Постанова
іменем України
10 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 308/537/15-к
провадження № 51-3977км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів: Білик Н.В., Щепоткіної В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Глушкової О.О.,
прокурора Кулаківського К.О.,
засудженої ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу першого заступника прокурора Закарпатської області на ухвалу судді Закарпатського апеляційного суду від 22 червня 2020 року про повернення апеляційної скарги на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, якщо вона не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов`язки, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Заступник начальника відділу прокуратури Закарпатської області Ісак В.М., який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, не погодившись із вироком у частині призначеного ОСОБА_1 покарання, подав апеляційну скаргу.
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 29 травня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам п. 2 ч. 2, ч. 6 ст. 396 КПК України. Крім того, суддя зазначив про надходження від захисника Кураха Ю.М. повідомлення про те, що прокурор Ісак В.М. перебуваючи у відпустці не мав права подавати апеляційну скаргу, що викликало у судді сумнів щодо дотримання приписів ч. 5 ст. 396 КПК України в частині підписання скарги особою, яка її подала.
Перший заступник прокурора Закарпатської області Дем`янчук І.І. на виконання вимог указаної ухвали судді подав змінену апеляційну скаргу, в якій наголосив на тому, що первісну апеляційну скаргу склав та підписав саме прокурор Ісак В.М., а направлено її було поштою до суду працівниками відділу прокуратури під час перебування останнього у відпустці.
Суддя Львівського апеляційного суду ухвалою від 22 червня 2020 року повернув апеляційні скарги, оскільки прокурор Ісай В.М. не усунув недоліки апеляційної скарги та не підтвердив свої повноваження на її подання, а апеляційну скаргу заступника прокурора Закарпатської області Дем`янчука І.І. подано після закінчення строку на апеляційне оскарження вироку, при цьому питання про поновлення пропущеного строку не порушено.
В обґрунтування такого рішення суддя апеляційного суду зазначив, що положення ч. 4 ст. 36 КПК України не передбачають надання першому заступнику керівника обласної прокуратури права на усунення недоліків апеляційної скарги прокурора прокуратури того ж рівня.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі перший заступник прокурора Закарпатської області Дем`янчук І.І., посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує, що він як визначений процесуальним законом прокурор вищого рівня мав право на усунення недоліків апеляційної скарги прокурора Ісака В.М., котрий перебував на той час у відпустці та не міг особисто виконати свої процесуальні обов`язки.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченнях на касаційну скаргу захисник Курах Ю.М. просив залишити ухвалу судді апеляційного суду без зміни як законну, а касаційну скаргу - без задоволення як необґрунтовану.
Прокурор Кулаківський К.О. вимоги касаційної скарги підтримав, просив задовольнити на викладених у ній підставах.
Засуджена ОСОБА_1 просила залишити судове рішення без зміни як законне, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Проте ухвала судді апеляційного суду про повернення апеляційних скарг вимогам кримінального процесуального закону не відповідає.
У ст. 393 КПК України закріплено право прокурора на апеляційне оскарження судових рішень. При цьому згідно з ч. 4 ст. 36 КПК України право на подання апеляційної скарги чи касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами мають також незалежно від їх участі в судовому провадженні прокурори вищого рівня: Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники, керівник регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники.
За змістом статей 396, 399 КПК України усунення недоліків апеляційної скарги, які пов`язані з її змістом, здійснюється шляхом внесення змін чи доповнень до апеляційної скарги, або шляхом подання нової апеляційної скарги.
За загальним правилом, визначеним у ст. 403 КПК України, право змінити та/або доповнити апеляційну скаргу має особа, яка її подала. Проте з метою недопущенням випадків переривання здійснення прокуратурою функції підтримання публічного обвинувачення в суді, зокрема, у разі неможливості виконання з об`єктивних причин своїх повноважень конкретно визначеним у кримінальному провадженні прокурором, вказане правило має винятки. Так, згідно з ч. 4 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники мають право доповнити, змінити або відмовитися від апеляційної скарги, внесеної ними, керівниками, першими заступниками чи заступниками керівників або прокурорами прокуратур нижчого рівня.
Як убачається з матеріалів справи, з апеляційною скаргою на вирок суду першої інстанції до апеляційного суду звернувся як прокурор у кримінальному провадженні заступник начальника відділу прокуратури Закарпатської області Ісак В.М., котрий брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції. Встановивши невідповідність змісту апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК України, суддя апеляційного суду залишив апеляційну скаргу без руху, надавши прокурору строк на усунення недоліків. Протягом встановленого строку на виконання ухвали зі зміненою апеляційною скаргою звернувся перший заступник прокурора Закарпатської області, котрий за посадою є прокурором вищого рівня.
Таким чином, з огляду на приписи ст. 393, ч. 4 ст. 36 КПК України перший заступник керівника обласної прокуратури має право усунути недоліки апеляційної скарги прокурора Ісака В.М.
Вказані обставини залишились без уваги судді суду апеляційної інстанції, який належної оцінки їм не дав, натомість дійшов необґрунтованого висновку про повернення апеляційних скарг.
Допущені апеляційним судом порушення вимог кримінального процесуального закону згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України є істотним, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого слід врахувати наведене та ухвалити судове рішення, яке б відповідало вимогам ст. 370 КПК України.
Керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховий Суд
у х в а л и в:
Касаційну скаргу першого заступника прокурора Закарпатської області задовольнити.
Ухвалу судді Закарпатського апеляційного суду від 22 червня 2020 року, якою повернуто апеляційні скарги першого заступника прокурора Закарпатської області та прокурора, котрий брав участь у провадженні в суді першої інстанції, на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 березня 2020 року щодо ОСОБА_1, скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
О.П. Ємець Н.В. Білик В.В. Щепоткіна