду про віктимну поведінку водія ОСОБА_9, яка не може слугувати обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_8 .

Захисник засудженого у касаційній скарзі просить скасувати вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 червня 2022 року та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ).

Зокрема, зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції дана невірна правова оцінка обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка призвела до тяжких наслідків, без детального дотримання норм матеріального права.

Вважає, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_8 в суді і вичерпані всі можливості їх отримання.

Від захисника засудженого надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора, яку вона вважає необ`єктивною та упередженою. Зокрема, зазначає, що суд апеляційної інстанції справедливо визнав відшкодування шкоди у великому розмірі, як активну форму каяття зі щирим та стабільним намаганням усунути заподіяні наслідки. Також, вважає правильним висновок апеляційного суду про віктимну поведінку потерпілого, адже останній не намагався уникнути зіткнення.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити касаційну скаргу прокурора та потерпілої з підстав зазначених у ній, а касаційну скаргу захисника засудженого - залишити без задоволення.

Захисник засудженого у судовому засіданні просила задовольнити її касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній, а касаційну скаргу прокурора та потерпілої - залишити без задоволення.

Від засудженого надійшла заява про проведення касаційного розгляду без його участі.

Інших учасників було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Статтею 370 КПКвизначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення. Так, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК (4651-17) ; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Розглядаючи доводи касаційної скарги захисника засудженого, в якій вона просить скасувати вирок Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 червня 2022 року та закрити кримінальне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 284 КПК, колегія суддів доходить висновку про їх безпідставність, адже відповідно до пункту 3 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.

Зазначені в касаційній скарзі доводи захисника були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який дійшов висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 286 КК, що в повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції належними та допустимими доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку та навів у вироку.

Апеляційний суд дав належну оцінку доводам апеляційної скарги захисника засудженого, та з зазначенням докладних мотивів прийнятого рішення обґрунтовано залишив скаргу без задоволення, не знайшовши підстави для скасування вироку суду та закриття провадження через невстановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.

Зокрема, в основу вироку суду першої інстанції, який залишений без змін судом апеляційної інстанції, покладені докази, які у своїй сукупності беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме: показання ОСОБА_8, показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 12 травня 2018 року, протокол додаткового огляду місця події від 14 травня 2018 року, протоколи слідчих експериментів із свідками від 16 червня 2018 року та інші докази.

Натомість, доводи касаційної скарги прокурора та потерпілої про невідповідність призначеного ОСОБА_8 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, через м`якість, колегія суддів вважає обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі статтею 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винуватій особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Функція призначення покарання за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

Разом із тим дискреційні повноваження суду щодо призначення покарання мають межі, визначені статтями 414, 438 КПК, які передбачають повноваження суду касаційної інстанції скасувати або змінити судове рішення у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, зокрема, коли покарання за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або через суворість.

Згідно зі статтею 414 КПК невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м`якість або суворість.

Термін "явно несправедливе покарання" означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної чи касаційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію між визначеним судом хоча й у межах відповідної санкції статті видом та розміром покарання та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначено, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.

Суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 покарання врахував ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_8 кримінального правопорушення, наслідки, що настали внаслідок його вчинення, зокрема загибель чотирьох людей, які є непоправними, особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом`якшує та відсутність обставин, які обтяжують його покарання, посткримінальну поведінку обвинуваченого, спрямовану на відшкодування заподіяної шкоди, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, призначив йому покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції частин 3 статті 286 КК та не знайшов підстав для застосування до обвинуваченого положень статей 69, 75 КК, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, оскільки життя і здоров`я людини визнається найвищою соціальною цінністю в Україні згідно зі статтею 3 Конституції України.

Переглядаючи вирок суду першої інстанції, апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні апеляційних скарг прокурора та представника потерпілих, які, зокрема, просили призначити ОСОБА_8 покарання в максимальному розмірі, передбаченому санкцією частини 3 статті 286 КК, врахував, що ОСОБА_8 повністю визнав фактичні обставини вчинення ДТП, частково відшкодував та в судовому засіданні зобов`язався в подальшому відшкодувати заподіяні збитки, працює приватним-підприємцем психологом, надає постійно допомогу в психологічній реабілітації військовослужбовців ЗСУ, систематично займається волонтерською діяльністю, допомагає Збройним Силам України в умовах оборони української території від російського окупанта, має неналежний стан здоров`я, у зв`язку з пошкодженням опорно-рухового апарату переміщається в спеціальній колясці або за допомогою милиць самостійно на незначну відстань, є інвалідом ІІ групи. Вказане суд апеляційної інстанції визнав, як пом`якшуючі обставини, які виникли додатково на час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Проте, на переконання колегії суддів, призначене за встановлених обставин покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі на строк 5 років, тобто мінімальне, передбачене санкцією частини 3 статті 286 КК є явно несправедливим через м`якість, враховуючи наслідки, що настали - загибель чотирьох людей, двоє з яких малолітні діти, позицію потерпілої, яка хоч і не є вирішальною, проте повинна враховуватися судами.

Також не може визнаватися, як пом`якшуюча обставина, яка виникла додаткова на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, те, що ОСОБА_8 має інвалідність ІІ групи, адже призначаючи йому покарання, суд першої інстанції врахував цю обставину.

Слід зазначити, що врахування судами поведінки потерпілого, а саме, ступінь вини водія "Toyota Highlander", за умови дотримання яким в комплексі вимог Правил дорожнього руху щодо імперативного застосування ременів безпеки та дитячих крісел, з можливістю об`їхати праворуч перешкоду у вигляді виїзду частково зустрічного транспорту на його смугу руху, що могло сприяти уникненню зіткнення та вплинути на тяжкість наслідків для учасників ДТП, не може покладатися судами в обґрунтування можливості призначення особі покарання найнижчої межі, передбаченої санкцією статті КК (2341-14) .

Адже, відповідно до частини 1 статті 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Саме порушення водієм ОСОБА_8 вимог Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталася та в результаті якої загинуло чотири людини, двоє з яких малолітні діти.

Крім того, у своєму рішенні, апеляційний суд зазначив: " ОСОБА_8 висловив щирий жаль з приводу скоєного та попросив вибачення у потерпілих. Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_8 частково відшкодував шкоду потерпілим матеріальну та моральну шкоду, у тому числі після винесення вироку судом першої інстанції в загальному в розмірі 440000 грн, що підтверджується наданими довідками та не оспорюється потерпілими. Вказане, суд апеляційної інстанції визнає, як активною формою каяття та з щирим та стабільним намаганням усунути заподіяні наслідків".

Проте, щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї злочинної поведінки, має характеризувати її поведінку після вчинення злочину суто з позиції психологічної внутрішньої переорієнтації суб`єкта, справжнє засудження свого діяння, визнання його антисуспільного характеру, про що мають свідчити і об`єктивні дані про зміни в ціннісних пріоритетах та способі життя.

Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює розкриття злочину, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна визнати щирим, справжнім.

Відшкодування завданої шкоди, яке, поміж іншого, є самостійною пом`якшуючою покарання обставиною, визначеною пунктом 2 частини 1 статті 66 КК, може додатково свідчити про розкаяння винуватої особи, однак не є вирішальним при встановленні наявності чи відсутності щирого каяття, яке в кожному випадку є оціночним та має встановлюватись, виходячи із матеріалів справи.

Визнання фактичних обставин вчинення ДТП ОСОБА_8 при одночасному намаганні покласти відповідальність на іншого водія не може свідчити про його щире каяття.

За таких обставин, касаційні скарги прокурора та потерпілої підлягають задоволенню, а ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_8 - скасуванню з призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду слід взяти до уваги наведене, ретельно перевірити доводи, викладені в апеляційних скаргах прокурора та представника потерпілих, та з урахуванням доводів, наведених у касаційних скаргах прокурора та потерпілої, з додержанням вимог кримінального процесуального закону ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення.