Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), суддів Костенка М.І., Островича С.Е., при секретарі судового засідання Савченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної фіскальної служби України

на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2013 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 року

у справі № 2а-13039/12/2670

за позовом Міністерства доходів і зборів України

до Підприємства з іноземною інвестицією "Імперіал Тобако Юкрейн"

про стягнення фінансових санкцій,

У вересні 2012 року Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України (правонаступником якого є Міністерство доходів та зборів України) звернувся до суду з позовом до Підприємства з іноземною інвестицією "Імперіал Тобако Юкрейн" про стягнення фінансових санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2013 року у справі № 2а-13039/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 року, позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

У судовому засіданні представник позивача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник відповідача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.

В силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом замінено Міністерство доходів і зборів України правонаступником - Державною фіскальною службою України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила таке.

Оскаржувані судові рішення про залишення даного позову без розгляду мотивовані неявкою в судове засідання представника позивача двічі без поважних причин.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається із матеріалів справи, про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 10.06.2013 року о 09 год. 00 хв. у зв'язку із оголошенням перерви в судовому засіданні 20.05.2013 року, представник Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України повідомлений під розписку, проте в судове засідання не з'явився.

В матеріалах справи наявне клопотання Міністерства доходів і зборів України, яке зареєстровано Окружним адміністративним судом м. Києва 07.06.2013 року та залучено до матеріалів справи в судовому засіданні 10.06.2013 року, про заміну Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України його правонаступником - Міністерством доходів і зборів України.

До зазначеного вище клопотання представником Міністерства доходів і зборів України додано копію постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 228 "Про реорганізацію деяких органів державної податкової служби, спеціалізованих митних органів та організацій" (228-2013-п) , відповідно до п. 1 якої постановлено реорганізувати шляхом приєднання до Міністерства доходів і зборів органи державної податкової служби, спеціалізовані митні органи та організації, зокрема, Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби.

Крім того, надано наказ Міністерства доходів і зборів України від 25.04.2013 року № 78, відповідно до якого уповноважено підписувати довіреності на представництво інтересів Міністерства доходів і зборів України у судових органах заступника Міністерства доходів і зборів України ОСОБА_4

Однак судом першої інстанції не взято до уваги вибуття сторони у відносинах, щодо яких виник спір, та не вирішено відповідне клопотання.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання 10.06.2013 року представника Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби розгляд справи відкладено на 01.07.2013 року о 15. год. 00 хв.

Про дату, час та місце проведення судового засідання, призначеного на 01.07.2013 року о 15. год. 00 хв., судом повідомлено орган, який втратив повноваження щодо компетенції вирішення відповідних питань - Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби, натомість не повідомлено суб'єкта владних повноважень, якому перейшли такі повноваження - Міністерство доходів і зборів України.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Згідно із ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

В силу ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.

Таким чином, є підстави вважати, що судом першої інстанції не здійснено заходів, передбачених нормами процесуального закону, щодо процесуального правонаступництва та належного повідомлення Міністерства доходів і зборів України, яке на момент розгляду справи відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 228 "Про реорганізацію деяких органів державної податкової служби, спеціалізованих митних органів та організацій" (228-2013-п) визначено правонаступником органів та організацій, що реорганізуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, про дату, час та місце проведення судового засідання 01.07.2013 року, оскільки докази заміни відповідної сторони її правонаступником та вручення йому судової повістки або повідомлення під розписку у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене вище, є підстави вважати, що судом першої інстанції постановлено незаконну ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Суд апеляційної інстанції вказану помилку не виправив, чим недотримався приписів закону щодо законності і обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушення норм матеріального та процесуального права.

Стаття 227 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.07.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2014 року у справі № 2а-13039/12/2670 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.