759/18227/21 Про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків проведення досудового розслідування - 22.09.2022 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_8. на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року в кримінальному провадженні № 12020105080001165 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року в підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_9 задоволено та закрито кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) )

Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року апеляційні скарги прокурора та представника потерпілої залишено без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_8., указуючи на істотне порушення судами першої та апеляційної інстанцій вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Вказує, що обвинувальний акт був направлений прокурором до суду в межах строку досудового розслідування, однак суд першої інстанції неправильно визначив дату закінчення цього строку. Вважає, що оскільки після повідомлення про підозру ОСОБА_2 не визнавав своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, то відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК строк закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні становив 20 діб.

На переконання адвоката, при перегляді рішення районного суду суд апеляційної інстанції не перевірив належним чином доводів, наведених в апеляційних скаргах прокурора і представника потерпілої та не усунув порушень, допущених судом першої інстанції. З урахуванням зазначеного адвокат вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені без додержання вимог статей 370, 372, 419 КПК.

У поданих письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_9. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни.

Позиція учасників в суді касаційної інстанції

Прокурор підтримала вимоги касаційної скарги і просила вказані судові рішення скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Мотиви Суду

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.

За правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Своє рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК місцевийсуд обґрунтував тим, що складення і затвердження обвинувального акта в провадженні відбулося у межах строку досудового розслідування, однак сам обвинувальний акт надійшов до суду поза його межами. Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що досудове розслідування в провадженні повинно було бути закінченим упродовж сімдесяти двох годин із дня повідомлення ОСОБА_2 про підозру.

Згідно з пунктами 1-3 ч. 3 ст. 219 КПК з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: 1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 298-2 цього Кодексу; 2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; 3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому ч. 2 с. 298-4 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 283 КПК прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.

Кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 вересня 2022 року (справа № 607/17357/21, провадження № 51-1190км22) та від 09 вересня 2022 року (справа № 607/10395/21, провадження № 51-598км22) у випадку, якщо особа, після повідомлення про підозру у вчиненні кримінального проступку не визнала свою вину та відмовилась від дачі пояснень, то згідно з п. 2 ч. 3 ст. 219 КПК строк досудового розслідування в кримінальному провадженні становить двадцять діб із дня повідомлення про підозру.

З матеріалів провадження вбачається, що після повідомлення ОСОБА_2 про підозру 06 серпня 2021 року та під час його допиту як підозрюваного останній відмовився від дачі показань на підставі ст. 63 Конституції України.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні зареєстрований судом першої інстанції в автоматизованій системі документообігу суду 10 серпня 2021 року.

Отже, обвинувальний акт у кримінальному провадженні надійшов до місцевого суду в межах строку досудового розслідування.

Відтак, висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях про наявність підстав для закриття кримінального провадження згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК не ґрунтуються на вимогах закону.

Посилання в судових рішеннях на порушення прокурором вимог ч. 2 ст. 301 КПК, як на підставу для закриття кримінального провадження, є безпідставними, оскільки ця норма регулює особливості здійснення процесуальних дій прокурором у вказані в ній строки після отримання матеріалів дізнання разом із повідомленням про підозру, при тому, що ці строки регламентують не строки проведення дізнання в кримінальному провадженні, а строки виконання прокурором своїх повноважень на певному етапі дізнання, які не повинні виходити за межі строків, передбачених ч. 3 ст. 219 КПК, оскільки лише вказаною нормою імперативно визначено граничні строки закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні у разі вчинення особою кримінального проступку.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи касаційної скарги представника потерпілої про неправильне обрахування судами першої та апеляційної інстанцій строків досудового розслідування в кримінальному провадженні є обґрунтованими, а висновки цих судів в оскаржуваних рішеннях про наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_2 відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК, помилковими.

Допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення є істотними, які перешкодили цим судам ухвалити законне та обґрунтоване рішення, що у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК є підставою для скасування цих рішень.

За таких обставин, касаційна скарга представника потерпілої підлягає задоволенню, а ухвали судів першої та апеляційної інстанцій -скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

При новому розгляді суду першої інстанції слід взяти до уваги наведене та ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 03 грудня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 лютого 2022 року щодо ОСОБА_2 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.