ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"28" липня 2016 р. м. Київ К/800/52557/15
|
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддів Маслія В. І., Черпіцької Л. Т., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" до Чернігівської митниці ДФС про скасування рішення,
встановив:
У серпні 2015 року Приватне підприємство "Семенівська мануфактура" (надалі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Чернігівської митниці ДФС (надалі - відповідач, Митний орган) та, враховуючи заяву про зміну предмету позову, просило скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 14 серпня 2015 року № 102000010/2015/000126/1, а також картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 102110000/2015/00170.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного суду про залишення її без змін, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування таких рішень та ухвалення рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідач надав заперечення проти касаційної скарги, просив відмовити в її задоволенні.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами, 14 липня 2015 року позивачем до Митного органу подана митна декларація (МД) № 102110000/2015/023748, якою задекларовано товар "тканина змішана (80% поліестер, 20% бавовна), гладко фарбована, крупно узорчастого переплетення. Випускається в рулонах шириною 150 см, щільністю 95 г/м2(+/-5): арт. 101483, 101593, 10250401-77114,00 м-268 упак. Використовується в текстильній промисловості", код згідно УКТ ЗЕД 5513239000, що надійшов згідно контракту від 10 вересня 2014 року № BASM10/09/14, укладеного між ПП "Cеменівська мануфактура" та CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO. LTD. Митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту).
Цього ж дня Митним органом винесено рішення про коригування митної вартості за № 102000010/2015/000109/2. Підставою для прийняття цього рішення став висновок відповідача про те, що позивачем до митного оформлення подані документи, які містили неповні відомості про митну вартість товару.
Не погоджуючись із прийнятим митницею рішенням про коригування митної вартості товару, Підприємство здійснило митне оформлення товару під гарантійні зобов'язання згідно МД від 14 липня 2015 року № 102110000/2015/023761.
За результатами дослідження, проведеного Спеціалізованою лабораторією з питань експертизи та досліджень Міндоходів (висновок від 24 липня 2015 року № 142005703-0177), встановлено, що товар має інші, ніж заявлені у МД № 102110000/2015/023748 характеристики, а саме: тканина пофарбована з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%), полотняного переплетення, без покриття та просочення.
В результаті виявлення розбіжностей у задекларованих характеристиках товару відповідно до рішення митниці про визначення коду товару від 27 липня 2015 року № КТ-102000010-0025-2015 код задекларованого товару змінено з " 5513239000" на " 5407520000" згідно із УКТЗЕД.
Враховуючи виявлені розбіжності у характеристиках товару та зміну коду товару згідно із УКТЗЕД, Митний орган скасував власне рішення про коригування митної вартості від 14 липня 2015 року № 102000010/2015/000109/2.
13 серпня 2015 року позивачем до Митного органу подана МД № 102110000/2015/024382, якою задекларовано вищевказаний товар за кодом згідно з УКТЗЕД 5407520000. Митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту).
При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості вищевказаного товару та проведенні аналізу поданих до митного оформлення документів Митним органом висловлені такі зауваження:
подані до митного оформлення документи не містять усіх складових митної вартості, а саме: звіт про оцінку майна від 13 липня 2015 року № 04-04/07/81 не містить інформацію ціноутворення ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, що імпортуються на митну територію України, а також інформацію щодо використаних джерел Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар;
об'єктом оцінки звіту є "тканина полотняного переплетення з синтетичних поліефірних штапельних волокон (87%), штапельних волокон віскози (12%) і спандексу (1%), пофарбована в різні кольори, шириною 150 см, щільністю 370 (+/-5) г/м2", в той час як за результатами дослідження товар визначено як "тканина пофарбована з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%), полотняного переплетення, без покриття та просочення";
калькуляція собівартості на тканини від 15 червня 2015 року № BTCN2015230/01 дійсна на період з 03 березня 2015 року по 03 травня 2015 року, в той час як відвантаження товару згідно інвойсу від 25 травня 2015 року № BTCN2015230 здійснено 25 травня 2015 року;
згідно платіжного доручення від 28 травня 2015 року № 1 неможливо перевірити перерахування коштів на дану поставку. Відповідно до статті 5 Контракту сторони домовилися, що оплата за товар здійснюється шляхом попередньої оплати згідно рахунка-фактури, а залишок суми від повної вартості партії підлягає оплаті протягом трьох місяців з дати фактичної оплати. Натомість Підприємство до митного оформлення не надало рахунку для здійснення попередньої оплати.
Суди встановили, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості посадовою особою митниці використовувалися цінова інформація ЄАІС, а саме:
- товар № 1 - "тканина пофарбована з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100%), полотняного переплетення, без покриття та просочення: арт.101483, 101593, 10250401. Виробник - CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD. Торговельна марка - CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO. Країна виробництва - Китай": заявлена митна вартість - 2,52 USD/кг, згідно цінової інформації ЄАІС - 3,30 USD/кг (МД від 16 липня 2015 року № 807110001/2015/006516);
- товар № 4 - "полотна трикотажні, виготовлені з синтетичних волокон: 95% поліестер, 5% еластомірних ниток (спандекс). При виробництві тканини гумові нитки не використовувалися. Використовується в текстильній промисловості. Виробник - CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD. Торговельна марка - CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO. Країна виробництва - Китай": заявлена митна вартість - 2,49 USD/кг, згідно цінової інформації ЄАІС - 3,75 USD/кг (МД від 25 березня 2015 року № 100270003/2015/276732);
- товар № 5 - "полотна трикотажні поперечно в'язанні, 100% бавовни, пофарбовані. Тканина випускається в рулонах шириною 150 см, щільністю 270 (+/-5) г/м2. Використовується в текстильній промисловості. Виробник - CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO.,LTD Торговельна марка - CHANGXING BAITE IMPORT AND EXPORT CO. Країна виробництва -Китай": заявлена митна вартість - 2,5 USD/кг, згідно цінової інформації ЄАІС - 3,75 USD/кг (МД від 31 травня 2015 року № 205020007/2015/004558).
Посадовою особою митниці проведена консультація з декларантом з метою визначення основи вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари. В ході проведення консультації декларант не надав цінової інформації щодо імпорту ідентичних та/або подібних товарів на митну території України. У зв'язку з тим, що позивачем цінова інформація не надана, а до митного оформлення подані документи, які, на думку митниці, містили неповні відомості про митну вартість товару, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості щодо вказаних товарів №№ 1, 4-5, заявлених до митного оформлення за МД від 13 серпня 2015 року № 102110000/2015/024382, та виніс відповідне рішення від 14 серпня 2015 року № 102000010/2015/000126/1.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з обґрунтованості та правомірності оскаржуваного рішення Митного органу та відповідної картки відмови.
Колегія суддів уважає висновки судів передчасними.
Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз наведених статей свідчить, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Поряд із цим, як убачається з оскаржуваного рішення відповідача, як на підставу для коригування заявленої позивачем митної вартості Митний орган послався на пункт 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України.
Вказаним пунктом передбачено право митниці відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, у разі якщо первинно подані декларантом документи відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, необхідною умовою для коригування митної вартості товару за пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України є витребування митницею додаткових документів згідно з частиною третьою статті 53 цього Кодексу.
Як під час судового розгляду, так і в касаційній скарзі позивач стверджував, що жодної письмової вимоги щодо надання додаткових документів на адресу декларанта не надходило.
Статтею 159 КАС України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Вказану норму слід розуміти так, що судове рішення є законним, якщо воно ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права, порушення яких є підставою для скасування чи зміни судового рішення судом вищої інстанції. Це випливає з конституційного принципу законності (пункт 1 частини третьої статті 129 Конституції України, стаття 9 КАС України). При цьому законність необхідно трактувати не суто формально - як дотримання вимог закону, а у ширшому значенні - у світлі верховенства права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доказуванню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.
Таким чином, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.
Це означає, що судове рішення має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
Таких висновків необхідно дотримуватися судам під час ухвалення рішень.
Усупереч викладеному, під час судового розгляду суди як першої, так і апеляційної інстанцій не надали оцінки вказаному твердженню позивача.
Без з'ясування вказаних обставин та надання їм оцінки в сукупності з наявними в матеріалах справи доказами правильне вирішення питання наявності або відсутності підстав для задоволення позову є неможливим.
Оскільки ухвалені судами обох інстанцій рішення не відповідають вимогам статті 159 КАС України щодо законності і обґрунтованості, такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 227 КАС України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Семенівська мануфактура" задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.