Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого: Штульман І.В. (доповідач), суддів: Олексієнка М.М., Рецебуринського Ю.Й., -

розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Свалявського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року, -

У травні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд із позовом, у якому просив визнати протиправними дії начальника Свалявського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області полковника міліції Файт Л.Л. щодо відмови в наданні йому дозволу на придбання мисливської гладкоствольної зброї, зобов'язати відповідача видати такий дозвіл.

Постановою Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 червня 2013 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Свалявського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області щодо відмови у наданні ОСОБА_4 дозволу на придбання однієї одиниці мисливської гладкоствольної зброї. Зобов'язано відповідача надати ОСОБА_4 згоду на придбання однієї одиниці мисливської гладкоствольної зброї.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 червня 2013 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року та залишити в силі постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 12 червня 2013 року.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 5 березня 2013 року ОСОБА_4 звернувся із заявою до Свалявського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про надання дозволу на придбання мисливської гладкоствольної зброї та надав необхідні для цього документи: посвідчення мисливця серії НОМЕР_1, видане Закарпатським обласним управлінням лісового і мисливського господарства; членський квиток Українського товариства мисливців і рибалок серії НОМЕР_2; довідку підприємства "Арсенал" № 0003010/п про проходження курсу вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та застосування; медичну довідку серії 10 ААА № 113593 для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи; характеристику, видану 18 січня 2012 року сільським головою Родниківської сільської ради Свалявського району Закарпатської області; копію паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податку; довідку про судимість; сертифікати від нарколога і психіатра; довідку про проходження курсів по стрільбі.

Листом начальника Свалявського районного відділу (з обслуговування Свалявського та Воловецького районів) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області полковника міліції Файт Л.Л. від 1 квітня 2013 року № 41/4664 ОСОБА_4 повідомлено про відмову у наданні йому дозволу на придбання мисливської гладкоствольної зброї на підставі пункту 5.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 (z0637-98) (далі - Інструкція № 622).

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що при зверненні до відповідача із заявою про надання дозволу на придбання мисливської гладкоствольної зброї ОСОБА_4 надано всі необхідні документи, встановленні вимогами чинного законодавства, а наявність обмежень для надання дозволів, встановлених пунктом 5.1 Інструкції № 622 (z0637-98) , відносно нього не знайшли підтвердження.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що позивач був засуджений за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, і звільнений від відбування покарання на підставі Закону України "Про амністію у 2011 році" від 8 липня 2011 року № 3680-VІ (3680-17) із залишенням додаткової міри покарання, а тому відповідач обґрунтовано відмовив у видачі йому дозволу на придбання мисливської гладкоствольної зброї.

Відповідно до пункту 5.1 Інструкції № 622 (z0637-98) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) надання керівникам підприємств, установ, організацій згоди на укладення трудових договорів на виконання робіт, пов'язаних з виготовленням, ремонтом, придбанням, зберіганням, обліком, охороною, перевезенням і використанням предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, здійснюється після перевірки таких осіб працівниками органів внутрішніх справ за територією обслуговування (місця проживання таких осіб) на підставі листів керівників цих підприємств, установ, організацій, які з цією метою подають до органів внутрішніх справ необхідні дані (список осіб із зазначенням їхніх прізвищ, імен та по батькові, дати і місця народження і проживання, відомостей щодо попередньої трудової діяльності; медичні довідки; довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування).

Органи внутрішніх справ не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної, пневматичної чи холодної зброї, бойових припасів, пристроїв та зазначених патронів громадянам у разі: наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов'язків та володіння зброєю; наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім'ї, що підтверджується документально; пред'явлення такій особі обвинувачення у вчиненні злочину; наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку; відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування.

Як вбачається з матеріалів справи і це вірно встановлено судами попередніх інстанцій, відмова у видачі ОСОБА_4 дозволу на придбання мисливської гладкоствольної зброї обґрунтована відповідачем тим, що він неодноразово притягувався до відповідальності та перебуває на обліку Свалявського районного відділу (з обслуговування Свалявського та Воловецького районів) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області як особа, яка формально підпадає під адміністративний нагляд. Крім того, відповідно до витягу з реєстру № 157-14022013/21210 за автоматизованими обліками громадянин України ОСОБА_4 станом на 28 лютого 2013 року є особою, яку 26 листопада 2010 року Апеляційним судом Донецької області засуджено за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України, на 3 роки позбавлення волі з додатковою мірою покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на 1 рік. Відбуваючи покарання у Крюковській виправній колонії № 29 Полтавської області, позивач 5 вересня 2011 року був звільнений на підставі Закону України "Про амністію у 2011 році" (3680-17) із залишенням додаткової міри покарання.

Згідно статті 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні" від 1 жовтня 1996 року № 392/96-ВР амністія - повне або часткове звільнення від відбування покарання певної категорії осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.

Пунктом 8 частини 1 статті 89 Кримінального кодексу України встановлено, що такими, які не мають судимості, визнаються особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового злочину.

У відповідності до частини 3 статті 90 Кримінального кодексу України якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).

Разом з тим, з висновку про вирішення питання щодо надання дозволу на придбання мисливської гладкоствольної зброї, затвердженого 1 квітня 2013 року начальником Свалявського районного відділу (з обслуговування Свалявського та Воловецького районів) Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області полковником міліції Файт Л.Л., слідує, що відносно ОСОБА_4 є зареєстровані заяви громадян з приводу спричинення ним тілесних ушкоджень, а також 9 червня 2012 року порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України за результатами проведення обшуку від 26 грудня 2011 року працівниками управління Служби безпеки України у його помешканні, де було виявлено та вилучено пістолет Шмайсер ПГШ-790 без відповідних документів, патрони, кастет та пакет з марихуаною вагою 199,15 грам.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з правомірності відмови відповідача у наданні ОСОБА_4 дозволу на придбання мисливської гладкоствольної зброї.

Згідно частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року прийнята з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Свалявського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.