932/5555/20 Про оскарження ухвали апеляційного суду про відмову відкрити апеляційне провадження з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження - 03.11.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 26 січня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2022 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалоюслідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2022 року клопотання адвокатів ОСОБА_8 ОСОБА_7, які діють в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна, в рамках кримінального провадження № 22020040000000041 від 13 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 333 КК повернуто заявнику.

Ухвалою апеляційного суду відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою представників власника майна, адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які діють в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2022 року про повернення клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22020040000000041 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 333 КК.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_7 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду й призначити новий розгляд у цьому суді.Вказує на те, що оскільки слідчий суддя передчасно прийшов до висновку про порушення вимог ст. 304 КПК при поданні клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді, нею було подано апеляційну скаргу. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у відкритті провадження за їх скаргою, пославшись на те, що відповідно до положень ст. 309 КПК вказане рішення слідчого судді не може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.

Мотиви Суду

У відповідності з вимогами ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 370 КПК судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Бабушкінского районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2020 року в рамках кримінального провадження № 22020040000000041 від 13.05.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 333 КК, було задоволено клопотання слідчого з ОВС СВ УСБУ у Дніпропетровській області та накладено арешт на майно заявника.

Оскільки на даний час потреба в арешті майна відпала, адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_1 звернулися до слідчого судді Бабушкінского районного суду м. Дніпропетровська з клопотанням про скасування арешту майна.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2022 року вказане клопотання повернуто заявникам з тих підстав, що воно подане з порушенням територіальної підсудності.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді представниками ОСОБА_1 - адвокатами ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було подано апеляційну скаргу.

Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК, оскільки апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суд мотивував своє рішення тим, що згідно частин 1, 2 ст. 309 КПК рішення слідчого судді про повернення клопотання про скасування арешту майна не віднесене до переліку ухвал слідчих суддів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Крім цього суд послався на висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладений в постанові від 31 травня 2021 року по справі № 646/3986/19, згідно якого постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання слідчого про арешт майна у зв`язку з недотриманням при поданні такого клопотання вимог ч. 2 ст. 132 КПК (якщо воно не підлягає розгляду в цьому суді) не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень, ані до перешкоджання здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому, така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування"

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду з огляду на наступне.

Так, ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді лише у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже, зазначена норма передбачає можливість оскарження тих рішень слідчого судді, постановлення яких передбачено відповідними нормами кримінального процесуального закону.

Положеннями частин 1, 2 ст. 309 КПК визначений перелік ухвал слідчого судді, постановлених під час досудового розслідування, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Аналіз ст. 309 КПК, якою на рівні загальних норм закріплено перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню в апеляційному порядку під час досудового розслідування, надає підстави стверджувати, що законодавцем віднесені до предмета оскарження рішення слідчого судді, які або вирішують питання щодо обмеження конституційних прав особи (застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту; застосування запобіжного заходу у вигляді застави; відсторонення від посади і т.д.), або якими вирішується питання, які мають істотне значення для здійснення ефективного досудового розслідування (відмова у наданні дозволу на затримання; відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; відмова у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та застави), або якими вирішується доля досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому (закриття кримінального провадження на підставі ч. 9 ст. 284 КПК і т.д.).

З наведеного вбачається, що перевірці в апеляційній інстанції підлягають лише ухвали слідчого судді, які пов`язані з можливістю істотного обмеження прав, свобод та інтересів особи або мають вирішальне значення для руху досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.

У зв`язку з цим обмеження права на апеляційне оскарження є виправданим і воно може бути пов`язане, зокрема, із забороною оскарження рішень слідчого судді, які не призводять ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, ні до неможливості оскарження вже встановлених правообмежень та які не перешкоджатимуть здійсненню ефективного досудового розслідування чи кримінального провадження в цілому.

Саме такий підхід відповідатиме основному завданню (призначенню) судово-контрольного провадження, яке знайшло своє нормативне закріплення в КПК (4651-17) , - "здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні" (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК).

Натомість, постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання про скасування арешту майна у зв`язку з недотриманням територіальної підсудності при поданні такого клопотання, не призводить ні до встановлення обмежень конституційних прав особи, з огляду на те, що вказане рішення слідчого судді не створює жодних перепон щодо повторного звернення особи з відповідним клопотанням до повноважного місцевого суду.

Адвокат ОСОБА_9 не навела переконливих доводів та не надала будь-яких доказів, які можуть свідчити про обмеження конституційних прав або ж про неможливість оскарження вже встановлених правообмежень, що у свою чергу слугувало б підставою для апеляційного оскарження такого судового рішення з огляду на приписи п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК.

Таким чином, постановлення слідчим суддею ухвали про повернення клопотання адвокатів ОСОБА_8 ОСОБА_7, в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у зв`язку з тим, що вказане клопотання подано ними з порушенням територіальної підсудності, на переконання колегії суддів, у цьому конкретному випадку не призводить до обмеження конституційних прав особи та неможливості оскарження вже встановлених правообмежень, тому зазначене рішення слідчого судді оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги представника скаржника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_9.про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону у зв`язку з відмовою суддею апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на зазначене рішення слідчого судді є неспроможними, а тому її касаційну скаргу слід залишити без задоволення.