2а-1084/12/1070 Про скасування податкового повідомлення-рішення щодо достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість - 31.01.2013 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - Відповідача) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 08 листопада 2011 року № 0019052310.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у період з 04 жовтня 2011 року по 17 жовтня 2011 року Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцію Київської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2011 року у розмірі 13 775 156,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку.

Результати перевірки оформлено Актом від 17.10.2011 року № 689/23-1/20048090 (далі Акт перевірки).

У ході перевірки встановлено, що ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт» було включено до складу податкового кредиту за липень 2011 року суми податку на додану вартість за податковими накладними від 30.04.2010 року № 87, від 30.04.2010 року № 89, від 09.03.2010 року № 621, від 31.08.2009 року № 3217, від 31.09.2009 року № 3696.

Акт обґрунтований тим, що з дня виписки вказаних податкових накладних минуло більше ніж 365 днів, відповідач дійшов висновку, що ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», згідно абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, втратило право на включення податку на додану вартість за такими накладними до податкового кредиту, тому позивачем безпідставно завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 року на суму 4 503,72 грн..

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 року № 0019052310, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4 503,72 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 2251, 86 грн.

Судом першої інстанції не встановлено порушень з боку позивача встановлених законодавчими актами (які були чинним на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами), правил здійснення господарської діяльності в частині включення до реєстру та складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів, оскільки податкові накладні були включені до складу податкового кредиту в податковому період, в якому такі податкові накладні були отримані.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує такий висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що за результатами здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами у 2009, 2010 роках було виписано наступні податкові накладні: від 30.09.2009 року № 3696 на загальну суму 4545, 00 грн., у тому числі ПДВ 754, 38 грн.; від 30.08.2009 року № 3217 на загальну суму 4545, 00 грн. у тому числі ПДВ 754, 38 грн.; від 09.03.2010 року № 621 на загальну суму 15 148, 00 грн. у тому числі ПДВ 2524, 81 грн.; від 30.04.2010 року № 89 на загальну суму 93, 92 грн., у тому числі ПДВ 15, 65 грн.; від 30.04.2010 року № 87 на загальну суму 2 726,98 грн., у тому числі ПДВ 454, 50 грн.

Зазначені податкові накладні були отримані позивачем із запізненням, а саме 30 червня 2011 року, що підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних за червень 2011 року.

Керуючись положенням статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивач включив суми сплаченого податку на додану вартість за вказаними податковими накладними до складу податкового кредиту за липень 2011 року.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно із підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У зв'язку з тим, що положення пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України обмежують строк реалізації права платника податку формування податкового кредиту до 365 днів з моменту оформлення податкової накладної, вони підлягають застосуванню лише щодо податкових накладних, які виписані з 01 січня 2011 року.

Суд звертає увагу, що п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не передбачає надання підтверджуючих документів дати надходження податкової накладної.

Таким чином, якщо платник податків набув право на податковий кредит у період дії Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14) то він вправі подати заяву про повернення надміру сплаченого податку на додану вартість протягом 1095 днів з дня виникнення такого права.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року - без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.