525/897/19 Про умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та таємне викрадення чужого майна - 20.05.2020 Прийняття

М. С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170120000148, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області, раніше судимого, востаннє

13 січня 2014 року Великобагачанським районним судом Полтавської області за

ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки

6 місяців, звільнений 13 березня 2017 року по відбуттю строку покарання,проживаючого за адресою:

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 185 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 20 вересня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років; за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.

Вирішено питання щодо речового доказу та процесуальних витрат у провадженні.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2020 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без змін.

За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 17 травня 2018 року, близько 18 год, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на подвір`ї домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, під час спілкування з ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, наніс потерпілому не менше п`яти ударів руками та ногами в різні частини тіла.

Продовжуючи свої протиправні дії, 18 травня 2018 року, близько 08 год, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись у приміщенні літньої кухні за вищевказаною адресою, під час спілкування з ОСОБА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з прямим умислом, наніс ОСОБА_2 не менше шести ударів руками в обличчя.

В результаті ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, які є небезпечними для життя в момент спричинення.

Крім цього, діючи повторно, в кінці травня 2019 року, точної дати та часу не встановлено, ОСОБА_1 перебуваючи у спальній кімнаті квартири за адресою:

АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_3, де тимчасово проживав з останнім, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, таємно викрав пилосос марки "Vico VC-1610" вартістю 500 грн, чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник Михайлик М. С ., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Свої вимоги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції не дотримався вимог статей 20, 54 КПК України, оскільки не розглянув клопотання ОСОБА_1 про заміну захисника Михайлика М. С ., який здійснював його захист за призначенням, на іншого захисника за рахунок держави, чим порушив право засудженого на захист.

Крім цього, засуджений ОСОБА_1 звертався з заявою від 28 грудня 2019 року про надання йому іншого захисника для надання допомоги у складанні доповнення до поданої ним апеляційної скарги до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги у Полтавській області, але вказана заява надійшла до адресата лише 17 січня 2020 року, тобто після проведення апеляційного розгляду. Касаційний розгляд просить провести за його відсутності.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просила відмовити у її задоволенні.

Від засудженого ОСОБА_1 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду без його участі.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та викладені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Як убачається з частин 1, 2 статті 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 54 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його. Відмова від захисника або його заміна повинна відбуватися виключно в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування. Така відмова або заміна фіксується у протоколі процесуальної дії.

Статтею 59 Конституції України визначено право кожного на професійну правничу допомогу.

Забезпечення права на захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого і виправданого у кримінальному провадженні - одна з найважливіших гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина, закріплених ст. 59, ч. 2 ст. 63, п. 5 ч. 3 ст. 129 Конституції України та міжнародними актами, які становлять національне законодавство щодо прав людини і основоположних свобод (ст. 11 Загальної декларації прав людини; ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права; ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово підкреслював, що сумлінне забезпечення здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, є обов`язком держави. Адекватний захист обвинуваченого як у суді першої інстанції, так і в суді вищої інстанції має вирішальне значення для справедливості у системі кримінального судочинства.

Зокрема, ЄСПЛ у рішеннях "Камасинський проти Австрії" від 23 листопада 1989 року та "Артіко проти Італії" від 13 травня 1980 року зробив висновок про те, що "Конвенція призначена гарантувати не ті права, що є теоретичними та ілюзорними, а ті, що є практичними і реальними... Саме по собі призначення не забезпечує ефективної допомоги, оскільки адвокат, призначений надавати безоплатну правову допомогу, може вмерти, серйозно захворіти, стикатися тривалий час з перешкодами у своїй діяльності або ухилятися від виконання своїх обов`язків. Якщо органи влади ставляться до відома про таку ситуацію, вони повинні або замінити його, або примусити його виконувати свої обов`язки".

Проте під час розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції вказаних вимог закону не було дотримано.

Так, із технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове засідання за 15 січня 2020 року вбачається, що в судовому засіданні Горбань О. І . заявив клопотання про заміну захисника Михайлика М. С., який здійснював його захист за призначенням, на іншого захисника за рахунок держави, оскільки останній є некомпетентним при наданні йому правової допомоги у кримінальному провадженні.

Проте суд апеляційної інстанції, в порушення ч. 2 ст. 54 КПК України, вказане клопотання належним чином не розглянув, процесуальне рішення по клопотанню не прийняв та продовжив розгляд кримінального провадження за участю захисника Михайлика М. С. щодо компетентності якого засуджений висловив сумнів й недовіру.

Таким чином, при здійсненні апеляційного розгляду було порушено право на захист засудженого ОСОБА_1, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин, ухвалу апеляційного суду постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, про що слушно зазначає захисник у касаційній скарзі, а тому згадане судове рішення підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду апеляційному суду необхідно врахувати наведене, здійснити провадження з додержанням вимог КПК України (4651-17) й ухвалити справедливе рішення, яке відповідатиме вимогам статей 370, 419 цього Кодексу.

Касаційний розгляд здійснюється згідно з правилами розгляду в суді апеляційної інстанції з урахуванням певних особливостей (стаття 434 КПК України). У свою чергу, ст. 418 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції ухвалює рішення в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу, який зобов`язує суд, серед іншого, вирішити питання про запобіжний захід.

Беручи до уваги мету застосування заходів забезпечення кримінального провадження, яка передбачає досягнення дієвості цього провадження (стаття 131 КПК України), з огляду на необхідність попередження ризику переховування ОСОБА_1 від суду під тиском тягаря можливого відбування покарання, призначеного вироком суду, враховуючи, що він обвинувачується, в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає за необхідне обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

Касаційну скаргу захисника Михайлика М. С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 15 січня 2020 рокущодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.