Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Олексієнко М.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2012 р. у справі за позовом Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" до Виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправними та скасування рішень,-

У липні 2011 року Сумська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" звернулася до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання протиправними та скасування рішень № 282 від 28.03.2011 р. та № 634 від 13.07.2011 р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2012 р., позов задоволено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період з 01.01.2011 р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Згідно абзаців 2, 3 частини 1 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин.) за несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини 1 статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що у разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Статтею 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону.

В ході розгляду справи судами встановлено, що у березні 2011 року відповідачем була проведена перевірка повноти нарахування, своєчасності перерахування та законності витрачання коштів бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності позивачем за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2010 р., за результатами якої складено акт від 24.03.2011 р. (а.с. 11-13).

В ході перевірки встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем у серпні 2010 року страхових внесків в розмірі 15205,16 грн.

На підставі зазначеного акту 28.03.2011 р. відповідачем прийнято рішення № 282, яким визначено суму страхового платежу позивача у вигляді штрафу в розмірі 7602,58 грн. (сума штрафу - 50% від несвоєчасно сплаченої суми страхових платежів (15205,16 грн.) (а.с. 10).

13.07.2011 р. відповідачем прийнято рішення № 634 про застосування фінансової санкції за несвоєчасне повернення позивачем страхових коштів в розмірі 7602,58 грн. за рішенням № 282 від 28.03.2011 р. (а.с. 39).

Також судами встановлено, що згідно платіжного доручення № 7309 від 08.10.2010 р. позивачем самостійно сплачено суму заборгованості по страховим внескам та суму самостійно нарахованої пені (а.с. 24).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що враховуючи зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (2240-14) повноваження на проведення перевірки у березні 2011 року на предмет повноти нарахування та своєчасності перерахування коштів бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової працездатності у відповідача відсутні.

Крім того, суди виходили з того, що оскільки у жовтні 2010 року позивачем самостійно було сплачено як суму заборгованості по страховим внескам, так і суму самостійно нарахованої пені, а тому відповідач помилково застосував положення абзацу 5 пункту 7 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (2464-17) .

Також суди виходили з того, що факт несвоєчасного повернення позивачем страхових коштів встановлено не було, а тому відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення № 634 від 13.07.2011 р.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено, що сума заборгованості по страховим внескам позивачем була сплачена до 01.01.2011 р., підстави для застосовання штрафних санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків після 01.01.2011 р. відсутні, відповідальність за несвоєчасне перерахування штрафних санкцій (згідно рішення № 282 від 28.03.2011 р.) статтею 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не передбачена, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу Виконавчої дирекції Сумського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилити, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2012 р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .