Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ММДС-Україна" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулос Товариство з обмеженою відповідальністю "ММДС - Україна" (далі - позивач, ТОВ "ММДС - Україна") з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі - НКРЗІ, відповідач), в якому просило:

визнати протиправними та скасувати:

- рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації № 12 від 12 січня 2016 року "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5005, виданої ТОВ "ММДС -Україна";

- рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації № 13 від 12 січня 2016 року "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5009, виданої ТОВ "ММДС -України";

- рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації № 24 від 19 січня 2016 року "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 4999, виданої ТОВ "ММДС - України".

Зобов'язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації:

- продовжити термін дії Ліцензії № 5005 від 3 травня 2006 року на 10 років, відповідно до заяви ТОВ "ММДС-України" № 2186/4;

- продовжити термін дії Ліцензії № 5009 від 3 травня 2006 року на 10 років, відповідно до заяви ТОВ "ММДС-України" № 21855/4;

- продовжити термін дії Ліцензії № 4999 від 04 квітня 2006 року на 10 років, відповідно до заяви ТОВ "ММДС-України" № 2146/4.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у продовженні ліцензій, оскільки позивач на підставі ліцензій № 5005 від 3 травня 2006 року, № 5009 від 3 травня 2006 року та № 4999 від 4 квітня 2006 року здійснює той вид діяльності, який підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України "Про телекомунікації" (1280-15) та дотримується всіх вимог Ліцензійних умов, а тому рішення про відмову ТОВ "ММДС-Україна" в продовженні строку дії ліцензії є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ММДС-Україна" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації № 12 від 12 січня 2016 року "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України №5005, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "ММДС-Україна".

Визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації № 13 від 12 січня 2016 року "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5009, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "ММДС-України".

Визнано протиправним та скасовано рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації № 24 від 19 січня 2016 року "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 4999, виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "ММДС-України".

Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації прийняти рішення про продовжити термін дії Ліцензії № 5005 від 03 травня 2006 року на 10 років, відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ММДС-України" № 2186/4, оформлене на бланку ліцензії.

Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації прийняти рішення про продовжити термін дії Ліцензії № 5009 від 03 травня 2006 року на 10 років, відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ММДС-України" № 2185/4, оформлене на бланку ліцензії.

Зобов'язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку, та інформатизації прийняти рішення про продовжити термін дії Ліцензії № 4999 від 04 квітня 2006 року на 10 років, відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ММДС-України" № 2185/4, оформлене на бланку ліцензії.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить оскаржувані рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено судом, ТОВ "ММДС - Україна" зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією 31 березня 1999 року.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є, зокрема, діяльність у сфері телевізійного мовлення; неспеціалізована оптова торгівля; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; виробництво кіно - та відеофільмів, телевізійних програм; діяльність у сфері радіомовлення; діяльність у сфері проводового електрозв'язку.

Надання телекомунікаційних послуг ТОВ "ММДС-Україна" здійснює за допомогою використання радіочастотного ресурсу України.

4 квітня 2006 року відповідачем було видано позивачу ліцензію № 4999 на бланку сурової звітності серії АБ № 222988 (дата видачі дубліката ліцензії 5 жовтня 2007 року) для радіозв'язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції цифрової інформації, телевізійного зображення та передавання звуку на території Дніпропетровської області та Одеської області, терміном дії до 4 квітня 2016 року.

3 травня 2006 року відповідачем було видано позивачу ліцензію № 5005 на бланку сурової звітності серії АБ № 222996 (дата видачі дубліката ліцензії 5 жовтня 2007 року) для радіозв'язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції цифрової інформації, телевізійного зображення та передавання звуку на території Волинської, Полтавської, Кіровоградської, Черкаської, Рівненської та Хмельницької областях; Вінницькій, Луганській та Сумський областях; Миколаївській та Херсонській областях; Тернопільській області; Харківської області; Закарпатської області; Житомирської області; Івано-Франківської області; Львівської області; Чернівецької області; Чернігівської області; Київської області; АР Крим; м. Севастополь терміном дії до 3 травня 2016 року.

3 травня 2006 року відповідачем було видано позивачу ліцензію № 5009 на бланку сурової звітності серії АБ № 223000 (дата видачі дубліката ліцензії 5 жовтня 2007 року) для радіозв'язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції цифрової інформації, телевізійного зображення та передавання звуку на території Полтавської, Хмельницької, Волинської, Кіровоградської, Рівненської та Черкаська областях; Харківської області; Тернопільській області; Запорізької області; Закарпатської області; Київської області терміном дії до 3 травня 2016 року.

З метою продовження дії вищенаведених ліцензій, ТОВ "ММДС-Україна" звернулось до відповідача з відповідними заявами форми Р-1пт № 2146/4 (вх. НКРЗІ № 8736 від 19 листопада 2015 року), № 2185/4 (вх. НРКЗІ № 9707 від 17 грудня 2015 року), № 2186/4 (вх. № 9708 від 17 грудня 2015 року).

За наслідками розгляду вказаних заяв, НКРЗІ прийнято наступні рішення:

- № 12 від 12 січня 2016 року "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України №5005, виданої ТОВ "ММДС-Україна";

- № 13 від 12 січня 2016 року "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 5009, виданої ТОВ "ММДС-Україна";

- № 24 від 19 січня 2016 року "Про відмову у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 4999, виданої ТОВ "ММДС-Україна".

З метою продовження дії вищенаведених ліцензій, ТОВ "ММДС-Україна" звернулось до відповідача з відповідними заявами форми Р-1пт № 2146/4 (вх. НКРЗІ № 8736 від 19 листопада 2015 року), № 2185/4 (вх. НРКЗІ № 9707 від 17 грудня 2015 року), № 2186/4 (вх. № 9708 від 17 грудня 2015 року).

Підставою для їх прийняття стало невиконання ліцензіатом з власної вини умов, зазначених у ліцензіях, зокрема, порушення вимог пункту 3.3 та підпункту 4.1.8 пункту 4.1 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 19 серпня 2005 року № 53 (z1237-05) та зареєстрованих в Міністерстві України 20 жовтня 2005 року № 1237/11517.

Правову основу користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов'язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України встановлює та визначає Законом України "Про радіочастотний ресурс України" (1770-14) (далі - Закон).

Відповідно до статті 12 Закону, користування радіочастотним ресурсом України підлягає державному регулюванню. Органом державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, яка утворюється відповідно до Закону України "Про телекомунікації" (1280-15) .

Частиною другою статті 14 Закону визначено повноваження НКРЗІ, до яких, у тому числі, входить ліцензування у сфері користування радіочастотним ресурсом України відповідно до цього Закону.

Частиною другою статті 30 Закону встановлено, що користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі:

1) ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг;

2) ліцензій на мовлення, виданих Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм телерадіоорганізаціями;

3) дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.

Відповідно до ч.1 статті 1 Закону, ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України - документ, який засвідчує право суб'єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону, у разі якщо користувач радіочастотного ресурсу України має намір продовжити зазначений у ліцензії термін користування радіочастотним ресурсом України після його закінчення, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення терміну дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою встановленої національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, форми.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, не має права відмовити в продовженні терміну дії ліцензії, якщо ліцензіатом виконуються всі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з причин, які не залежали від користувача. Винятком є випадки, коли у смугах частот для радіотехнологій, зазначених у ліцензії, Планом використання радіочастотного ресурсу України не передбачено подальше використання зазначених радіотехнологій.

Відмовляючи у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України та мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на порушення позивачем пункту 3.3 та підпункту 4.1.8 пункту 4.1 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від 19 серпня 2005 року № 53 (z1237-05) .

Відповідно до п. 3.3 Ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України (далі також - Ліцензійні вимоги) про початок користування радіочастотним ресурсом та повне освоєння заявленого радіочастотного ресурсу ліцензіат протягом місяця повинен проінформувати НКРЗ.

Підпунктом 4.1.8 пункту 4.1 Ліцензійних вимог, встановлено, що ліцензіат зобов'язаний виконувати умови користування радіочастотним ресурсом України, зокрема, дотримуватись термінів початку та повного освоєння радіочастотного ресурсу за ліцензією відповідно до плану освоєння радіочастотного ресурсу, який надавався суб'єктом господарювання до заяви про видачу ліцензії на користування радіочастотним ресурсом, якщо інше не визначено особливими умовами ліцензії.

Тобто, як встановлено судом, відповідач відмовив позивачу у продовженні терміну дії ліцензій оскільки ТОВ "ММДС-Україна" не проінформувало НКРЗІ протягом місяця про початок користування та повне освоєння заявленого радіочастотного ресурсу за ліцензіями № 4999, № 5005, № 5009 та порушило термінів початку та повного освоєння радіочастотного ресурсу за вказаними ліцензіями.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що такі твердження не відповідають дійсності та не можуть слугувати підставою для відмови у продовженні терміну дії Ліцензій з огляду на наступне.

Згідно із п. 3.4 Ліцензійних умов, датою початку користування радіочастотним ресурсом за ліцензією є дата отримання першого дозволу на експлуатацію РЕЗ з користуванням певною частиною смуги радіочастот, визначеної в ліцензія для цього регіону.

Повним освоєнням заявленого радіочастотного ресурсу є отримання дозволу на експлуатацію РЕЗ у кожному регіоні, що визначений Ліцензією.

Як встановлено судом, Ліцензією № 4999 встановлено наступні терміни освоєння радіочастотного ресурсу: початок користування - травень 2006 року, повне освоєння - серпень 2006 року; ліцензіями № 5005 та 5009 встановлено початок користування - травень 2006 року, повне освоєння - грудень 2006 року.

9 лютого 2007 року ТОВ "ММДС-Україна" було направлено на адресу НКРЗІ лист № 78/3, яким позивач повідомив відповідача про те, що ТОВ "ММДС-Україна" почало освоєння радіочастотного ресурсу за ліцензіями №№ 4999, 5005, 5009 та повністю закінчило його освоєння у лютому 2007 року. До вказаного листа було надано 23 примірника дозволів на експлуатацію радіоелектронного засобу мультисервісного радіодоступу, які були видані 9 лютого 2007 року, за винятком дозволу в місті Дніпропетровськ, який було видано 10 січня 2007 року та дозволу в місті Одесі, який було видано 20 березня 2007 року.

Враховуючи, що початком освоєння ліцензій на користування радіочастотним ресурсом є дата видачі першого дозволу на експлуатацію РЕЗ за ліцензією, а повним освоєнням - дата отримання дозволів на експлуатацію РЕЗ у всіх регіонах, що зазначені у ліцензіях, датою початку та повного освоєння радіочастотного ресурсу за Ліцензіями № 4999, № 5005 та № 5009 є 9 лютого 2007 року.

Враховуючи, що дату відправлення листа TOB "ММДС-Україна" № 78/3 від 9 лютого 2007 року товариство належним чином та у строки, визначені законодавством (протягом місяця) повідомило відповідача про початок та повне освоєння радіочастотного ресурсу за Ліцензіями № 4999, № 5005 та № 5009.

Єдиним виключенням є м. Одеса, яке не увійшло до переліку міст, що наведені у листі № 78/3 через отримання дозволу у 20 березня 2007 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням викладеного правильно вважають, що TOB "ММДС-Україна" не порушувало п. 3.3 Ліцензійних УМОВ за Ліцензіями № 5005, № 5009 та № 4999 (частково).

Як встановлено судом, з 2 червня по 6 червня 2008 року Національною комісією з питань регулювання зв'язку України було проведено планову перевірку користувача РЧР ТОВ "ММДС-Україна" щодо додержання вимог законодавства у сфері користування радіочастотним ресурсом України, якою встановлено порушено терміну початку користування та повного освоєння РЧР. Вказаною перевіркою також зазначено, що наведені порушення були усунені в лютому 2007 року шляхом отримання дозволів на експлуатацію РЕЗ від 1 лютого 2007 року № БС-51-2701; № БС-23-2377; № БС-23-2377.

Під час проведення вказаної перевірки контролюючим органом не було встановлено порушень п. 3.3 Ліцензійних умов з боку позивача.

Враховуючи викладене, суд правомірно дійшов висновку про те, що наявні у ТОВ "ММДС-Україна" порушення Ліцензійних умов були добровільно усунені позивачем, будь-яких інших порушень відповідачем не наведено, відповідно і підстав для відмови у продовженні терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України № 4999, № 5005, № 5009, виданої ТОВ "ММДС-Україна" не встановлено.

Таким чином, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у продовженні термінів дії ліцензій з причин, вказаних в оскаржуваних рішеннях суб'єкта владних повноважень.

Крім того, підставою для відмови у продовженні терміну дії Ліцензій відповідач вказує порушення позивачем Ліцензійних умов, а не умов Ліцензій, що взагалі не є підставою для відмови у продовженні терміну дії, згідно чинного законодавства України.

Відповідно до Закону України "Про радіочастотний ресурс" (1770-14) - ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України - документ, який засвідчує право суб'єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов.

Ліцензіат у своїй діяльності керується термінами початку та освоєння радіочастотного ресурсу, які зазначені у "Особливих умовах користування радіочастотним ресурсом", що зазначені у Ліцензіях, а не у планах ліцензіата. які додавалися до заяви.

План освоєння радіочастотного ресурсу, хоча і є обов'язковим документом, який додається до заяви на отримання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом, однак в ньому ліцензіат лише зазначає планові наміри початку та повного освоєння радіочастотного ресурсу. Здійснюючи свою діяльність ліцензіат зобов'язаний дотримуватися умов саме ліцензій, а не планів, які додавалися до заяви.

Як встановлено судом, відповідачем було подано до суду лист Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про те, що позивач не здійснює діяльність у м. Одеса та прилеглих районах.

Однак, 14 та 15 березня 2016 року Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення було проведено позапланову перевірку дотримання провайдером програмної послуги законодавства України. Підставою для проведення зазначеної позапланової перевірки стало звернення НКРЗІ до Національної ради з проханням надати інформацію щодо здійснення діяльності у м. Одесі та прилеглий районах.

За результатами перевірки Національною радою складено Акт № 12 ПП/Кв/СА/16 від 15 березня 2016 року, в якому зазначено що ліцензіат здійснює діяльність провайдера програмної послуги у м. Одесі та прилеглих районах в зоні впевненого прийому.

Щодо тверджень відповідача про те, що позивач неефективно користується радіочастотним ресурсом, а тому він мав право не продовжувати терміни дії Ліцензій позивача, суди попередніх інстанцій зазначили наступне, з чим погоджується Вищий адміністративний суд України.

Чинне законодавство України не містить поняття "ефективного користування радіочастотним ресурсом", тому будь-які твердження відповідача про неефективність користування ресурсом позивачем є лише його припущеннями. При цьому, неефективність користування радіочастотним ресурсом не є підставою для відмови у продовженні терміну дії Ліцензій за приписами статті 37 Закону України "Про радіочастотний ресурс".

Висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, а доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати судові рішення такими, що ухвалені з порушеннями норм матеріального або процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 лютого 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.