459/2395/16-к Про умисне заподіяння легких тілесних ушкоджень - 14.04.2020 Прийняття

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 березня 2019 року щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тудорковичі Сокальського району, жителя АДРЕСА_1 раніше судимого 07 серпня 2014 року Червоноградським міським судом Львівської області за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення воліна строк 3 роки та звільненого підставі статті 75 КК від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки,

засудженого за вчинення злочинів, передбачених частиною 1 та частиною 2 статті 125 КК.

Обставини справи

1. Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 15 листопада 2016 року ОСОБА_1 було засуджено до покаранняу виді громадських робіт: за частиною 1 статті 125 КК - на строк 100 годин, за частиною 2 статті 125 КК - на строк 150 годин. На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом часткового складання призначених покарань засудженому визначено остаточне покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

2. Суд першої інстанції визнав доведеним, що 26 червня 2016 року ОСОБА_1 умисно вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_2, заподіявши легкого тілесного ушкодження, та завдав кілька ударів кулаком в голову та обличчя ОСОБА_3, заподіявши останній легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я.

3. Львівський апеляційний суд ухвалою від 05 березня 2019 року залишив вирок без змін.

Вимоги і доводи касаційної скарги

4. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ), просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

5. Прокурор вважає, що апеляційний суд не усунув допущених судом першої інстанції порушень статей 71, 78 КК.

6. На переконання прокурора апеляційний суд залишив без уваги ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив злочини в період іспитового строку за попереднім вироком, невідбуте покарання за яким мало бути враховане при визначенні йому остаточного покарання за правилами статті 71 КК.

Позиції учасників касаційного розгляду

8. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про відкладення розгляду до суду касаційної інстанції не надходило.

9. У судовому засіданні прокурор повністю підтримав доводи, наведені в касаційній скарзі сторони обвинувачення.

Оцінка Суду

10. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

11. Як свідчать матеріали провадження, вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 07 серпня 2014 року ОСОБА_1 було засуджено за частиною 2 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки та звільнено підставі статті 75 КК від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки.

12. Таким чином, Суд погоджується з прокурором, що ОСОБА_1 вчинив нові злочини, за які він засуджений вироком, що розглядається в цьому провадженні, в період іспитового строку за попереднім вироком.

13. У той же час Суд відзначає, що до ухвалення вироку від 15 листопада 2016 року сторона обвинувачення надала суду першої інстанції ухвалу Червоноградського міського суду Львівської області від 19 серпня 2016 року, якою ОСОБА_1 звільнено від покарання за попереднім вироком у зв`язку із закінченням іспитового строку, і не порушила питання про призначення остаточного покарання за сукупністю вироків.

14. Лише в апеляційний скарзі сторона обвинувачення зазначила вимогу про необхідність застосування статті 71 КК.

15. Одночасно прокуратура звернулась до Червоноградського міського суду із заявою про перегляд ухвали від 19 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами і 19 грудня 2016 року суд скасував цю ухвалу.

16. Сторона обвинувачення надала ухвалу від 19 грудня 2016 року апеляційному суду. Однак апеляційний суд, залишивши вирок без змін, послався на те, що на час постановлення вироку існувала чинна ухвала від 19 серпня 2016 року, тому суд першої інстанції діяв законно, оскільки при застосуванні статті 71 КК може бути врахована лише невідбута частина покарання за попереднім вироком, а не покарання, від якого засуджений звільнений рішенням суду. Таким чином, апеляційний суд надав детальну відповідь на доводи сторони обвинувачення у відповідності до статті 419 КПК.

17. Крім того, Суд вже зазначав у попередніх рішеннях, що коли сторона вимагає скасування судових рішень і призначення судового розгляду в суді відповідної інстанції, вона має вказати, яким чином таке скасування дозволить виправити порушення, на яке вона посилається.-[1]

18. Суд звертає увагу на те, що, виходячи з правил статті 80 КК, строк виконання покарання за вироком від 07 серпня 2014 року наразі сплив. Таким чином, цей вирок у будь-якому разі не може бути врахований при призначенні покарання за злочини, передбачені частинами 1 та 2 статті 125 КК, за які ОСОБА_1 засуджений вироком від 15 листопада 2016 року. Отже навіть якщо погодитися зі стороною обвинувачення і направити справу на новий розгляд, це не дасть апеляційному суду можливості виправити ситуацію, яку сторона обвинувачення оскаржує в касаційній скарзі.

19. Суд також зазначає, що скасування ухвали про звільнення засудженого від покарання давало стороні обвинувачення підстави для звернення до компетентного суду для вирішення питання про застосування покарань за наявності кількох вироків в порядку виконання судових рішень. Проте сторона обвинувачення такою можливістю не скористалась.

20. Таким чином, Суд не вбачає підстав для скасування ухвали апеляційного суду за доводами касаційної скарги прокурора.

21. Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 05 березня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.

головуючого	Бущенка А.П.,
суддів	Григор`євої І.В., Стороженка С.О.,
за участю: секретаря судового засідання	Червінської М.П.,
прокурора	Костюка О.С.,