2а-568/12/1370 Про скасування податкових повідомлень-рішень, яким зменшено підприємству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток - 31.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 року у справі за позовом дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

Дочірнє підприємство «Сі-Сі-Ай-Любеля» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.01.2012 року №0000052300, яким зменшено підприємству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 35808055 грн. та за №0000042300, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 481470 грн.. в тому числі основного платежу 481469 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 1 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що на підставі планової виїзної перевірку ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» 16.12.2011р. складено акт №1650/23-0/22343338, яким встановлено заниження підприємством валового доходу та завищення валових витрати, внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток, а також завищення від ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток попередніх податкових періодів, яке відображене в II кварталі 2011 року. Позивач вважає, що витрати, які поніс та понесе у майбутньому у зв'язку із будівництвом шахти «Любельська» № 1-2 Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну України, ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» обліковує на балансовому рахунку «Капітальні інвестиції», але при цьому підприємством здійснюються і адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством), й інші операційні витрати, які і віднесено до валових витрат. Крім того, на думку позивача, відсутність прибутку в період встановлення не може бути доказом виключення витрат зі складу валових.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 року відмовлено в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що ст.139 ПК України визначено перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, яка не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року. Також підприємством неправомірно віднесено до складу валових витрат послуги з оренди приміщень, юридичні послуги, послуги по страхуванню життя, консультаційні послуги та інші, використані у власній господарській діяльності.

Не погодившись з постановою суду її оскаржило ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля», яке просить скасувати дану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема зазначає, що формування витрат товариства звітного періоду, відповідно до правил податкового обліку, встановлених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. № 283/97-ВР (283/97-ВР) та Податковим кодексом України (2755-17) від 2 грудня 2010р. №2755-VI не ставиться в залежність від отримання прибутку в зазначеному періоді, основним фактором, що надає право на включення витрат звітного періоду до валових, є направлення діяльності на отримання прибутку, який може бути отриманий в майбутньому.

Окрім цього апелянт зазначає, що у відповідності до вимог п.150.1 ст.150 ПК України розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення», що також свідчить про відсутність факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у II кварталі 2011 року позивачем.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Стаття 6 Конституції України передбачає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією (254к/96-ВР) межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» 31.10.1996 року зареєстровано Жовківською районною державною адміністрацією та 22.06.2004 року взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ у Жовківському районі та було платником податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ у Жовківському районі Львівської області з 27.10.2011 року по 16.11.2011 року проведено планову виїзну перевірку ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 30.06.2011 року.

За результатами даної перевірки 16.12.2011 року складено акт № 1650/23-0/22343338, яким встановлено порушення ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.5.2.1п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.5.3.2 п.5.3, пп.5.6.1 п.5.6 ст.5, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5, п.6.1 ст.6, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.2.1 п. 8.2, пп.8.4.2 п.8.4, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, що призвело до заниження валового доходу на суму 83332 грн. та завищення валових витрат на суму 37501828 грн., внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2009 рік на суму 7963075 грн., за 2010 рік на суму 10627267 грн. та за І кв. 2011 року на суму 18994818 грн.

Одночасно встановлено порушення підприємством пп.139.1.5, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.142.1 ст. 142, п.143,1 ст.143, п.144.1 ст.144, п. 150.1 ст.150 ПК України від 02.12.2010 року №2755-VI, пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України (2755-17) , а саме завищення від»ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток попередніх податкових періодів, яке відображено в II кварталі 2011 року на суму 35808055грн., в тому числі від»ємне значення об»єкта оподаткування 2009 року на суму 28488889 грн., від»ємне значення об»єкта оподаткування 2010 року на суму 6596891грн., від'ємне значення об'єкта оподаткування І кв. 2011 року на суму 722275грн. та безпідставно віднесено до складу валових витрат витрати на суму 1562862 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 481469 грн., в тому числі в II кв. 2011 року на суму 481469 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем 05.01.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052300 про зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 35808055 грн. та податкове повідомлення рішення №0000042300 про збільшення позивачеві грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 481470 грн., в тому числі основного платежу 481469 грн. та штрафної санкції 1 грн..

Відповідно до статуту ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» видами діяльності підприємства є будівництво та експлуатація шахти і при цьому підприємство не виготовляє основні фонди.

На підставі укладеного ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» договору підряду № 12/07/10-1 від 12.07.2010 року ТОВ «Форт-Агро-Буд» (Підрядник) зобов'язується за завданням Замовника (ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля») у відповідності до проекту «Будівництво шахти «Любельська» № 1-2 Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну України» на свій ризик збудувати і здати Замовнику об'єкти шахти «Любельська» № 1-2 та виконати роботи, визначені у Додатку № 1 (надалі іменуються «Об'єкти» та «Роботи»), а Замовник зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, проектну документацію, прийняти роботи та оплатити їх. Пунктом 4.2. вказаного Договору передбачено, що строки виконання робіт, їх етапів та строки будівництва окремих Об'єктів визначаються Календарним графіком виконання Робіт, наведеним у Додатку № 2, який є невід'ємною частиною Договору.

При цьому витрати, які позивач поніс та понесе у майбутньому у зв'язку із будівництвом шахти «Любельська» № 1-2 Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну України, ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» обліковує на балансовому рахунку «Капітальні інвестиції».

Суд першої інстанції встановив і цього не заперечує сторона відповідача, що ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» у період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року до складу валових витрат віднесено вартість послуг оренди, зв'язку, придбання товарно-матеріальних цінностей, пального, малоцінки, витрати на відрядження та інші витрати в сумі 8480260 грн. з яких витрати на оренду приміщення у ТОВ «Рутил-ільменітова компанія» - 1790716 грн., витрати на оренду приміщення у ФОП ОСОБА_2 - 498028,45 грн., витрати на оренду приміщення у ФОП ОСОБА_3 -72402,23 грн., витрати на оренду приміщення у Яворівської КЕЧ -570822,52 грн., витрати на оренду приміщення у ФОП ОСОБА_4 - 603766,95 грн., витрати на оренду приміщення у ПП ОСОБА_5 - 450000 грн.

Також позивачем до складу валових витрат віднесено витрати по бурінню ТОВ «Форт-Агро-Буд» контрольно-розвідувальної свердловини в сумі 633465 грн., витрати за послуги ВАТ «Геотехнічний інститут» в сумі 24530 грн., витрати за послуги ТОВ Торговий дім «Елтехо» в сумі 338,68 грн., витрати за послуги ДП «Західний експертно-технічний центр ННДІ ПБ та ЄО» в сумі 857 грн., витрати за послуги від Юридичної компанії «Кватро-консалтинг» в сумі 452740 грн., витрати пов'язані з нарахуванням заробітної плати на суму 8520045 грн., витрати на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 1699668 грн., витрати із вартості послуг по страхуванню життя в сумі 50000 грн., витрати на придбання матеріалів для покращення основних засобів в сумі 131865 грн., витрати на службові відрядження, адміністративні витрати, консультаційні послуги, зв'язок, оплату праці, соціальні заходи в сумі 1460038 грн.

Необхідно погодитись з твердженням позивача, що будівництво шахти передбачає не лише придбання основних фондів. Підприємством здійснюються і адміністративні витрати (загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством), й інші операційні витрати.

У зв'язку з діяльності у підприємства виникли витрати на оплату праці найманих працівників, та внесків у соціальні фонди, технічного обслуговування вогнегасників, проведення консультацій та семінарів по бухгалтерському обліку, нотаріальних та юридичних послуг, інформаційне обслуговування баз даних, аудиторські послуги, заправка картриджів, оплата послуг телефонного зв'язку та інтернету, що стверджується відомостями про нарахування зарплати, платіжними дорученнями щодо обов»язкових страхових внесків, актами здачі - приймання робіт, звітами про відрядження.

Також в товариства виникли витрати з улаштування робочих місць, улаштування офісу, оренди приміщень, забезпечення ведення обліку, що стверджується представленими авансовими звітами, накладними на придбані товари, актами виконаних робіт та іншими первинними документами.

Як вбачається з первинних документів, останні повністю підтверджують валові витрати та відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», оформлені належним чином та у відповідності до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Мінфіну від 24.05.1995 року № 8 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (z0168-95) , а відображені в них господарські операції повністю відповідають визначенням витрат, які відносяться до валових відповідно до ст. 5 та, зокрема, пп. 5.2.1. п. 5.2 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР (283/97-ВР) .

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2. ст. 11 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР (283/97-ВР) датою збільшення валових витрат була одна із перших подій оплата, чи отримання товару (робіт) і не залежала від прибутку отриманого в цьому періоді від пов'язаної або іншої діяльності.

Тому валові витрати досліджуваного періоду господарської діяльності підприємство сформувало правомірно, а те що такі витрати за цей період перевищували доходи є звичайним явищем, що повністю відповідає також визначенню п. 1.32 ст. 1 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР, яким передбачено, що «господарська діяльність» є, зокрема, регулярною та систематичною, тобто тривала і має метою отримання доходу, але в залежність від фактичного отримання доходу на протязі якогось певного періоду не ставиться.

Саме таке визначення господарської діяльності з метою оподаткування податком на прибуток відповідає засадам господарювання встановленим Господарським кодексом України (436-15) , відповідно до ст. 3 якого, господарська діяльність, що здійснюється для отримання прибутку є підприємництвом, яке відповідно до статей 42, 44 цього ж кодексу здійснюється на принципах самостійного формування підприємцем програми діяльності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику. Податковий кодекс України також відносить до витрат - суми будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) пп. 14.1.27. ст. 14 ПК України. Пунктом 139.1.5. ст. 139 Податкового кодексу України передбачені обмеження - витрати, які не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку: витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі статтями 144-148 цього Кодексу, з урахуванням пунктів 146.11 і 146.12 статті 146 та пункту 148.5 статті 148 цього Кодексу. Окрім цього, ст. 143 ПК України прямо передбачає, що до складу витрат платника податку відносяться суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Також, досліджуючи обставини прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, необхідно вказати, що акт перевірки не відповідає вимогам 2.3.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327 (z0925-05) ( зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №925/11205 (z0925-05) ), оскільки останній вимагає за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються субєктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку субєкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю. Також слід зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

При цьому в акті перевірки висновок ревізорів про порушення ст.ст. 4- 6, 8 та 11 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та ПК України (2755-17) носять загальний характер та не ґрунтується на первинних документах ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля». З наведеного вбачається, що позивач правомірно включив суму 1562862 грн. до складу валових витрат за II квартал 2011 року, як-то передбачено вимогами норм Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (283/97-ВР) та Податкового кодексу України.

Таким чином, витрати, прямо не пов'язані із процесом безпосередньо придбання (чи створення) основних фондів правомірно включені ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» до складу валових витрат, а тому податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012 року № 0000042300 підлягає скасуванню, а відповідно, висновки суду першої інстанції у цій частині є незаконними, необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

Також суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції, який не погодився з твердженням позивача про те, що ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» не порушувало положень ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (2755-17) , включивши за підсумками І кварталу 2011 року від»ємне значення об»єкта оподаткування податку на прибуток до витрат ІІ кварталу 2011 року у розмірі 35808055 грн. та відповідно вимогою позивача щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 05.01.2012 року за №0000052300, яким відповідачем зменшено підприємству суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 35808055 грн., звертаючи увагу на таке.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (надалі - Закон).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

На підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Включення від'ємного значення об'єкту оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

За загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (2755-17) в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ ІІІ Податкового кодексу України (2755-17) набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих рішень.

З огляду на викладене, та враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, згідно з якою у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування або визнання нечинним рішення, та норми матеріального права, що визначають порядок набрання та втрати чинності лише стосовно нормативно-правових актів, що кореспондується з нормою ст. 171 КАС України, а позивачем фактично оскаржуються правові акти індивідуальної дії, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в спосіб визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Також ч.1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При цьому позивачем з розгляду даної справи в двох судових інстанціях документально підтверджено сплату судового збору в сумі 1105,19 грн., яку нехобхідно стягнути з Державного бюджету України в користь позивача.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, на зазначені вище положення закону та обставини справи уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи й відповідно до ч. 3,4 ст. 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та постановлення нового за яким позов слід задовольнити.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» - задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 року у справі №2а-568/12 та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовківському районі від 05.01.2012 року за №0000052300, яким зменшено дочірньому підприємству «Сі-Сі-Ай-Любеля» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 35808055 грн. та за №0000042300, яким збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 481470 грн.