Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Сіроша М.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016

та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2016

у справі № 816/4746/15

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Державної фіскальної служби України

про скасування податкової консультації

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації від 13.05.2015 № 10066/6/99-99-15-04-01-15.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2016, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016, позов задоволено; визнано протиправною та скасовано спірну податкову консультацію, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09.04.2015 ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до податкового органу з листом про надання письмової індивідуальної консультації щодо механізму обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Державна фіскальна служба України надала податкову консультацію № 10066/6/99-99-15-04-01-15 від 13.05.2015, якою позивачу роз'яснено, що оскільки операції з термічної агломерації можна віднести до операцій із передпродажної підготовки, зокрема для транспортування споживачу, то розрахункову вартість товарного магнетитового концентрату для обчислення податкових зобов'язань товариства з плати необхідно збільшити на розмір витрат на мелення агрегатів зростання магнетиту та збагачення товарної продукції до магнетитового концентрату із технологічно придатним вмістом металу.

Товариство, не погодившись з висновками викладеними в податковій консультації, оскаржило її до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій мотивували своє рішення тим, що для гірничо-збагачувальних підприємств об'єктом оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг товарної продукції у вигляді корисних копалин, що пройшли лише первинну переробку мінеральної сировини (переробку кварцитів до роздробленої руди, а не проведення переробки до магнетитового концентрату), а базою оподаткування плати за користування надрами для видобування корисних копалин є розрахункова вартість відповідного виду товарної продукції добутої сировини - залізної руди, що складається з витрат на видобування та первинну переробку.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Статтею 23 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування. База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об'єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

Згідно зі ст. 25 цього Кодексу ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування.

Відповідно до пп. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин для цілей розділу IX цього Кодексу - діяльність гірничодобувного підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин.

Згідно з пп. 14.1.112 п. 14.1 ст. 14 зазначеного Кодексу мінеральна сировина - товарна продукція гірничодобувного підприємства, що є результатом його господарської діяльності з видобутку корисних копалин, у тому числі шляхом виконання господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, і за якісними характеристиками відповідає вимогам установлених законодавством стандартів або вимогам договорів.

Відповідно до пп. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 ПК України первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини як вид господарської діяльності гірничодобувного підприємства включає сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), за виключенням агломерації/грудкування руди з термічною обробкою, агломерацію, та збагачення фізико-хімічними методами, а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Згідно вимог п. 252.3 ст. 252 ПК України об'єктом оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин по кожній наданій у користування ділянці надр, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, приведеної у відповідність із стандартом, встановленим галузевим законодавством, до якої належать: обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною; обсяг товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з відходів (втрат, хвостів тощо) гірничого виробництва, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник рентної плати, суб'єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною, якщо для її видобутку відповідно до законодавства необхідно отримати спеціальний дозвіл.

Отже, об'єктом оподаткування є обсяг товарної продукції - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у тому числі тієї, що пройшла стадію первинної переробки (збагачення).

При цьому, до первинної переробки (збагачення) відноситься сировина, яка пройшла сукупність операцій збирання, дроблення або мелення, сушку, класифікацію (сортування), брикетування, збагачення фізико-хімічними методами (без якісної зміни мінеральних форм корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), а також може включати переробні технології, що є спеціальними видами робіт з добування корисних копалин (підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм).

Враховуючи наведені норми, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції щодо протиправності прийнятої податкової консультації, з огляду на невідповідність її нормам чинного податкового законодавства.

Відповідно до встановлених обставини та за відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2016 та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .