Суддя Вищого адміністративного суду України Приходько І.В., перевіривши

позовну заяву ОСОБА_1

до Держави України в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України

про визнання неправомірними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми, скасування ухвали, -

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якій просив суд:

- визнати неправомірними дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка не вжила заходів для належної перевірки викладених фактів та обставин ознак дисциплінарного проступку судді Головко О.В. Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та не вказала дату скарги, яку не взяла до провадження;

- зобов'язати Державу Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відкрити дисциплінарне провадження стосовно судді Головко О.В. Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду;

- стягнути за рахунок державного бюджету на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, у найменший термін, діями Держави Україна в сумі 12 000 грн.;

- скасувати ухвалу № 8вк-3749/16 від 01.06.2016;

- зобов'язати Державу Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України додержуватись та правильно застосовувати ст. ст. 1, 22, 55, 68 Конституції України, норми ч. ч. 1, 2, 8 ст. 11 Закону України "Про державну службу", ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", при прийнятті рішення згідно скарги від 07.04.2016 р. та письмово повідомити скаржника про місце, день та час розгляду скарги від 07.04.2016 р. по суті;

- визнати дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України такими, що не відповідають ст. ст. 1, 3, 6, 8, 22, 32, 34, 55, 68 Конституції України, Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , Закону України "Про інформацію" (2657-12) ;

- зобов'язати Державу Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вжити систему заходів щодо ОСОБА_1, спрямованих на усунення правових та інших причин виникнення складних життєвих обставин і попередження виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю необхідної для ОСОБА_1 інформації, відмовою у розгляді скарги від 07.04.2016 р. по суті та порушенням права на ліквідацію перешкод при здійсненні його прав та законних інтересів після звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

- визнати дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України неправомірними з 07.04.2016 р. по 09.08.2016 р. під час розгляду скарги від 07.04.2016 р.;

- визнати дії чи бездіяльність Держави Україна в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з 07.04.2016 р. по 09.08.2016 р. такими, що порушили порядок розгляду скарги від 07.04.2016 р. щодо порушення права на інформацію; невжиття системи заходів, спрямованих на усунення правових та інших причин виникнення складних життєвих обставин, не перешкодивши виникнення негативних суспільних наслідків, пов'язаних з відсутністю необхідної позивачу інформації про роз'яснення з приводу оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів з посиланням на законодавство, строки; не сприяння ОСОБА_1, як особі, що перебуває у складних життєвих обставинах, які не в змозі подолати за допомогою наявних засобів і можливостей та контролю поведінки суддів у державній установі і протидії корупції у судовій владі; порушення права на ліквідацію перешкод при здійсненні прав та законних інтересів після звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів; порушення права будь-якими незабороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.10.1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Порядок розгляду таких звернень визначено статтями 14 - 16 Закону України "Про звернення громадян". Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) врегульовано порядок дисциплінарного провадження щодо судді. Згідно із статтею 83 Закону № 2453-VI суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Статтею 84 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду органом, визначеним законом, звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді. Право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти.

Водночас спеціальний порядок дисциплінарного провадження щодо суддів має забезпечувати їх незалежність від незаконного стороннього впливу.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 1 статті 89 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя місцевого чи апеляційного суду може оскаржити рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції або Вищого адміністративного суду України не пізніше одного місяця з дня вручення йому чи отримання поштою копії рішення.

Таким чином, на відміну від реалізації особою своїх прав у відносинах, врегульованих Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) , порушення адміністративної справи має передумовою обставини, визначені, зокрема, частиною 1 статті 6 КАС України. Право на оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що здійснює дисциплінарне провадження, мають лише суб'єкти останнього в порядку, передбаченому законом. Громадяни, які не є суб'єктами дисциплінарного провадження щодо суддів, не мають права оскаржувати рішення визначених законом органів (в розглядуваному випадку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) за результатами такого провадження.

Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 не є суб'єктом дисциплінарного провадження в розумінні вищезазначених законодавчих норм.

Оскільки адміністративна процесуальна дієздатність позивача у відносинах вирішення питання дисциплінарної відповідальності судді законодавчо обмежена, суд дійшов до висновку про те, що зазначену адміністративну справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 01.07.2014 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 17, 109, 160, 165, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , -

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за позовом до Держави України в особі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення суми, скасування ухвали.

Ухвала може бути переглянута в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .