450/1592/20 Про незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту для власного вживання - 01.11.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_1, котра входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2021 року щодо ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140270000502, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився в м. Львові, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, у силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309КК.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 6 квітня 2021 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, та призначено покарання у виді арешту на строк 2 місяці.

Згідно з вироком ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він без мети збуту через невстановлений сайт мережі Інтернет замовив у не встановленої досудовим розслідуванням особи за 11 500 грн блістери з маркуванням "SUBITEX", які містили бунопрофін, тобто наркотичний засіб, обіг якого обмежений, загальною масою 0,294 г.

27 квітня 2020 року ОСОБА_2, перебуваючи в центрі м. Самбора Львівської області, придбав вищезазначені блістери і, зберігаючи при собі, перевіз автомобілем марки "Мерседес" моделі "Віто", реєстраційний номер НОМЕР_1, дорогою Львів - Шегіні. Цього ж дня о 15:39 ОСОБА_2 у с. Лапаївка Пустомитівського району Львівської області був затриманий працівниками поліції, які вилучили вказаний наркотичний засіб.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2021 року вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 6 квітня 2021 року щодо ОСОБА_2 скасовано. На підставі ст. 45 КК ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження за ч. 1 ст. 309 КК закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ).

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_2 та призначити новий розгляд у цьому суді. Вказує, що ОСОБА_2 є особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, а тому апеляційний суд неправильно застосував ст. 45 КК та безпідставно звільнив обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК, закривши кримінальне провадження щодо останнього. Зазначає про те, що в місцевого суду, який розглядав провадження у спрощеному порядку, не виникало обов`язку визначатися з необхідністю застосування до ОСОБА_2 ст. 45 КК, оскільки сторона захисту не подавала відповідного клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК. Тому, на переконання прокурора, апеляційний суд дійшов помилкового висновку стосовно допущення істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність місцевим судом, який ухвалив обвинувальний вирок щодо ОСОБА_2 .

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор Матюшева О. В. підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити, скасувавши ухвалу апеляційного суду та призначивши новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Мотиви Суду

Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення у межах касаційної скарги.

За частиною 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яким згідно з ч. 1 ст. 412 КПК є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могле перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Як визначено ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК (4651-17) . Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом згідно з ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до положень ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути наведені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою. При скасуванні або зміні судового рішення в ухвалі має бути зазначено, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість вироку чи ухвали.

Оскаржувана прокурором ОСОБА_1 ухвала апеляційного суду про скасування вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 6 квітня 2021 року щодо ОСОБА_2, звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК у зв`язку з дійовим каяттям та закриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 309 КК на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК зазначеним вимогам закону не відповідає.

З матеріалів провадження вбачається, що, не погоджуючись із вироком Пустомитівського районного суду Львівської області від 6 квітня 2021 року, обвинувачений ОСОБА_2 і його захисник Живко О. Б. подали апеляційні скарги.

В апеляційних скаргах захисник просив змінити вирок суду щодо ОСОБА_2 та призначити покарання у виді штрафу, а обвинувачений зазначав вимогу про застосування ст. 45 КК і звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям.

Апеляційний суд частково погодився з доводами апеляційної скарги захисника і визнав наявність підстав для задоволення апеляційної скарги обвинуваченого.

Одночасно апеляційний суд дійшов висновку, що під час розгляду кримінального провадження суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону і за наявності підстав для закриття провадження не закрив його, що відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 409, ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст. 413 КПК стало підставами для скасування обвинувального вироку.

Разом з тим, обґрунтовуючи неправильність застосування місцевим судом закону України про кримінальну відповідальність, суд апеляційної інстанції вказав, що у провадженні стосовно ОСОБА_2 підлягала застосуванню ст. 45 КК, яку суд першої інстанції не застосовав.

Однак такий висновок апеляційного суду є безпідставним, оскільки місцевий суд на підставі ст. 382 КПК розглядав кримінальне провадження за клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акта щодо ОСОБА_2 у спрощеному порядку, передбаченому ст. 302 КПК. Підозрюваний не заперечував проти такого порядку розгляду, що підтверджено його заявою, складеною у присутності захисника. При цьому учасники провадження не подавали суду клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК і закриття кримінального провадження щодо нього відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК. У зв`язку з чим місцевий суд не мав правових підстав для розгляду питання про застосування ст. 45 КК і звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.

Інших мотивів неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність в ухвалі Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2021 року не наведено.

Також матеріали провадження не містять даних, які б свідчили, що місцевий суд за наявності підстав для закриття провадження не закрив його, як про це зазначено в оскаржуваній ухвалі.

З урахуванням викладеного, посилання апеляційного суду на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність не підтверджуються матеріалами провадження і є необґрунтованими.

З огляду на це ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК у зв`язку з тим, що не містить належно мотивованих підстав для скасування вироку Пустомитівського районного суду Львівської області від 6 квітня 2021 року стосовно ОСОБА_2, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

У зв`язку з цим касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, ухвала Львівського апеляційного суду від 12 листопада 2021 року щодо ОСОБА_2 -скасуванню з призначенням нового розгляду в цьому суді, під час якого необхідно врахувати наведене та постановити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.