Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.- головуючий, судді Ланченко Л.В., Усенко Є.А.,

за участю секретаря Загороднього А.А.,

та представників сторін:

позивача - Танчика О.М.,

відповідача - не з'явились,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (далі - Товариство)

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2015

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015

у справі № 818/3701/14

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі - Інспекція)

та Управління державної казначейської служби України у м. Сумах Сумської області

про визнання дій протиправними та стягнення надміру сплачених коштів.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

У грудні 2014 року Товариство звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправною відмову Інспекції повернути платникові надміру сплачену суму грошових зобов'язань у розмірі 1 294 023,86 грн. за платежем "пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності" та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачені грошові зобов'язання у сумі 1 294 023,86 грн. за вказаним платежем.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015, у позові відмовлено. Судові акти зі спору мотивовані тим, що правомірність нарахування платникові оспорюваної суми пені встановлена постановою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013 у справі № 2-а-2012/10/1870, у зв'язку з чим перерахування Товариством до бюджету 1 294 023,86 грн. пені не утворює надміру сплаченої суми грошового зобов'язання.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати ухвалені у справі судові акти та задовольнити позов. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що сплату грошового зобов'язання у сумі 1 294 023,86 грн. було здійснено платником за податковим повідомленням-рішенням від 29.01.2014 № 0000142207, яке скасовано у судовому порядку постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 у справі № 818/471/14, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення розглядуваних касаційних вимог з урахуванням такого.

В силу вимог пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України (далі - ПК) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з визначенням, наведеним у підпункті 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК, надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Досліджуючи підстави перерахування Товариством до бюджету грошових коштів у сумі 1 294 023,86 грн., суди встановили, що згідно з податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2009 № 0001082201/90888 позивачеві було нараховано пеню в сумі 1 368 792,80 грн. за порушення граничного строку надходження виручки в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом.

За наслідками оскарження платником цього податкового повідомлення-рішення в судовому порядку постановою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2013 у справі № 2-а-2102/10/0870 (К-39751/10) позов Товариства задоволено частково; зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано в частині застосування до Товариства 74669,81 грн. штрафних санкцій, а в частині зобов'язання позивача сплатити 1 294 022,99 грн. пені у позові відмовлено.

На підставі цього судового рішення та з огляду на приписи підпункту 60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК, в силу яких податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, Інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.01.2014 № 0000142207, за яким Товариство зобов'язано сплатити 1 294 022,99 грн. пені; зазначену суму пені було сплачено позивачем до бюджету за платіжними дорученнями від 31.01.2014 № 1187 та від 06.02.2014 № 1354.

Таким чином, рішенням адміністративного суду встановлено правомірність нарахування платникові зазначеної суми пені, у зв'язку з чим внаслідок виконання позивачем податкового обов'язку зі сплати цього платежу до бюджету у Товариства не виникло надміру сплаченого грошового зобов'язання у розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК.

Посилання Товариства на факт скасування податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014 № 0000142207 в судовому порядку згідно з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 у справі № 818/471/14, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014, не спростовують висновки судів, покладені в основу прийняття оскаржуваних судових рішень з розглядуваної справи.

Адже на час сплати позивачем відповідних коштів правомірність нарахування Товариству пені в оспорюваній сумі вже була підтверджена рішенням касаційного суду у справі № 2-а-2102/10/0870 (К-39751/10).

До того ж, за результатами розгляду справи № 818/471/14 в касаційній інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.09.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2014 було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (ухвала Вищого адміністративного суду України від 26.05.2015); за наслідками нового розгляду справи рішеннями усіх судових інстанцій підтверджено законність податкового повідомлення-рішення від 29.01.2014 № 0000142207 та у позові Товариства відмовлено.

Наведені обставини виключають наявність у позивача переплати з розглядуваного платежу та, відповідно, підстав для повернення оспорюваної суми коштів як надміру сплаченого грошового зобов'язання.

З урахуванням викладеного суди правомірно відмовили у задоволенні цього позову.

Оскільки усі обставини, що входять до предмета доказування у справі, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів, які відповідають ознакам належності та допустимості, цим обставинам надана правильна юридична оцінка, то підстав для скасування оскаржуваних рішень не вбачається.

Керуючись статтями 160, 167, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" залишити без задоволення.

2. Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2015 у справі № 818/3701/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.