815/2737/15 Про коригування митної вартості товарів - 08.09.2016 Прийняття

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єврогіпс-Одеса" до Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврогіпс-Одеса" звернулось до суду із позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби, в якому просило визнати протиправною та скасувати прийняту м/п "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060703/2015/00042 від 10.04.2015р. та визнати протиправним та скасувати рішення м/п "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060703/2015/000007/1 від 10.04.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2015 року у задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 року скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано прийняту м/п "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060703/2015/00042 від 10.04.2015 року. Визнано протиправним та скасовано рішення м/п "Одеса-порт" Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060703/2015/000007/1 від 10.04.2015 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як встановлено, на підставі контракту, на адресу TOB "Єврогіпс-Одеса" надійшов товар: гіпсовий матеріал для фінішної обробки поверхонь Торговельної марки "SATEN" у мішках по 30 кг" (товар № 1), "гіпсовий матеріал для фінішної обробки поверхонь Торговельної марки "SATEN" у мішках по 25 кг" (товар № 2), та "гіпсовий матеріал для вирівнювання поверхні Торговельної марки "IZO" у мішках по 30 кг" (товар № 3), - країна виробництва Туреччина, виробництво "GIPS GELISTRIRILMIS INSAAT MALZEMELERY VE PERLITLI SIVA SANAYI TIC. A.S".

Для митного оформлення товару, позивачем 01.04.2015 р. до Одеської митниці ДФС подано вантажну митну декларацію № 500060703/2015/002577, відповідно до якої, митна вартість товару № 1 заявлена на рівні 0,077 дол. США за кг, товару № 2 - на рівні 0,078дол. США за кг, товару № 3 - на рівні 0,065 дол. США за кг. На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом разом із декларацією подані документи: - картку обліку особи, яка здійснює операції товарами від 15.07.2013 р. № 500/2013/0000435, - коносамент № 1 від 24.03.2015р., - прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 20.03.2015 р., - висновок про вартісні характеристики товару № 20-101-01/03-2015 від 27.03.2015 р., - розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 20.03.2015 р., - пакувальний лист № 426958 від 20.03.2015 р., - навантажувальний документ № 003/15 від 27.03.2015 р., - доповнення до контракту № 3 від 15.05.2014 р., - доповнення до контракту № 4 від 20.03.2015 р., - доповнення до контракту № 5 від 20.03.2015 р., - зовнішньоекономічний контракт № 16-13 від 01.06.2013 р., - інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару № 2761 від 24.03.2015 р., - інформацію про позитивні результати здійснення екологічного контролю товару № 2761 від 24.03.2015 р., - інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 24.03.2015 р., - сертифікат про походження товару загальної форми А № ВО745454 від 20.03.2015 р., - лист коригування б/н від 27.03.2015 р., - копію митної декларації країни відправлення № 15411500ЕХ000181 від 20.03.2015 р.

Митний орган дійшов висновку, що подані документи містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар та витребував у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: переклад митної декларації країни відправлення; якщо рахунки сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписки з бухгалтерської документації.

Вимога про витребування у позивача додаткових документів обґрунтована тим, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи містять певні розбіжності, а саме: - у прайс-листі від 20.03.2015 р. вказано умови поставки EXW, а в МД CIF; - у висновках експерта від 27.03.2015 р. № 20-101-01/03-2015 не вказана кількість мішків, та дана інформація про ціну станом на 27.03.2015 р., а МД подана до митного оформлення 1.04.2015 р.; - в калькуляції від 20.03.2015 р., ціни вказані на товар, який відрізняється від товару в інвойсі; - в пакувальному листі від 20.03.2015 р., найменування товару відрізняється від найменування в інвойсі; - в графі № 2 МД вказано адресу згідно корегування від 27.03.2015 р. до коносаменту від 24.03.2015 р. № 1, але в інших документах, зокрема в інвойсі, прайсі, калькуляції, в доповненнях до зовнішньоекономічного договору № 4, 5 вказано теж помилково адресу; - відсутній документ, щодо підтвердження детального опису товару наведеного в графі № 31: склад, домішки; - в копії МД країни відправлення від 20.03.2015 р. № 15411500ЕХ000181 не має посилання на зовнішньоекономічний договір від 01.06.2013 р. № 16-13, та вказано умови поставки CIF - Україна.

10 квітня 2015 року декларантом позивача подані документи для підтвердження заявленої митної вартості Товару, а саме: переклад митної декларації країни відправлення від 20.03.2015 року № 15411500ЕХ000181, переклад інвойсу від 20.03.2015 року № 426958, переклад пакувального листа до даної поставки від 20.03.2015 року б/н, бухгалтерську документацію, а саме, - податкові накладні на продаж товару на території України від 23.02.2015 року №13, від 23.02.2015 року № 17, від 26.02.2015 року № 19, від 26.02.2015 року № 20 та від 26.02.2015 року № 21, лист відправника стосовно печатки компанії GIPS GELISTRIRILMIS INSAAT MALZEMELERY VE PERLITLI SIVA SANAYI TIC. A.S" від 03.04.2015 року б/н та його переклад, сертифікат аналізу від 01.06.2013 року б/н, калькуляцію від 03.04.2015 року б/н, висновок ДП "Укрпромзовнішекспериза" від 09.04.2015 року № 970, висновок ДП "Держзовнішінформ" від 10.04.2015 року № 12/87.

Однак надані документи не враховані митницею як такі, що підтверджують задекларовану вартість товару, у зв'язку з чим 10.04.2015 року прийнято рішення про коригування митної вартості товару за № 500060703/2015/000007/1, яким митну вартість товарів № 1 та № 2 визначено на рівні 0,094 дол. США за кг, товару № 3 - на рівні 0,078 дол. США за кг. Також, Одеською митницею ДФС позивачу видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 500060703/2015/00042.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що за результатами проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано другий метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Позивач скористався визначеним у п. 7 ст. 55 МК України механізмом отримання товару у вільний обіг під фінансові гарантії, додатково сплативши митні платежі з визначеної відповідачем митної вартості товарів.

Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Положеннями статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема, якщо подані до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Крім того, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Разом з тим, з оскаржуваного рішення відповідача не вбачається, які саме складові митної вартості є непідтвердженими документально.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків митниці, що надані позивачем документи не підтверджують задекларовану вартість товару.

Так, митним органом зазначено, що з витребуваних документів декларант позивача не надав банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (в перекладі інвойсу до даної поставки від 20.03.2015 року № 426958 зазначено "форма оплаты: товар в обмен на деньги". Про відстрочку платежу мова не йде) та виписку з бухгалтерської документації продавця.

Проте, з умов наданого контракту вбачається, що сторони дійшли згоди про оплату товару на умовах передплати, а інвойс не може за своїм змістом ставити під сумнів вказану умову контракту, оскільки він є одностороннім документом та не свідчить про волевиявлення сторін, інше, ніж у контракті.

Стосовно виписки з бухгалтерської документації продавця, то, як встановлено, виписки з бухгалтерської документації саме продавця не було у переліку додаткових документів, які витребовував митний орган.

Крім того, відповідач зазначає, що в калькуляції від 20.03.2015 року б/н ціни, вказані на товар, не задекларовані в митній декларації від 01.04.2015 року № 500060703/2015/002577, а також відсутні посилання на зовнішньоекономічний договір від 01.06.2013 року № 16-13 та інвойс від 20.03.2015 року № 426958.

З метою спростування вказаних тверджень відповідача, позивач надавав додатково калькуляцію від 03.04.2015 року б/н із зазначенням повної назви товару (а не скороченої, як у попередній калькуляції), яка свідчить про ідентичність назви товару з назвою, зазначеною в інвойсі та митній декларації. Проте, митний орган помилково не врахував наявність вказаної калькуляції від 03.04.2015 року б/н.

Стосовно доводів митного органу, що у сертифікаті аналізу від 01.06.2013 року б/н, наведена інформація про товари, які не задекларовані в митній декларації від 01.04.2015 року № 500060703/2015/002577 та не зазначені в товаросупровідних документах колегія суддів зазначає таке.

Сертифікат аналізу не є документом, який передбачений частиною 2 статті 53 МК України, як такий, що підтверджує митну вартість товару, а тому на підставі нього не можливо робити висновки про суперечливість документів щодо митної вартості товарів.

Також, в обґрунтування оскарженого рішення митний орган зазначив, щов п. 4.1 зовнішньоекономічного договору від 01.06.2013 року № 16-13 зазначено застосування ІНКОТЕРМС 2000, в той час, як з 2010 року зовнішньоекономічні операції здійснюються з використанням правил ІНКОТЕРМС 2010, які мають обов'язків характер.

Вказані доводи колегія суддів вважає також необґрунтованими.

Правила Інкотермс - це міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі.

За дорученням Кабінету Міністрів України від 25.06.2011 р. № 29624/1/1-11 Мінекономіки спільно із задіяними центральними органами виконавчої влади розглянуло '...' звернення '...' щодо обов'язковості застосування правил IНКОТЕРМС-2010 при укладенні договорів постачання між українським суб'єктом господарської діяльності та нерезидентом і між українськими суб'єктами господарської діяльності, а також щодо наслідків у разі невиконання вимог пункту 4 статті 265 Господарського кодексу України (далі - Кодекс) і повідомляє таке.

З набранням чинності Указом Президента України від 19.05.2011 р. № 589 (589/2011) "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України" втратили чинність укази Президента України від 04.10.94 р. № 567 "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" (567/94) і від 01.07.95 р. № 505 "Про внесення змін до Указу Президента України від 4 жовтня 1994 року № 567" (505/95) .

Застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів в Україні передбачено пунктом 4 статті 265 Господарського кодексу України, пунктом 10-1 статті 1 Митного кодексу України, пунктом 2.19 статті 2 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", статтею 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", статтею 9 Закону України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" і статтею 14 Закону України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну".

У зв'язку з цим суб'єкти господарської діяльності мають можливість укладати контракти, використовуючи при цьому правила IНКОТЕРМС будь-якої редакції, узгодженої сторонами контракту.

Встановлені у цій справі фактичні обставини свідчать про те, що відповідач не обґрунтував правомірність рішення про коригування митної вартості товару.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.