Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбра Імпекс Інт" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ТОВ "Амбра Імпекс Інт" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС України від 23.06.2015 року про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 23.06.2015 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року, позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 23.06.2015 року, а також картку відмови у прийнятті митної декларації від 23.06.2015 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Амбра Імпекс Інт" у якості покупця з одного боку та фірмою "RACHANA SEEDS INDUSTRIES PRIVATE LIMITED" (Індія) у якості продавця було укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів від 08.05.2015 року № AII-RSPIL/15-16.

Згідно п. 1.1 Контракту Продавець зобов'язався продати товар, а Покупець прийняти та оплатити товар згідно специфікацій, які прикладаються до кожної окремої партії товару.

На виконання вищезазначеного пункту Контракту, між Сторонами було укладено специфікацію від 14.05.2015 року № PSP1L/018/15-16, якою узгоджено поставку товару "індійський сирий арахіс, джава" 50/60 у кількості 38000,00 кг за ціною 1,26 дол. США/кг, на загальну суму 47880,00 дол. США на умовах поставки CIF-Одеса.

Продавець виконав умови Контракту та поставив товар ТОВ "Амбра Імпекс Інт" в обумовлені строки та за обумовленою в специфікації вартістю.

З метою митного оформлення товару, декларант звернувся до м/п "Одеса-порт" та надав документи для підтвердження митної вартості товару, а саме зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу товарів від 08.05.2015 року № AII-RSPIL/15-16, інвойс від 14.05.2015 року № RSPIL/018/15-16, копію митної декларації країни відправлення від 18.05.2015 року № 9373073/15/05/2015, сертифікат походження товару від 21.05.2015 року № 08375, коносамент від 23.05.2015 року № MSCUIE252060.

Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом, тобто за ціною, що передбачена контрактом.

Однак при здійсненні митного оформлення посадовими особами митного органу були виявлені розбіжності, а саме: у інвойсі від 14.05.2015 року № RSPIL/018/15-16, доповненні від 14.05.2015 року № RSP1L/018/15-16 до зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 08.05.2015 року № All- RSPIL/15-16 заявлений розмірний ряд арахісу "Джава" - 50/60, тоді як у коносаменті від 23.05.2015 року № MSCUIE252060 та сертифікаті походження товару від 21.05.2015 року № 08375 зазначений розмірний ряд є 60/70, також виявлені розбіжності, які стосувалися різних підписів та печаток постачальника.

На підставі вказаного, старший державний інспектор Шведін В.В. надав уповноваженому представнику ТОВ "Амбра Імпекс Інт" письмову пропозицію надати в десятиденний термін додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

23 червня 2015 року представник ТОВ "Амбра Імпекс Інт" був ознайомлений із зазначеними пропозиціями та надав: цінову довідку Одеської регіональної торгово-промислової палати від 22.06.2015 року № 000420; прайс-лист виробника від 01.05.2015 року; калькуляцію виробника, датовану травнем 2015 року.

Крім того, на підтвердження заявленого декларантом розмірного ряду арахісу - 50/60, відповідачу було надано копію листа фірми "RACHANA SEEDS INDUSTRIES PRIVATE LIMITED" від 15.06.2015 року, в якому іноземний контрагент підтверджував, що в сертифікаті походження та в коносаменті на контейнери № GESU2333685, GESU2906914 за коносаментом № MSCUIE252060 допущено помилку в назві товару, та просить вважати правильною назву товару: INDIAN GROUNDNUT KERNELS, JAVA 50/60.

Розглянувши додаткові документи, які надані Позивачем на вимогу, Відповідачем було винесено рішення про коригування митної вартості товару № 500060006/2015/000016/1 від 23.06.15 року та винесено картку відмови № 500060006/2015/00035 від 23.06.15 року.

28 серпня 2015 року у порядку, встановленому ч. 8 ст. 55 МК України, позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару було також подано до митного органу додаткові документи, а саме:.

1. Лист фірми "RACHANA SEEDS INDUSTRIES PRIVATE LIMITED" від 15.06.2015 року, яким Продавець підтверджує, що в сертифікаті походження та в коносаменті на контейнери № GESU2333685, GESU2906914 за коносаментом № MSCUIE252060 допущено помилку в назві товару, та просить вважати правильною назву товару: INDIAN GROUNDNUT KERNELS, JAVA 50/60.

2. Банківські документи, якими підтверджується оплата товару за вартістю, заявленій декларантом: - Платіжне доручення в іноземній валюті від 16.07.2015 року на суму 27880,00 дол. США; - Документ, що підтверджує зарахування оплати на рахунок отримувача від 16.07.2015 року на суму 27880,00 дол. США. (з перекладом); - Платіжне доручення в іноземній валюті від 22.07.2015 року на суму 20000,00 дол. США; - Документ, що підтверджує зарахування оплати на рахунок отримувача 20000,00 дол. США. (з перекладом).

3. Лист фірми "RACHANA SEEDS INDUSTRIES PRIVATE LIMITED" від 15.06.2015 року, яким Продавець підтверджує, що в своїй діяльності він може використовувати кілька печаток.

Відповідно до ст. 49, ст. 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч. 1 ст. 51, ст. 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

У разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частиною ч. 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів та коригування митної вартості товарів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати на числове значення складових митної вартості товарів.

Щодо розбіжностей, які стосувалися різних підписів та печаток фірми-постачальника, зазначених в інвойсі від 14.05.2015 року № RSPIL/018/15-16, зовнішньоекономічному контракті купівлі-продажу від 08.05.2015 року № All- RSPIL/15-16 та сертифікаті походження товару від 21.05.2015 № 08375, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що зазначені факти не є підставою для коригування митної вартості, оскільки використання постачальником різних печаток та підписання документів різними особами за відсутності розбіжностей у числових значеннях не свідчать про невірні числові значення складових митної вартості товарів.

Як встановлено, відповідно до листа фірми "RACHANA SEEDS INDUSTRIES PRIVATE LIMITED" надано пояснення щодо можливості використання на документах відправника різних печаток іноземного контрагента.

Щодо розбіжностей, які полягали у тому, що в інвойсі, доповненні до зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу заявлений розмірний ряд арахісу "Джава" - 50/60, тоді як у коносаменті та сертифікаті походження товару зазначений розмірний ряд є 60/70, то, як встановлено, у листі фірми "RACHANA SEEDS INDUSTRIES PRIVATE LIMITED" від 15.06.2015 року Продавець підтверджує, що в сертифікаті походження та в коносаменті на контейнери № GESU2333685, GESU2906914 за коносаментом № MSCUIE252060 допущено помилку в назві товару, та просить вважати правильною назву товару: INDIAN GROUNDNUT KERNELS, JAVA 50/60.

Крім того, як встановлено, за результатами проведення митних процедур було складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23.06.2015 року, у якому зазначено, що в результаті проведеного часткового митного огляду встановлено, що опис товарів візуально відповідає даним, зазначеним у митній декларації.

Таким чином, обставинами справи підтверджено достовірність даних, зазначених у митній декларації щодо розмірного ряду ввезеного товару "арахіс" - 50/60.

Вказане свідчить, що поданими документами позивач спростував розбіжності, які стали підставою для виникнення сумнівів у митного органу щодо митної вартості товарів, яка була заявлена декларантом.

У зв'язку з наведеними обставинами, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про скасування рішення Одеської митниці ДФС України від 23.06.2015 року про коригування митної вартості товарів.

Картка відмови у прийнятті митної декларації є похідною від рішення про коригування митної вартості, а тому у зв'язку з скасуванням останнього, картка відмови у прийнятті митної декларації також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про задоволення позовних вимог.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби України відхилити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.