354/844/19 Про порушення Правил дорожнього руху, керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що стало причиною наїзду на пішохода, яка перебувала на зустрічній смузі руху, внаслідок чого потерпіла отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть - 15.12.2020 Прийняття

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 березня 2020 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Обставини справи

1. Яремчанський міський суд Івано-Франківської області вироком від 26 грудня 2019 року засудив ОСОБА_1 за частиною 2 статті 286 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки і на підставі статті 75 КК суд звільнив від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.

2. Суд визнав доведеним, що 19 липня 2019 року близько 20:10 засуджений в стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-211440 і рухаючись з перевищенням швидкості територією туристичного комплексу "Буковель" в с. Паляниця Яремчанської міської ради, виконуючи обгін, виїхав на зустрічну смугу руху через суцільну осьову лінію дорожньої розмітки, і, не впоравшись з керуванням, виїхав за межі проїзної частини ліворуч, де здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2, спричинивши тій смертельні тілесні ушкодження. Суд дійшов висновку, що цей наслідок знаходиться в причиновому зв`язку з порушенням засудженим підпунктів "б", "д" пункту 2.3, підпункту "а" пункту 2.9, пунктів 10.1, 11.3, 12.1, 12.4, 14.6, 34.1.1 Правил дорожнього руху (далі - ПДР (1306-2001-п) ).

3. Івано-Франківський апеляційний суд ухвалою від 16 березня 2020 року залишив вирок без змін.

Вимоги і доводи касаційної скарги

4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на пункти 2, 3 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ), просить скасувати оскаржену ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

5. Він вважає, що апеляційний суд повною мірою не врахував грубого порушення ПДР (1306-2001-п) засудженим, факту перебування засудженого у стані алкогольного сп`яніння та незворотних наслідків діяння. На думку прокурора, апеляційний суд безпідставно погодився з неправильним застосуванням статті 75 КК судом першої інстанції, що потягло за собою невиправдану м`якість призначеного покарання.

6. Захисник засудженого Сопків П.В. та потерпілий ОСОБА_3 подали до Суду заперечення, в яких просили відмовити у задоволенні касаційної скарги сторони обвинувачення, а оскаржену ухвалу залишити без зміни.

Позиції учасників касаційного розгляду

7. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про відкладення розгляду до суду касаційної інстанції не надходило.

8. У судовому засіданні прокурор підтримав доводи касаційної скарги сторони обвинувачення та просив її задовольнити.

Оцінка Суду

9. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені сторонами доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що в задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

10. Статтями 50, 65 КК передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів. Відповідно до указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

11. Стаття 75 КК наділяє суд дискреційними повноваженнями при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років визначити, належним чином врахувавши характер вчиненого злочину, відомості про особу винного та інші обставин справи, чи можливе виправлення засудженого без реального відбування покарання.

12. У цій справі суди попередніх інстанцій врахували, дані про особу засудженого, який має молодий вік, раніше не судимий, є інвалідом 3 групи, на спеціальних обліках у медичних закладах не перебуває, не працює, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно. Також суди взяли до уваги щире каяття засудженого, відшкодування матеріальних збитків в повному обсязі, визнавши, що наведені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення.

13. Суд неодноразово зазначав, що вчинення злочину, передбаченого статтею 286 КК, водієм, який керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, зазвичай виключає застосування інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням.-[1]

14. Однак суди попередніх інстанцій не залишили поза увагою, що злочин учинено засудженим у стані алкогольного сп`яніння. У той же час вони врахували той факт, що засуджений зобов`язався протягом 4-ох років (з грудня 2019 року по жовтень 2023 року) щомісячно виплачувати грошові кошти на утримання дитини померлої, а також позицію потерпілих, які заперечували проти позбавлення волі засудженого, оскільки в такому випадку дитина померлої буде позбавлена матеріальної допомоги, яку систематично надає засуджений.

15. Враховуючи обставини цієї справи і мотиви, наведені судами попередніх інстанцій, Суд не знаходить достатніх підстав для скасування рішення апеляційного суду в частині визначеного порядку відбування покарання.

16. На цій підставі Суд дійшов висновку, що ухвалу апеляційного суду належить залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд

Ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 16 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

А.П. Бущенко Н.О. Антонюк Т.В. Шевченко

[1] Постанови від 19 березня 2019 року у справі № 393/409/17 (провадження № 51-1384км18), https://reyestr.court.gov.ua/Review/80783401; від 02.04.2019 у справі № 384/110/18 (провадження № 51-9555км18), http://reyestr.court.gov.ua/Review/81013288; від 29.05.2018 у справі № 484/3291/16-к (провадження № 51-2658км18), http://reyestr.court.gov.ua/Review/74551477; від 03.09.2019 у справі № 166/753/17 (провадження № 51-8396км18), http://reyestr.court.gov.ua/Review/84211593