813/6168/14 Про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації - 31.08.2016 Прийняття

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проперті Хаус" до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Львівської митниці ДФС на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року,

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Проперті Хаус" (далі - ТОВ "Проперті Хаус") звернулось до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати рішення № 209000006/2014/900027/2 від 18 червня 2014 року про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2014/00236 від 18 червня 2014 року.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що ТОВ "Проперті Хаус" було подано до митного оформлення вантажну митну декларацію № 209120000/2014/822642 від 17 червня 2014 року разом із товаросупровідними документами на товар, який заявлений в режимі "ІМ-40".

Однак, за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів посадовою особою Львівської митниці ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/900027/2 від 18 червня 2014 року, згідно з яким до зазначеного у митній декларації № 209120000/2014/822642 товару, а саме побутових виробів з чорних металів -ручки для щіток, виготовлені із залізних трубок, покриті шаром поліпропілену, органом доходів і зборів застосовано резервний метод замість визначеного позивачем основного методу.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення, Львівська митниця ДФС вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку із наданням декларантом або уповноваженою ним особою документів, які містять розбіжності, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товарів.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товарів та застосування методів визначення митної вартості товарів, позивач звернувсь до суду з вимогою про скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2015 року скасовано, та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови у митному оформленні товарів № 209120000/2014/00236 від 18 червня 2014 року.

Визнано протиправною та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/900027/2 від 18 червня 2014 року.

У своїй касаційній скарзі Львівська митниця ДФС, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 лютого 2014 року між компанією "MARCEGAGLIA POLAND" (Польща) та ТОВ "Проперті Хаус" укладено договір № 06-02/14/ЕХР/UA щодо поставки виготовлених продавцем виробів, що перераховані у додатку № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною контракту, виконання якого здійснюється на умовах FCA Пражка Incoterms 2010.

В укладеному контракті також передбачено умови оплати за поставлений товар, яка здійснюється шляхом 100 % передоплати, що слугуватиме строку реалізації замовлення 15 робочих днів від дати підтвердження замовлення продавцем, але не більше ніж 30 робочих днів.

На виконання вищевказаного зовнішньоекономічного договору 17 червня 2014 року під час декларування товару, а саме побутових виробів з чорних металів - ручки для щіток, виготовлені із залізних трубок, покриті шаром поліпропілену, декларантом ТОВ "Корпус-ПІ ЛТД" від імені імпортера ТОВ "Проперті Хаус" подано до органу доходів і зборів вантажну митну декларацію, в якій зазначено митну вартість за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості одночасно подано: зовнішньоекономічний договір № 06-02/14/ЕХР/UA від 06 лютого 2014 року та додаток № 1 до нього; рахунок на попередню оплату (проформа) № 6000029273 від 06 березня 2014 року; заяву про купівлю іноземної валюти № 1 від 30 травня 2014 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 30 травня 2014 року; підтвердження оплати через міжнародну систему здійснення платежів (swift) від 03 червня 2014 року; рахунок-фактуру (інвойс) № 2421400003 від 13 червня 2014 року; пакувальний лист № 80061572 від 13 червня 2014 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 032042 від 13 червня 2014 року; договір № 12/06 про міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12 червня 2014 року; рахунок на оплату транспортних послуг № 136 від 16 червня 2014 року; заявку на перевезення № 11 від 12 червня 2014 року; довідку № 30 від 16 червня 2014 року про вартість перевезення; прайс-лист (цінова комерційна пропозиція) виробника товару станом на 06 лютого 2014 року; каталог продукції; інформаційну картку продукції із розшифровкою кожної окремої одиниці ввезеного товару по складниках сировини; асортиментний ряд продукції від 06 лютого 2014 року.

Так, заявлена митна вартість товару у відповідності до рахунку-фактури (інвойсу) № 2421400003 від 13 червня 2014 року та з урахуванням витрат на транспортування склала 14140,24 Євро, що в національній валюті еквівалентно 224827,99 гривень.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, 18 червня 2014 року органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/900027/2, яким скориговано митну вартість з 13951,56 Євро до 23012,66 Євро, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товару.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2014/00236.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції прийшов до висновку про доведення відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірність своїх дій щодо застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару, ніж заявлений декларантом у вантажній митній декларації № 209120000/2014/822642.

Львівський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позовних вимог виходив з того, що позивачем надано вичерпний перелік документів, які містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення митної вартості товарів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в цілому погоджується із висновками суду першої інстанції, а рішення суду апеляційної інстанції вважає помилковим, виходячи з наступного.

Згідно з частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

В силу статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписами статті 53 Митного кодексу України обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що законодавством передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положень статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" (3018-17) від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися, в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Зі змісту рішення контролюючого органу № 209000006/2014/900027/2 від 18 червня 2014 року вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки позивачем не подано додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв'язку з невиконанням вимог статті 53 Митного кодексу України.

Разом з цим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що підставою прийняття оскаржуваного рішення слугували наступні розбіжності:

- в проформі № 600029273 від 06 березня 2014 року сума не відповідає сумі зазначеній в інвойсі, а також розбіжність умов поставок - в проформі вказано EXW, а в фактурі - FCA;

- платіжний документ неможливо ідентифікувати за даним товаром;

- в додатку № 1 до договору відсутній підпис відправника.

З матеріалів справи вбачається, що між компанією "MARCEGAGLIA POLAND" (Польща) та ТОВ "Проперті Хаус" укладено договір № 06-02/14/ЕХР/UA від 06 лютого 2014 року щодо поставки побутових виробів з чорних металів - ручки для щіток, виготовлених із залізних трубок, покритих шаром поліпропілену, які перераховано у додатку № 1 до цього договору, що є невід'ємною частиною контракту, виконання якого здійснюється на умовах FCA Пражка Incoterms 2010, оплативши 100 % передоплати за поставлений товар.

У відповідності до проформи № 600029273 від 06 березня 2014 року позивачу нараховано на умовах поставки EXW - 18482,49 Євро за товар, який відповідає додатку № 1 до укладеного контракту № 06-02/14/ЕХР/UA від 06 лютого 2014 року.

З метою митного оформлення імпортованого товару, який надійшов на умовах поставки FCA, до Львівської митниці ДФС надано товаросупровідні документи, серед яких в інвойсі № 2421400003 від 13 червня 2014 року зазначено вартість товару 13951,56 Євро.

З вищенаведеного інвойсу вбачається розбіжність кількості товару, зазначеного попередньо в проформі № 600029273 від 06 березня 2014 року, однак вартість кожної позиції не відрізняється з вартістю, зазначеної в інвойсі № 2421400003 від 13 червня 2014 року, хоча в документах передбачено різні умови поставки.

Так, умови поставки EXW передбачають припинення виконання продавцем своїх зобов'язань щодо поставки в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (на заводі, фабриці, складі, тощо), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Отже, за таких умов поставки в основу митної вартості покладено ціну лише безпосередньо самого товару.

В той же час, умови поставки FCA передбачають обов'язки продавця стосовно пакування товару, навантаження на приймаючий транспорт, а також митного очищення вантажу.

За таких обставин, вартість імпортованого товару за умовами поставки FCA має суттєво відрізнятися від вартості товару за умовами поставки EXW, а тому доводи позивача стосовно допущення описки не можуть бути прийняті до уваги, оскільки умови поставки EXW та FCA мають суттєві розбіжності.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зауважує, що на виконання умов договору позивачем сплачено 18482,49 Євро, з необхідних відповідно до інвойсу № 2421400003 від 13 червня 2014 року - 13951,56 Євро, однак з платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 30 травня 2014 року неможливо ідентифікувати оплату за яку саме партію товару, оскільки в платіжному документі призначення платежу вказано без конкретизації, а лише з посиланням на контракт № 06-02/14/ЕХР/UA, загальна вартість якого становить 600000 Євро.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на додаток № 1 до договору № 06-02/14/ЕХР/UA, який міститься в матеріалах І-го тому на аркушах 37, 218, а також в матеріалах ІІ-го тому на аркуші 19.

В оскаржуваному рішенні контролюючого органу вказано, що у вищенаведеному документі відсутній підпис відправника.

Дійсно, в матеріалах І-го тому на аркуші 218, а також в матеріалах ІІ-го тому на аркуші 19, які надано відповідачем підпис представника компанії "MARCEGAGLIA POLAND" відсутній, в той час як в матеріалах І-го тому на аркуші 37, доданий до позовної заяви позивачем спірний документ має відповідний підпис.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про правомірність дій контролюючого органу, оскільки відповідач підтвердив аргументованими доводами наявність у поданих ТОВ "Проперті Хаус" документах розбіжностей.

Разом з цим, необхідно зазначити, що у наданому висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, експерт при здійсненні аналізу ринку використовував цінову інформацію ринків Китаю, тоді, як виробництво товару здійснюється у країні ЄС.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, суд першої інстанції цілком правомірно відмовив у задоволенні позову.

Львівський апеляційний адміністративний суд, неправильно застосувавши норми матеріального права, помилково скасував рішення суду першої інстанції.

Статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.