Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Кочан В.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.03.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013р. у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання недійсним протоколу про призначення пенсії та зобов'язання провести перерахунок пенсії,-

У червні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання недійсним протоколу від 22.12.2009 р. № 2399 та зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років в розмірі 40 % від посадового окладу та надбавки за ранг, повернути недоплачену суму пенсії та враховувати вказані виплати при черговому перерахунку пенсії.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.03.2011р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 р., позовні вимоги задоволено.

З таким рішенням апеляційного суду не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 2, 6, 7 статті 33 Закону України "Про державну службу", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Виплата посадовим особам органів державної податкової служби винагороди за вислугу років залежно від стажу роботи передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 12.09.1997 р. № 1013 "Про Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання" (1013-97-п) .

Згідно частини 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Пунктом 1 частини 1 статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із цим Законом були фактично обчислені та сплачені страхові внески до Пенсійного фонду в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську та з 03.11.2009 р. отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) . При призначення пенсії відповідачем включено надбавку за вислугу років у розмірі 30%.

Загальний трудовий стаж позивача складає 37 років 1 місяць, стаж на державній службі - 23 роки 9 місяців.

Згідно довідки Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську від 02.11.2009 р. про складові заробітної плати для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) , надбавка за вислугу років позивачу виплачувалась у розмірі 40%, в тому числі за стаж державної служби 30%. (а.с. 9)

28.04.2010 р. позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про перерахунок призначеної їй пенсії з урахуванням винагороди за вислугу років у розмірі 40%, яка виплачувалась їй на момент звільнення зі служби. (а.с. 5)

Листом відповідача від 28.04.2010 р. № 1072/С-8 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням винагороди за вислугу років, оскільки відповідно до статті 33 Закону України "Про державну службу" винагорода за вислугу років не є складовою заробітної плати і не враховуються при обчисленні пенсії державного службовця. (а.с. 6)

Крім того в листі повідомлено, що стаж державної служби позивача становить 23 роки, що відповідає 30% для обчислення надбавки за вислугу років. (а.с. 9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивачу проводилась виплата винагороди за вислугу років у розмірі 40% від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг, що була складовою заробітної плати на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому при призначенні та перерахунку пенсії відповідач повинен був врахувати надбавку за вислугу років у розмірі 40%, яка фактично виплачувалась на момент звільнення позивача.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки позивачу було призначено та виплачувалась надбавка за вислугу років у розмірі 40%, саме з цієї суми були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, доказів, які б спростовували факт отримання позивачем надбавки саме в такому розмірі не надано, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську відхилити, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.03.2011 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .