ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
31 серпня 2016 року К/800/35808/15
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.
Олексієнка М.М., Стародуба О.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2015 року по справі № 818/103/15
за позовом ОСОБА_4
до Територіального управління Державної судової адміністрації України в
Сумській області (далі - ТУ ДСА України в Сумській області),
голови Глухівського міськрайонного суду Сумської області
Демченка Олександра Стефановича,
консультанта з кадрової роботи Глухівського міськрайонного суду
Сумської області Котова Олександра Дмитровича
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ТУ ДСА України в Сумській області, голови Глухівського міськрайонного суду Сумської області Демченка О.С., консультанта з кадрової роботи Глухівського міськрайонного суду Сумської області Котова О.Д. про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії. Просила суд визнати неправомірними дії голови Глухівського міськрайонного суду Сумської області Демченка О.С.; зобов'язати відповідальну особу суду внести до табеля робочого часу інформацію щодо відпрацьованих нею днів з 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року та направити вказаний табель до ТУ ДСА України в Сумській області; зобов'язати ТУ ДСА України в Сумській області нарахувати та виплатити їй суддівську винагороду за вказаний період.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року позов задоволено частково.
Визнано дії голови Глухівського міськрайонного суду Сумської області Демченка О.С. щодо встановлення у табелі обліку використання робочого часу Глухівського міськрайонного суду Сумської області за період з 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року навпроти прізвища судді ОСОБА_4 коду І (інші причини неявки) протиправними.
Зобов'язано консультанта з кадрової роботи Глухівського міськрайонного суду Сумської області Котова О.Д. внести зміни до табеля обліку використання робочого часу Глухівського міськрайонного суду Сумської області за вказаний період, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2015 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання ТУ ДСА України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 суддівську винагороду за період з 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою позов задоволено.
Зобов'язано ТУ ДСА України в Сумській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 суддівську винагороду за період з 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року в сумі 8428,45 грн.
Абзац третій резолютивної частини постанови Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року змінено та викладено в наступній редакції:
"Зобов'язати керівника кадрової служби Глухівського міськрайонного суду Сумської області внести до табеля обліку робочого часу судді ОСОБА_4 відомості про відпрацьований час за період з 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року, з урахуванням висновків суду".
В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року залишено без змін.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, ТУ ДСА України в Сумській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 6 квітня 1990 року призначено на посаду судді Глухівського міського суду Сумської області. Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 2000 року № 1653-ІП (1653-14)
ОСОБА_4 безстроково обрана суддею Глухівського міського суду Сумської області.
У зв'язку з ліквідацією Глухівського міського суду Сумської області та утворенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області, згідно з Указом Президента України від 15 березня 2004 року № 328/2004 "Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів" (328/2004)
ОСОБА_4 переведено на посаду судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 1вересня 2011 року № 2702/ВН-11 відповідно до частини 4 статті 147 Кримінально-процесуального кодексу України (1960), частини 4 статті 48, частини 1 статті 48, пункту 7 частини 1 статті 91 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на підставі постанови в.о. Генерального прокурора України, суддю ОСОБА_4 відсторонено від посади судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області у зв'язку з притягненням її до кримінальної відповідальності.
24 червня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до голови Глухівського міськрайонного суду Сумської області із заявою, якою повідомила, що перебуває на робочому місці, у зв'язку з чим просила визначити для неї коло обов'язків, які б вона могла виконувати.
24 жовтня 2014 року позивач звернулась до Глухівського міськрайонного суду Сумської області із заявою, в якій повідомила, що в табелі обліку робочого часу за період з 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року у графі "відпрацьовано" навпроти її прізвища вказано " 0", у зв'язку з чим просила провести службову перевірку за цим фактом та зобов'язати відповідальну особу внести в табель відомості щодо відпрацьованих нею днів.
Глухівський міськрайонний суд Сумської області листом від 25 листопада 2014 року № 12486/14 позивача повідомив, що з дати її відсторонення від посади і до подання нею заяви від 24 червня 2014 року будь-яка робота, пов'язана з відправленням судочинства, або інша робота, не пов'язана із здійсненням правосуддя, керівництвом суду позивачу не доручалась. Статтею 147 Кримінально-процесуального кодексу України (1960), на підставі якої позивача відсторонено від посади судді, не передбачено збереження заробітної плати, але за позивачем залишається право на відшкодування шкоди завданої внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади) у відповідності із Законом України від 1 грудня 1994 року № 266/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР)
.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ОСОБА_4 звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів.
Організація судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначається Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17)
.
Статтями 48, 91 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції, чинній на час відсторонення позивача від посади) визначено порядок відсторонення судді, за змістом яких, відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, яка приймає відповідне рішення на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України.
Незалежність суддів забезпечується, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням, а тому законодавець виключив можливість будь-якої сумісності посади судді.
Частиною 7 статті 43 Конституції України встановлено захищене законом право на своєчасне одержання винагороди за працю.
Згідно зі статтею 94 Кодексу законів про працю України та статтею 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За змістом частин 1, 2 статті 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" (422/96-ВР)
та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
З викладеного вбачається, що норм які б свідчили про те, що відсторонений від виконання обов'язків суддя позбавляється права отримувати суддівську винагороду в розмірі, що відповідає рівню суддівської винагороди працюючого судді до набрання обвинувальним вироком законної сили відсутні.
Проте, обов'язковою умовою нарахування та виплати суддівської винагороди є перебування судді на робочому місці та фактичне виконання ним, роботи, не пов'язаної зі здійсненням правосуддя.
Для обліку робочого часу працівників на підприємстві, установі, у спірному періоді, використовувався Табель обліку використання робочого часу. Типову форму Табеля обліку використання робочого часу № П-5 (далі - Табель) затверджено Наказом Державного комітету статистики України від 5 грудня 2008 року № 489 (v0489202-08)
"Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці".
Судами встановлено, що джерелом інформації щодо перебування на робочому місці суддів та працівників апарату Глухівського міськрайонного суду Сумської області є Табель. В період з 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року Табель складався консультантом з кадрової роботи Котовим О.Д. за підписом голови Глухівського міськрайонного суду Сумської області Демченка О.С., як керівника структурного підрозділу, в ньому навпроти прізвища судді ОСОБА_4 зазначено код "І" (інші причини неявки).
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідальної особи суду внести до табеля робочого часу інформацію щодо відпрацьованих позивачем днів з 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року та направлення вказаного табеля до ТУ ДСА України в Сумській області, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Наказом Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 26 вересня 2011 року № 49кОД "Про підготовку та подання звітів консультантом з кадрової роботи" передбачено подання до ТУ ДСА України у Сумській області табеля обліку робочого часу суддів.
Оскільки обов'язковою умовою для нарахування та виплати суддівської винагороди є належним чином заповнений Табель, то суди дійшли обґрунтованого висновку щодо зобов'язання керівника кадрової служби Глухівського міськрайонного суду Сумської області внести до табеля обліку робочого часу відомості про відпрацьований час суддею ОСОБА_4 за період з 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року.
Також суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ТУ ДСА України в Сумській області нарахувати та виплатити позивачу суддівську винагороду за період з 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року в сумі 8428,45 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суддівська винагорода ОСОБА_4, яка мала бути їй нарахована та виплачена за період 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року склала 8428,45 грн., в тому числі за червень 2014 року - 4615,58 грн., за липень 2014 року - 3812,87 грн. Вказане підтверджується Довідкою-розрахунком ТУ ДСА України в Сумській області від 1 липня 2015 року № 04-3859/15 (а.с.189).
Відповідачами доказів, які б підтверджували відсутність позивача на робочому місці в період з 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року не надано.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позову в частині зобов'язання ТУ ДСА України в Сумській області нарахувати та виплатити позивачу суддівську винагороду за період з 24 червня 2014 року по 7 липня 2014 року.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують і не дають підстав вважати, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області відхилити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
|
Головуючий
Судді
|
Ємельянова В.І.
Олексієнко М.М.
Стародуб О.П.
|