2а-9602/10/0670 Про стягнення на користь державного бюджету заборгованості по наданих державних позичках та пені за прострочку їх повернення - 30.01.2013 Прийняття

за участю прокурора, представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Житомирський комбінат Хлібопродуктів" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2012 р. у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський комбінат Хлібопродуктів" про стягнення 10735112,25грн.,

Позивач звернувся з вказаним позовом до відкритого акціонерного товариства "Житомирський комбінат Хлібопродуктів" і просить стягнути на користь державного бюджету заборгованість по наданих у 1996-1997р.р. позичках та пеню за період з 01.09.1997р. по 01.11.2010 р. на загальну суму 10 735 112,25 грн., з яких 674 029,12 грн. - прострочена заборгованість та 10 319 083,46 грн. - пеня.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року позов Державної податкової інспекції у м. Житомирі задоволено частково.

Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Житомирський комбінат Хлібопродуктів" на користь держави 674029,12 грн. заборгованості.

Не погоджуючись з даною постановою товариство звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 4 вересня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .

Представник ДПІ у м.Житомир, представники Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі та прокурор апеляційної скарги не визнали.

Представники товариства підтримали апеляційну скаргу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників у справі та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в 1996-1997р.р. закупівля зерна і сортового насіння у сільгоспвиробників для держзамовлення проводилася за рахунок наданих державою бюджетних позичок згідно із постановою Кабінету Міністрів України №323 від 12.03.1996р. "Про задоволення державних потреб у сільськогосподарській продукції на 1996р." (323-96-п) та постановою Кабінету Міністрів України №124 від 04.02.1997р. "Про задоволення державних потреб у зерні в 1997р." (124-97-п) . З метою виконання зазначених постанов були затверджені відповідні порядки, а саме Порядок надання повернення бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна, елітного сортового насіння за державним замовленням 1996р., затверджений наказом Міністерства фінансів України та Міністерства сільського господарства і продовольства України від 11.04.1996р. №72/113 (z0265-96) та Порядок надання бюджетної позички на закупівлю продовольчого зерна і сортового насіння за державним замовленням 1997р., затверджений наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України, Міністерства фінансів України та Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 04.03.1997р. №70/54/18 (z0212-97) .

На виконання вказаних Порядків були укладені трьохсторонні договори - з участю ВАТ " Житомирська реалбаза хлібопродуктів" (правонаступником якої є відповідач (т.1 а.с. 152-153), органів Державного казначейства України, та товаровиробників, відповідно до яких ВАТ " Житомирська реалбаза хлібопродуктів" було зобов'язане забезпечити повне повернення одержаної бюджетної позички не пізніше 1 вересня 1997 року та 1 вересня 1998 року, відповідно. Прострочена заборгованість по бюджетних позичках відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №323 від 12.03.1996р. (323-96-п) становить 382 044,38 грн., а згідно із постановою Кабінету Міністрів України №124 від 04.02.1997р. (124-97-п) - 291 984,74 грн.

Статтею 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010 № 2154-VI визначено, що у 2010 році органи державної податкової служби України є органами стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі (кошти від повернення якої надходять за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 2801380, 2801400, 2801410, 2801440, 3511530, 3511550, 3511560, 3511630, 3511660), а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії.

При цьому така заборгованість вважається податковим боргом і стягується відповідно до Закону України № 2181-ІІІ (2181-14) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

На виконання вищезазначеного на підставі Подання Управління державного казначейства в Житомирському районі Державною податковою інспекцією у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби ВАТ " Житомирський комбінат хлібопродуктів "були виставлені 1 та 2 податкові вимоги, які залишились без виконання (а.с.81).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що хоча первинні документи щодо вказаної заборгованості не збереглись, проте про її наявність у відповідача, як правонаступника ВАТ " Житомирська реалбаза хлібопродуктів", свідчать складені відповідно до названих вище Порядків акти передачі-прийому заборгованості по бюджетній позичці при міжобласному (внутріобласному) переміщенні зерна.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що до бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом (ст. 1 ЦК України). Бюджетним кодексом України (2542-14) строки позовної давності не передбачені, а тому з відповідача слід стягнути на користь держави 674029,12 грн. простроченої заборгованості по бюджетних позичках.

Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки постанову Житомирським окружним адміністративним судом від 4.09.2012року винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Житомирський комбінат Хлібопродуктів" залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "04" вересня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.