Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Черпака Ю.К., Штульман І.В.,

за участі секретаря судового засідання Крапивки Л.А., позивача ОСОБА_1, представників - позивача ОСОБА_2, відповідача - Погребняка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційному порядку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області (далі - УМВС в Кіровоградській області) про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за касаційною скаргою позивача на судові рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року,

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати незаконними та скасувати накази УМВС в Кіровоградській області від 11 листопада 2014 року № 1147, від 13 листопада 2014 року № 408о/с в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни;

поновити на посаді старшого слідчого СВ Кіровоградського міського відділу УМВС в Кіровоградській області та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;

визнати такими, що не мають повноважень на погодження і підписання оскаржуваних наказів, подання про звільнення та атестаційного листа від 13 листопада 2014 року на підставі Закону України "Про очищення влади" (1682-18) , зокрема, заступник начальника Кіровоградського МВ ОСОБА_4, перший заступник начальника УМВС ОСОБА_5 та начальник УМВС ОСОБА_6

Посилався на незаконність звільнення, оскільки притягнуто його до дисциплінарної відповідальності без належних для цього підстав. Крім того, звільнення проведено в період його тимчасової непрацездатності.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року, залишеною без змін Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом від 21 квітня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з доведеності вини позивача у вчиненні проступку, який свідчить про порушення дисципліни.

У касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на відсутність правових підстав притягнення його до відповідальності за порушення дисципліни та недотримання порядку проведення службового розслідування. Зокрема, він не вчиняв дій, які б свідчили про недотримання дисципліна, притягнення його до кримінальної відповідальності є незаконним, він не був ознайомлений з наказом УМВС в Кіровоградській області про призначення службового розслідування, не повідомлявся про початок розслідування, не відбиралося пояснення, рішення про звільнення прийнято під час перебування на лікарняному.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги, викладені в касаційній скарзі, підтримали.

Представник відповідача вважає судові рішення попередніх інстанцій законними, а доводи касаційної скарги, безпідставні.

Вислухавши доводи осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

На час виникнення спірних правовідносин порядок та умови проходження служби в органах внутрішніх справ визначалися Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (114-91-п) (далі - Положення), Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (3460-15) (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до підпункту "є" пункту 64 Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції (254к/96-ВР) і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України (стаття 1 Дисциплінарного статуту).

Виходячи з положень зазначених норм, під порушенням службової дисципліни слід розуміти недотримання вище згаданих нормативних актів особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ під час проходження служби.

Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, фактичною підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ слугували матеріали службової перевірки, якими встановлено незаконне одержання грошових коштів, за що його притягнуто до кримінальної відповідальності.

Проте судом першої інстанції в порушенні норм процесуального права, зокрема частини четвертої статті 11, статей 71, 161 КАС України, згідно яких суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, не з'ясував які саме дії вчинені позивачем свідчать про порушення дисципліни, а які відносяться до кримінально - карних, у зв'язку з чим можуть бути доведеними під час кримінального розслідуванні.

Не звернув увагу суд і на ту обставину, що на час розгляду справи винуватість ОСОБА_1 в одержанні грошових котів в кримінальному порядку не доведена, хоча саме ці ж докази покладені в основу наказу про звільнення за порушення дисципліни, а саме пояснення особи, яка передавала кошти, інші слідчі дії.

Окрім того, Верховний Суд України в постанові від 8 жовтня 2013 року (справа № 21-250а13), аналізуючи положення статей 16, 18 Дисциплінарного статуту, вказав на те, що на осіб рядового і начальницького складу за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади видається з дотриманням строків, передбачених статтею 16, у тому числі й щодо осіб, які тимчасово непрацездатні, а подальше виконання такого наказу відповідно до статті 18 здійснюється після прибуття їх до місця проходження служби.

Не дивлячись на зазначений висновок та вимоги, викладені в абзаці другому частини першої статті 244-2 КАС України, суд першої інстанції належним чином не з'ясував, коли був виконаний наказ про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1, оскільки він з 13 листопада 2014 року, тобто з дня видання наказу № 408о/с перебував на лікарняному.

Не досліджувалися судом і докази в частині позовних вимог про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Апеляційний суд порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, не виправив, доводи, викладені в апеляційний скарзі, належним чином не перевірив, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи), з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 КАС України позбавлений права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

При новому розгляді необхідно з'ясувати, які дії вчинені позивачем визнаються такими, що свідчать про порушення дисципліни та якими належними і допустимими доказами вони підтверджуються, перевірити доводи позивача про звільнення його з органів внутрішніх справ під час перебування на лікарняному та з урахуванням висновку Верховного Суду України вирішити спір.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати судові рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2015 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.