Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: Стародуб О.П. (суддя-доповідач), Ємельянова В.І., Черпак Ю.К.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Малинської міської ради Житомирської області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2012 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області про поновлення на публічній службі, -

У вересні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом про визнання незаконним розпорядження голови Малинської міської ради Житомирської області від 19.08.2011 р. № 201-к про звільнення її з роботи, поновлення на посаді начальника загального відділу виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області з 19.08.2011 р., стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.08.2011 р. по день фактичного поновлення її на роботі та відшкодування 10000 грн моральної шкоди.

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 19.01.2012 р. позовні вимоги задоволено частково.

Визнано незаконним розпорядження голови Малинської міської ради Житомирської області від 19.08.2011 р. № 201-к "Про звільнення ОСОБА_4

Стягнуто з виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області на користь позивача 5000 грн моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2012 р. скасовано постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Поновлено позивача на посаді начальника загального відділу виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області з 19.08.2011 р.

Зобов'язано виконавчий комітет Малинської міської ради Житомирської області нарахувати та виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу з 19.08.2011 р. по день поновлення на роботі.

В решті постанову Малинського районного суду Житомирської області від 19.01.2012 р. залишено без змін.

З таким рішенням апеляційного суду не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання.

Частинами 1-3 статті 49-2 Кодексу законів про працю України визначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Згідно частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 01.08.2000 р. позивач працювала у виконавчому комітеті Малинської міської ради Житомирської області, а з 29.06.2006 р. її було переведено на посаду начальника загального відділу виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області. (трудова книжка а.с. 7-8)

Розпорядженням голови Малинської міської ради Житомирської області від 09.02.2010 р. № 25-к позивача звільнено із зазначеної посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України (скорочення штату).

Підставою для прийняття цього розпорядження стало скорочення штату, яке відбулося внаслідок зміни структури та чисельності виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, затверджених рішенням цієї ради 47 сесії 5 скликання від 28.10.2009 р. (а.с. 50)

Вказаним рішенням міської ради ліквідовано відділ загального відділу виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та скорочено посаду начальника цього відділу, яку обіймала позивач. Посада начальника у новоствореному відділі документообігу, звернень громадян та контролю виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області позивачу запропонована не була.

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 18.11.2010 р. визнано звільнення позивача незаконним та зобов'язано поновити її на посаді начальника загального відділу виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області з 09.02.2010 р.

На виконання рішення суду головою Малинської міської ради Житомирської області видано розпорядження від 29.11.2010 р. № 206-к, яким поновлено позивача на посаді, та цим же розпорядженням попереджено про звільнення з 31.01.2011 р. у зв'язку із скороченням посади начальника відділу виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області.

Розпорядженням голови Малинської міської ради Житомирської області від 31.01.2011 р. № 23-к позивача повторно звільнено з посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 06.06.2011 р. визнано незаконним розпорядження голови Малинської міської ради Житомирської області від 31.01.2011 р. № 23-к та поновлено позивача на посаді начальника відділу виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області з 31.01.2011 р.

На виконання рішення суду головою Малинської міської ради Житомирської області винесено розпорядження від 14.06.2011 р. № 126-к про поновлення позивача на посаді начальника відділу виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області та одночасно попереджено про наступне звільнення з цієї посади у зв'язку із її скороченням. (а.с. 9)

У попередженні про звільнення від 16.06.2011 р. відповідач повідомив позивача про те, що посада начальника відділу виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області, яку вона займала до звільнення, скорочена, та запропонував їй вакантні посади із вимогою визначитись до 20.06.2011 р. (а.с. 12)

27.07.2011 р. позивач звернулась до голови міської ради із заявою про надання їй додаткової інформації з приводу вакантних посад, які їй були запропоновані, проте не отримавши на неї відповідь, позивач звернулась із заявою вдруге 10.08.2011 р. (а.с. 14, 15).

Крім того, 10.08.2011 р. позивач звернулась до голови міської ради із заявою про призначення її на запропоновану вакантну посаду начальника відділу охорони здоров'я виконавчого комітету міської ради. (а.с. 13)

Не отримавши на жодну із поданих заяв відповіді, позивач ще раз звернулась до голови міської ради із заявою від 15.08.2011 р., в якій зазначила про те, що оскільки нею не отримана інформація з приводу поставлених у раніше поданих заявах питань щодо вакантних посад, то вона не може прийняти остаточне рішення (а.с. 16).

Відповідь на подані позивачем заяви від 27.07.2011 р., 10.08.2011 р., 15.08.2011 р. надано позивачу листами від 19.08.2011 р. № 875 та № 876 (а.с. 17), в яких позивачу роз'яснено, що погодження пропозиції зайняти вакантну посаду в установлений термін до 20.06.2011 р. від неї до відповідача не надійшло, що вважається відмовою від запропонованих посад, у зв'язку з чим на посаду начальника відділу охорони здоров'я виконавчого комітету міської ради призначено іншу особу (а.с. 18).

Розпорядженням міського голови Малинської міської ради Житомирської області від 19.08.2011 р. № 201-к позивача звільнено з посади начальника відділу виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. (а.с. 10)

Розпорядженням міського голови Малинської міської ради Житомирської області від 17.10.2011 р. № 238-к відмінено розпорядження від 19.08.2011 р. № 201-к та поновлено позивача на посаді начальника відділу виконавчого комітету Малинської міської ради Житомирської області з 19.08.2011 р. (а.с. 22)

Від пропозиції відповідача отримати в бухгалтерії міської ради кошти в сумі 9274,38 грн, з яких 3000 грн моральна шкода та 6274,38 грн заробітна плата за час вимушеного прогулу, позивач відмовилась (ас. 36).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині визнання незаконним розпорядження міського голови Малинської міської ради Житомирської області від 19.08.2011 р. № 201-к та відшкодування моральної шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та задовольняючи в цій частині позовні вимоги, апеляційний суд виходив з того, що встановивши неправомірність дій та рішення відповідача щодо звільнення позивача з посади, підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за безпідставністю в суду першої інстанції не було.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що підстави для відмови в задоволенні позову за безпідставністю повинні існувати на момент звернення позивача до суду, а не під час розгляду судами справи.

Апеляційний суд виходив з того, що добровільного вирішення спору в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом не встановлено та заперечується позивачем.

З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи встановлено протиправність оскаржуваного розпорядження про звільнення позивача, права позивача у зв'язку з незаконним звільненням не відновлено, а тому апеляційний суд обґрунтовано прийняв рішення про поновлення позивача на посаді та виплату заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Малинської міської ради Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2012 р. у даній справі - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України (2747-15) .