758/4301/22 Про незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту для власного вживання - 30.11.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Подільського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року, ухваленим у порядку спрощеного провадження, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК України (2341-14) ), та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

На цей вирок прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.

За ухвалою судді Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України (4651-17) ) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за вищезазначеною скаргою з посиланням на те, що судове рішення оскаржено виключно з підстав, з яких воно не може бути оскаржено згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.

Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_7, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Стверджує, що вищезгаданий вирок суду сторона обвинувачення оскаржила в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій ОСОБА_1 .

Вказує, що місцевий суд у формулюванні обвинувачення, яке визнав доведеним, помилково зазначив характеристику предмета злочинного посягання обвинуваченого, яка не передбачена ч. 1 ст. 309 КК України, що суперечить точному змісту вказаної норми закону.

Як вважає касатор, суддя-доповідач апеляційного суду дійшов помилкового висновку про те, що прокурор оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини, та безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за його скаргою.

На думку прокурора, таке рішення апеляційного суду суперечить приписам

статей 24, 392, 394 КПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки обмежило право прокурора на оскарження рішення місцевого суду.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_6 підтримала подану касаційну скаргу і просила її задовольнити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Частиною 1 ст. 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Положеннями ч. 2 ст. 381 КПК України встановлено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден із розглядом обвинувального акта.

Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України (4651-17) , з урахуванням положень параграфа 1 глави 30 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Як зазначено в ч. 5 ст. 382 КПК України, вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Ці особливості полягають у тому, що вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини (ч. 1 ст. 394 КПК України).

За правилами ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК України.

Однак оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою на вирок Подільського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року стосовно ОСОБА_1 не ґрунтується на наведених вище вимогах кримінального процесуального закону.

Так, суддя апеляційного суду, обґрунтовуючи своє рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою прокурора, зокрема послався на те, що останній оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, які не підлягають оскарженню відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України.

Разом із тим зі змісту апеляційної скарги прокурора ОСОБА_7 вбачається, що він просив змінити ухвалений за результатами спрощеного провадження вирок Подільського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року стосовно ОСОБА_1 з огляду на те, що місцевий суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема кваліфікував злочинні дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, тобто кваліфікація дій ОСОБА_1 не відповідає диспозиції вказаної норми кримінального закону. При цьому факту того, що обвинувачений придбав та зберігав без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, прокурор в апеляційній скарзі не оспорював.

Таким чином, слушними є доводи касаційної скарги прокурора про те, що стороною обвинувачення вирок був оскаржений з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого. Водночас доводів про незгоду зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами та фактамив апеляційній скарзі прокурора наведено не було.

При цьому поза увагою судді залишилося те, що норми кримінального процесуального закону не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку такого судового рішення на підставі неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Отже, суддя апеляційного суду дійшов передчасного висновку про те, що вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, оскаржений виключно з підстав, з яких він не може бути оскарженим згідно з положеннями ч. 1 ст. 394 КПК України, у зв`язку з чим необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на викладене касаційну скаргу прокурора слід задовольнити, а ухвалу судді апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України - скасувати з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно врахувати наведене й ухвалити рішення відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

Касаційну скаргу прокурора ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 26 липня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження на вирок Подільського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року стосовно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.