Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Розваляєвої Т.С.,

секретар судового засідання Корінець Ю.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Круліковського Андрія Івановича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7, про скасування рішення, -

У червні 2015 року ОСОБА_5 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Круліковського Андрія Івановича (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_7, в якому просила скасувати рішення відповідача від 21 квітня 2015 року № 20819869 про реєстрацію права власності на однокімнатну квартиру загальною площею 47,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_7

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 12 листопада 2013 року відповідачем видано ОСОБА_7 свідоцтво про придбання вище вказаної квартири з прилюдних торгів (аукціону). На підставі зазначеного свідоцтва 21 квітня 2015 року відповідачем прийнято оспорюване рішення, яким проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на цю квартиру.

Вважає, що нотаріальна дія з видачі свідоцтва та реєстраційна дія проведені відповідачем не одночасно, що суперечить вимогам законодавства.

Крім того, на думку позивача, у правовстановлюючому документі та технічному паспорті на квартиру зазначені різні відомості щодо її площі, що є підставою для відмови у проведенні реєстрації. Також зазначає, що квартира, відносно якої прийнято оспорюване рішення, перебуває під обтяженням, що теж свідчить про протиправність такого рішення.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення Приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Круліковського Андрія Івановича від 21 квітня 2015 року індексний № 20819869 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким проведено державну реєстрацію права власності на квартиру з реєстраційним номером 103887956101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за суб'єктом: ОСОБА_7, податковий номер НОМЕР_1.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року апеляційна скарга ОСОБА_7 задоволена.

Постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2015 року скасована.

Прийнята нова постанова, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищезазначене судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши оскаржувані рішення судів та матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 12 листопада 2013 року відповідачем - приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковським Андрієм Івановичем видано ОСОБА_7 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону) серії НОМЕР_2 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1

21 квітня 2015 року ОСОБА_7 звернулась до відповідача із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на вказаний об'єкт нерухомого майна.

Відповідачем 21 квітня 2015 року прийнято рішення індексний № 20819869 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності ОСОБА_7на квартиру за адресою: АДРЕСА_3, про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис за № 9437201 від 21 квітня 2015 року та видано витяг № 36563201 про проведену реєстрацію.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV (1952-15) ), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є обов'язковою.

Згідно із частиною п'ятою статті 3 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом

Абзацом 2 частини першої статті 9 Закону № 1952-IV визначено, що у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Нотаріус як спеціальний суб'єкт здійснює функції державного реєстратора, крім передбачених пунктами 4 і 6 частини другої статті дев'ятої цього Закону (абз. другий пункту 9 частини другої статті 9 цього Закону).

Відповідно до абзацу 2 частини п'ятої статті 3 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинюється така дія.

Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що нотаріус не міг з об'єктивних причин провести державну реєстрацію прав на нерухоме майно одночасно з видачею свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, оскільки на той час існувало рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції від 12 липня 2013 року № 3924142 про державну реєстрацію права приватної власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_8.

Вказане рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно було прийняте на підставі рішення Рівненського міського суду від 10 червня 2013 року у справі № 569/8411/13-ц за позовом ОСОБА_9 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця, визнання права спільної часткової власності на квартиру.

За апеляційною скаргою ОСОБА_7 рішення Рівненського міського суду від 10 червня 2013 року скасоване Апеляційним судом Рівненської області рішенням від 10 грудня 2013 року та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як встановлено судом, в подальшому ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції про скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції від 12 липня 2013 року №3924142 про державну реєстрацію права приватної власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_8.

Позовні вимоги ОСОБА_7 задоволені рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року у справі № 817/4226/14.

Отже, лише після вирішення вказаних вище спорів приватний нотаріус міг прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності ОСОБА_7 на квартиру за адресою: АДРЕСА_4.

Як встановлено судом, ОСОБА_7 зверталась до Державного реєстратора прав на нерухоме майно про проведення державної реєстрації права власності на квартиру, однак рішенням Державного реєстратора від 2 грудня 2014 року № 17653921 в такій реєстрації було відмовлено з посиланням на те, що державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Абзацом 7 пункту 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (868-2013-п) (далі - Порядок), встановлено, що нотаріус, яким вчинено нотаріальну дію з нерухомим майном, проводить державну реєстрацію прав, набутих виключно у результаті вчинення такої дії, крім випадків, визначених Законом № 1952-IV (1952-15) .

Таким чином, лише нотаріус, який видав свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, має право провести державну реєстрацію права власності на майно, яке придбала ОСОБА_7

Відповідно до частин першої, третьої статті 3 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до пункуту 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до частини четвертої статті 334 Цивільного кодексу України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Суд апеляційної інстанцій правильно вважає, що права позивача не порушуються спірним рішенням.

Так, як встановлено судом, 26 липня 2012 року були проведені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки), а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_3, яка належала на праві власності боржнику ОСОБА_5 За результатами проведених торгів власником вказаної квартири стала ОСОБА_7.

ОСОБА_5 зверталась до Рівненського міського суду з позовом до ТзОВ "Укрспецторг груп" в особі Рівненської філії, Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції, ОСОБА_7 про визнання недійсними прилюдних торгів.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено (рішення Рівненського міського суду від 7 грудня 2012 року у справі № 1715/14573/12, рішення Апеляційного суду Рівненської області від 26 лютого 2013 року).

12 листопада 2013 року ОСОБА_7 видане свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону).

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_5 на законних підставах втратила право власності на квартиру і на даний час єдиним законним власником квартири є ОСОБА_7.

Оскільки у позивача у даній справі ОСОБА_5 право власності на квартиру на день прийняття спірного рішення було відсутнє, то вказане рішення відповідача про реєстрацію за ОСОБА_7 права власності на цю квартиру ніяким чином не порушує прав позивача.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протилежне.

Судом апеляційної інстанції повно встановлено обставини справи, дано належну оцінку доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права та обґрунтовано відмовлено в задоволенні адміністративного позову, тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.