2а/1770/4416/2012 Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 30.01.2013 Прийняття

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" грудня 2012 р. у справі за позовом приватного підприємства "Теплоенергосервіс" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2012 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 09 листопада 2012 року № 0005152342.

Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про відмову у задоволені позову.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи за результатами виїзної позапланової перевірки Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області (далі-ДПІ) щодо підтвердження взаємовідносин ПП "Теплоенергосервіс" (далі-Підприємство) з ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" за ІІІ квартал 2011 року та на підставі акту № 550/22-200/30272020 від 26 жовтня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0005152342 від 09 листопада 2012 року, яким, із посиланням на пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз.2 п. 123.1 ст. 123, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на загальну суму 13085 грн., з яких 10486 грн. - основного платежу та 2617 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд встановив, що податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі аналізу господарських операцій Підприємства з ТОВ "Компанія "Радабудсервіс", висновків, викладених у акті перевірки останнього від 21.11.2011 року за № 1507/23-7, проведеної ДПІ у Печерському районі міста Києва. Зокрема, у вказаному акті перевірки зазначено, що ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" за місцем реєстрації не знаходиться, господарські операції з контрагентами були спрямовані на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, та не мають реального товарного характеру, тобто такі операції є фіктивними.

При розгляді справи з'ясовано, що ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 302328 від 15.10. 2010 року, акту перевірки № 1507/23-7 від 21.11.2011 року та інформації з офіційного сайту Державної податкової служби України на момент вчинення господарських операцій знаходилося і досі перебуває в Єдиному державному реєстрі (а.с.71,72,125-130,146), видами його діяльності є за КВЕД: 45.21.1 Будівництво будівель, 51.53.2 Оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.90.0 Інші види оптової торгівлі.

Згідно представлених документів ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" у встановленому порядку було зареєстровано платником податку на додану вартість із правом виписування податкових накладних, та мало свідоцтво платника податку на додану вартість за № 100312497, індивідуальний податковий номер 373181726558, видане 02.12. 2010 року ДПІ у Печерському районі м. Києва. Як вбачається із витягу з офіційного сайту ДПС України, вказане свідоцтво чинне станом на 30.11.2012 року (а.с.146).

Суд першої інстанції вірно зазначив, що вказане свідчить про наявність у контрагента ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" необхідної право та дієздатності для вчинення господарських операцій, що ставляться податковим органом під сумнів.

Щодо вчинення господарських операцій, то судом з'ясовано, що між підприємством та ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" 04 липня 2011 року було укладено Договір №08, за яким Підприємство, що іменується в подальшому "Покупець", та ТОВ "Компанія "Радабудсервіс", що іменується в подальшому "Продавець", уклали цей договір про передачу "Покупцю" сантехнічних виробів відповідно до телефонного замовлення (а.с. 14). На виконання Договору № 08 ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" поставило позивачу матеріальні цінності на загальну суму 62805,95 грн. у тому числі ПДВ - 10467,65 грн.

Вказані обставини підтверджуються видатковими накладними: № 0001053 від 18.07. 2011 року на загальну суму 49665,92 грн., у т.ч. ПДВ - 8277,65 грн.; № 0001054 від 18.07. 2011 року на загальну суму 13140,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2190,00 грн. (а.с.15,17); податковими накладними: № 63 від 18.07.2011 року на загальну суму 49665,92 грн., у т.ч. ПДВ - 8277,65 грн.; № 65 від 18.07. 2011 року на загальну суму 13140,00 грн., у т.ч. ПДВ - 2190,00 грн. Вказані податкові накладні були включені Підприємством до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за липень 2011 року та відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за ІІІ квартал 2011 року (а.с.16, 17 зворот, 46-52).

З матеріалів справи вбачається, що придбані матеріальні цінності було отримано представником Підприємства, на підставі довіреностей № 48 та № 49 від 18.07. 2011 року, виданих ОСОБА_3 Вказані довіреності відображені у журналі реєстрації довіреностей (а.с.140). Для зберігання отриманих товарно-матеріальних цінностей було укладено з ТОВ "МП ЗЕТ" договір № 6 від 03.01.2011 року, за яким орендовано виробничі та адміністративні приміщення на території промбази ТОВ "МП ЗЕТ" за адресою: м. Кузнецовськ, Промзона, 56 (а.с.139). Товарно-матеріальні цінності було оприбутковано на складі Підприємства і підтверджено прибутковими накладними № 45 та № 46 від 18.07.2011 року (а.с.141-142, 143). Розрахунки за отриманий товар було проведено повністю згідно платіжних доручень № 65 від 25.07. 2011 року та № 66 від 26.07.2011 року (а.с.18-19). Перевезення матеріальних цінностей від ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" відбувалося автотранспортом продавця.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, на що посилається ДПІ, то суд вірно зазначив, що це свідчить лише про недотримання норм законодавства про автомобільний транспорт, а не податкового законодавства. Згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" № 363 від 14.10. 1997 року (z0128-98) , товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - це вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Однак, відсутність у документообігу Підприємства товарно-транспортних накладних за певний період при наявності інших документів, якими підтверджено реальність господарської операції, факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання Підприємством товару. Окрім того, ні в Податковому кодексі України (2755-17) , ні в інших нормативних актах не визначено товарно-транспортну накладну, як документ на підставі якого податковий орган має право визначати суму податкового зобов'язання або податкового кредиту з ПДВ платнику податків.

Дослідивши представлені докази, надавши їм відповідну правову оцінку, з врахуванням приписів пп. "а" п.198.1., п.п.198.2., 198.3., 198.6. ст.198, п.201.8. ст.201 Податкового кодексу України, суд зробив вірний висновок, що необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, який безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов'язань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), їх зв'язок з господарською діяльністю платника податків. При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Відтак, визначальним фактором, для формування податкового кредиту з ПДВ, є зв'язок придбання товарів (робіт, послуг) із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів, що відображають реальність таких господарських операцій.

Згідно ч.2,3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07. 1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом встановлено, що факт використання Підприємством у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" сантехнічних виробів та отримання доходу від їх використання підтверджено долученими до матеріалів справи документами та поясненнями позивача. Так, між Підприємством та приватним підприємством "Західпромбудсервіс" було укладено договір на виконання робіт з реконструкції клубу під блок початкових класів в с. Бишляк, Володимирецького району, Рівненської області (а.с.20-21). Для виконання вказаних робіт, було використано придбані матеріальні цінності, рух (надходження та списання) яких підтверджується видатковими та податковими накладними. У зазначених накладних відображено 32 позиції різних матеріалів та комплектуючих, у тому числі, придбаних у контрагента ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" (а.с. 22-25).

Крім того, в ході розгляду справи з'ясовано, що між Підприємством та Рівненським обласним центром соціальної реабілітації дітей-інвалідів було укладено договір підряду на виконання поточного ремонту інженерних мереж Рівненського обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів у м.Кузнецовськ. Для виконання вказаних робіт, було використано матеріальні цінності, рух (надходження та списання) яких підтверджується податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт за липень, серпень 2011 року, підсумковими відомостями ресурсів до вказаних актів та актами списання товарів. Вказані товарно-матеріальні цінності були оплачені замовником, що підтверджено виписками по рахунку (а.с.26-27,28-45,74-117).

Решту товарно-матеріальних цінностей було поставлено для ТОВ "Мале підприємство ЗЕТ", що підтверджено копіями видаткових та податкових накладних (а.с.118-123). Відповідні сантехнічні вироби були отримані покупцями на підставі довіреностей виписаних на їх матеріально-відповідальних та посадових осіб (а.с.144-145).

З викладеного слідує, що придбання Підприємством матеріальних цінностей у ТОВ "Компанія "Радабудсервіс" здійснювалося для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Щодо визнання правочину, вчиненого Підприємством із контрагентом ТОВ "Компанія "Радабудсервіс", нікчемним, то суд, виходячи з правового аналізу ст. 203, ч.2 ст. 215, ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України зробив обґрунтований висновок, що мало місце реальне придбання матеріальних цінностей у ТОВ "Компанія "Радабудсервіс", а не лише документальне оформлення господарських операцій з перерахуванням коштів постачальнику, на чому наполягає ДПІ. Суд дослідив первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Податковим органом, у відповідності до приписів ч.2 ст. 71 КАС України не доведено правомірності прийнятого ним рішення та не надано доказів на спростування вищевикладеного.

Судом прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" грудня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.