758/3535/18 Про визнання особи невинуватою та виправдання за недоведеністю вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України - 02.11.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101070000266, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Зміст рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалася у тому, що вона, працюючи генеральним директором ТОВ "ЛДВ Аквакультура", будучи службовою особою, 19 грудня 2017 року о 14:00 год у приміщенні ТОВ "ЛДВ Аквакультура" за адресою м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В вимагала та отримала від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 1 200 доларів США, що становила за офіційним курсом НБУ 33 448, 36 грн, за укладення договору оренди двох басейнових споруддля розведення риби, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .

Вироком Подільського районного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року визнано невинуватою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю її вини у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Рішення суду першої інстанції про визнання ОСОБА_3 невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, обґрунтоване відсутністю достатніх доказів наявності у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення злочину.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року вирок залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставності виправдання ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину.

Зазначає, що апеляційний суд, залишаючи виправдувальний вирок без змін, за клопотанням прокурора повторно не дослідив в повному обсязі докази відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, а тому вважає, що апеляційний суд порушив вимоги щодо безпосередності дослідження доказів.

Окрім того стверджує, що апеляційний суд в порушення вимог ст. 419 КПК України належним чином не вмотивував своє рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги прокурора, тим самим допустивши істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства.

У запереченні захисник ОСОБА_11 просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без зміни.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав подану касаційну скаргу.

Захисник та виправдана заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

За частиною 1 цієї статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвала апеляційного суду є рішенням суду вищого рівня стосовно законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції, яке перевіряється в апеляційному порядку, і повинна відповідати вимогам статей 370, 419 КПК України.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 418, ст. 419 КПК Українивбачається, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, крім іншого, мають бути зазначені узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення, підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.

У цьому кримінальному провадженні зазначені вимоги закону апеляційним судом виконано.

Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу прокурора в частині встановлених місцевим судом фактичних обставин кримінального провадження, апеляційний суд навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно й всебічно розглянути справу і дати правильну юридичну оцінку вчиненому.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, виправдовуючи ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, виходив з того, що відсутні докази, які б підтверджували вчинення обвинуваченою інкримінованого злочину.

Прокурор, не погоджуючись з таким рішенням, подав апеляційну скаргу, доводи якої суд апеляційної інстанції належним чином перевірив та навів мотиви, з яких визнав їх необґрунтованими.

Колегія суддів Верховного Суду не убачає слушними доводи прокурора про порушення апеляційним судом вимог безпосередності дослідження доказів у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України, за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями. Тобто обов`язковою умовою для повторного дослідження судом апеляційної інстанції обставин, встановлених під час кримінального провадження, є неповнота їх дослідження або наявність певних порушень при їх дослідженні. При цьому незгода з оцінкою певних доказів не є підставою для їх повторного дослідження.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, апеляційний суд задовольнив клопотання прокурора про повторне дослідження доказів та здійснив повторний допит обвинуваченої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно з технічними носіями інформації, на яких зафіксоване судове засідання 11.02.2020 року, судом апеляційної інстанції повторно було досліджено протокол про зняття інформації з транспортних інформаційно-телекомунікаційних мереж (т. 1 а.п. 228-244).

В цьому ж судовому засіданні прокурор уточнив порядок дослідження письмових доказів і попросив дослідити тільки договори про надання послуг (т.2 а.п 85-88, 122-124), що було зроблено апеляційним судом.

Також 02.07.2020 року апеляційний суд продовжив повторно досліджувати письмові докази, а саме диски НСРД, однак з технічних причин відкрити файли, записані на флеш-накопичувачі, не вдалося. В цьому ж судовому засіданні суд повторно дослідив відеозапис протоколу обшуку від 19.12.2017 року.

При цьому за змістом оскаржуваної ухвали апеляційним судом не надавалася інша оцінка доказам порівняно з оцінкою, яку надав місцевий суд.

Враховуючи це, колегія суддів не вбачає в діях апеляційного суду порушень вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, а тому доводи касаційної скарги прокурора про допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в цьому аспекті є безпідставними.

Ухвала апеляційного суду є вмотивованою та відповідає вимогам ст. 419 КПКУкраїни, тому доводи касаційної скарги прокурора в цій частині також вбачаються необґрунтованими.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в межах доводів касаційної скарги прокурора не встановлено.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

Ухвалу Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.