Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (доповідач), Олексієнко М.М., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 р. у справі за його позовом до Головного управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання надати відповідь на його заяву від 05.01.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 р., у задоволенні позову відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати ухвалені судами рішення та прийняти нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 15 Закону України "Про звернення громадян" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

В ході розгляду справи судами встановлено, що 05.01.2011 р. позивач звернувся до Міністерства охорони здоров'я України із заявою, в якій просив забезпечити надання йому медичної допомоги (а.с. 5).

01.02.2011 р. Міністерство охорони здоров'я України направило заяву позивача до ГУ охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації для розгляду по суті та надання відповіді (а.с. 6).

Листом ГУ охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації від 31.03.2011 р. позивача повідомлено, що він знаходиться на диспансерному обліку в Харківській міській поліклініці № 18 як комунального закладу охорони здоров'я територіального обслуговування та отримав лікування з приводу неврологічного захворювання в клініці Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України в травні 2009 року. У зв'язку із надходженням доручення від Міністерства охорони здоров'я України 07.03.2011 р. позивача оглянуто невропатологом лікувального закладу за місцем проживання та направлено на консультацію до консультативної поліклініки Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України для визначення подальшої тактики лікування. Також за інформацією спеціалістів Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради 14.03.2011 р. позивач оглянутий кардіологом Міської поліклініки № 18, призначено амбулаторне лікування. Враховуючи особливості соціальної потреби позивача як інваліда 2 групи безстроково, для повноцінного та адекватного вирішення питань його медичного обслуговування керівництву комунального закладу охорони здоров'я "Харківська міська поліклініка № 18" та Департаменту охорони здоров'я Харківської міської ради вказано на необхідність уважного ставлення до медико-соціальних потреб інваліда (а.с. 22).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що звернення позивача відповідачем розглянуто та надано відповідь в межах своєї компетенції та у строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , а тому підстави для задоволення позову відсутні.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи порушень вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) з боку відповідача встановлено не було, відповідач в межах своєї компетенції та у строки, передбачені законом, надав відповідь на звернення позивача, а тому суди обгрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 р. у даній справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .