Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Олексієнко М.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 р. у справі за її позовом до прокуратури Голосіївського району м. Києва про визнання дій протиправними,-

У липні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання протиправним подання прокуратурою Голосіївського району м.Києва позову від 15.03.2012 р. про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що її діями інтереси держави не були порушені, передбачені законом підстави для звернення прокурора з позовом до суду в інтересах Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" відсутні, а тому такий позов не міг бути поданий прокуратурою Голосіївського району м. Києва та підписаний заступником прокурора.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2012 р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 р., в задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилася позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва є, серед іншого, звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.

В ході розгляду справи судами встановлено, що 24.02.2012 р. Публічне акціонерне товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" звернулося до прокуратури Голосіївського району м. Києва із заявою про вжиття заходів по примусовому стягненню з ОСОБА_4 заборгованості, що виникла внаслідок порушення останньою умов договору про надання кредиту № 28 (а.с. 21).

15.03.2012 р. прокуратурою Голосіївського району м. Києва подано відповідний позов до Солом'янського районного суду м. Києва (а.с. 7-11).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що прокуратура має право звертатись до суду з позовами в інтересах держави, які, в свою чергу, можуть бути пов'язані з необхідністю захисту прав державних органів, а також підприємств, установ, організацій незалежно від їх підпорядкування та форм власності.

Крім того, суди виходили з того, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 556 від 10.06.2009 р. (556-2009-п) "Про капіталізацію Акціонерного комерційного банку "Київ" державою була здійснена капіталізація Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ", 99,94 % статутного капіталу банку належить державі в особі Міністерства фінансів України.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" органи прокуратури наділені правом звернення до суду з позовами на захист прав та інтересів держави у випадку наявності порушень або загрози порушення економічних, політичних та інших державних інтересів, по відношенню до позивача відповідач не здійснював владних управлінських функцій, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

В свою чергу, за правилами частини 7 статті 119 ЦПК України у разі пред'явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення, а тому наявність або відсутність підстав для звернення прокурора з позовом до суду вирішує суддя під час відкриття провадження у відповідній справі.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .