826/13835/15 Про визнання протиправними дій митних органів, скасування рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації - 14.09.2016 Прийняття

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, митного посту "Іллічівськ" Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, скасування рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, за касаційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 лютого 2016 року і постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2016 року,-

У липні 2016 року ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просило:

визнати протиправними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби України щодо коригування митної вартості товару, декларування якого відбулось відповідно до вантажної митної декларації № 500040403/2015/001297 від 01.04.2015;

скасувати рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000002/2 від 02.04.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00003 від 02.04.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Одеської митниці Державної фіскальної служби України щодо коригування митної вартості товару, декларування якого відбулось відповідно до вантажної митної декларації № 500040403/2015/001297 від 01.04.2015. Скасовано рішення Одеської митниці Державної фіскальної служби України про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000002/2 від 02.04.2015. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00003 від 02.04.2015 Одеської митниці Державної фіскальної служби України.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2016 року постанову суду першої інстанції змінено, а абзацах третьому та четвертому резолютивної частини слово "скасувати" змінено на "Визнати протиправним та скасувати". В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі Одеська митниця Державної фіскальної служби України, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи", посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що 13.01.2015 між ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (Покупець) та ТОВ "Айдіес Боржомі Грузія" (продавець) укладено контракт № CT20-001/1501,за умовами якого Покупець здійснює повну оплату кожної партії товару протягом 75 днів з моменту митного оформлення вантажу в місті Одеса, Україна.

02.03.2015 між Покупцем та Продавцем укладено додаткову угоду № 1 до контракту № CT20-001/1501, у якій було визначено (змінено) ціну товару при перевезенні у звичайних вагонах або контейнерах та, яка складає: за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,33 л. - 0,37 доларів США; за одну скляну пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 л. - 0,44 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,5 л. - 0,34 доларів США; за одну РЕТ-пляшку мінеральної води "Боржомі" ємністю 0,75 л. - 0,50 доларів США.

01.04.2015 позивачем до митного оформлення за митною декларацією № 500040403/2015/001297 до митного органу заявлений товар: вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва "Боржомі", сильно газована, оргівельна марка - BORJOМI", виготовлена та розлита в період з 10.02.2015 по 16.03.2015, розфасована: 12 скляних пляшок по 0,33 л у поліетиленовій упаковці у кількості 55404 упаковки. Митна вартість товару визначена із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору). В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами № 100/2012/0003919 від 16.11.2014; вагонну відомість № 59492 від 29.03.2015; накладні ЦІМ/УМВС від 25.03.2015 № 002089, № 002090, № 002091, № 002092, № 002093, № 002094, № 002095, від 26.03.2015 № 002098, № 002099, № 002100, № 002101, № 002102; передатну відомість (документ, який засвідчує факт передання товару/вантажу/ однією залізницею іншій) від 29.03.2015 № 2; рахунки-фактури (інвойси) від 23.03.2015 № GE20150033, № GE20150036; пакувальний лист від 23.03.2015 № 6/н; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.03.2015 № 1; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються від 13.01.2015 № CT20-001/1501; внутрішній договір (контракт) доручення № ІІСО2 від 01.06.2014; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2720 від 25.03.2015; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю № 2720 від 25.03.2015; Сертифікати про походження товару форми СТ-1 від 24.03.2015 № GEO 2015 01/000731, № GEO 2015 01/000732; копії митних декларацій країни відправлення від 25.03.2016 № C467, від 26.03.2015 № С478.

За результатом розгляду вказаних документів митний орган повідомив декларанта про те, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: в інвойсах від 23.03.2015 № GE20150033, № GE20150036 та в зовнішньоекономічному договорі від 13.01.2015 № CT20-001/1501 наявні різні зразки підписів іноземного контрактоутримувача. Такі відмінності викликали сумніви щодо їх автентичності. Позивачу запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи згідно з пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації.

02.04.2015 ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" подало до митного органу лист, у якому зазначило, що надати витребувані документи (виписки с бухгалтерської документами) не є можливим, оскільки умовами контракту передбачено повну оплату кожної партії товару протягом 75 днів з моменту митного оформлення, оплата за поставлений товар не відбулась, та додатково надано: прайс-лист виробника товару б/н від 02.03.2015; розрахунок ціни (калькуляція) № LT32-5S9/1503 від 26.03.2015; лист від виробника № 1132-591/1503 від 30.03.2015 ("Данным письмом сообщаем, что сотрудники нашей компании ОСОБА_4 и ОСОБА_5, уполномочены на подписание инвойсов в ТСД к Контракту от 13.01.2015 № СТ20-001 /1501, согласно Доверенности № 003 от 13.01.2015."); довіреність № 003 від 13.01.2015; лист ПрАТ "ІДС" № 201/4-15ц від 27.03.2015.

02.04.2015 Одеською митницею Державної фіскальної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000002/2, в якому зазначено, що за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені. Отже, митна вартість товарів визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Також відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00003 від 02.04.2015.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачем до митного органу надані усі необхідні документи на підтвердження заявленої вартості товару за ціною договору, щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17) ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 МК митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 МК передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 МК.

За змістом частин 4, 5 статті 58 МК митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Посилаючись на те, що в інвойсах від 23.03.2015 № GE20150033, № GE20150036 та в зовнішньоекономічному договорі від 13.01.2015 № CT20-001/1501 наявні різні зразки підписів іноземної сторони зовнішньоекономічного контракту, відповідачем не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах ознак підробки.

Оскільки за умовами контракту оплата за поставлений товар повинна відбутися протягом 75 днів з моменту митного оформлення вантажу в місті Одесі, необґрунтованою є вимога митного органу про надання декларантом виписки з бухгалтерської документації під час митного оформлення товару.

Не доведеним є також посилання відповідача на факт того, що позивач та IDS BORJOMI GEORGIA LLC є пов'язаними між собою особами.

Враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.