Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Горбатюк С.А.,

Швед.Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 03 березня 2016 року у справі № 806/2118/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Житомирській області про визнання відмови протиправною, -

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною відмову, викладену у листі Головного управління Держземагентства в Житомирській області від 26 грудня 2014 року № 19-6-0.21-8596/2-14, у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства орієнтовною площею 649 га із земель запасу та резерву на території Соболівської сільської ради Брусилівського району.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 03 березня 2016 року задоволено касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області; постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02 липня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року скасовано; ухвалено нове рішення; у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою, в якій просить надати роз'яснення який Закон застосовується в даному випадку Закон України "Про фермерське господарство" (973-15) чи Земельний кодекс України (2768-14) (ст.ст.123, 122, 134), адже два Закони не можуть застосовуватись одночасно із застосуванням окремих абзаців зазначених законів.

Відповідно до ч.1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. З вказаної норми вбачається, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його незрозумілістю, нечіткістю за змістом або неясністю резолютивної частини, що може потягнути неправильне його виконання.

Метою роз'яснення судового рішення є більш повне та зрозуміле викладення тих частин рішення, розуміння яких викликає труднощі, без внесення змін до рішення по суті і без вирішення питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про доповнення рішення, внесення до нього нових даних або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд має відмовити у роз'ясненні рішення.

Колегія суддів вважає, що постанова Вищого адміністративного суду України від 03 березня 2016 року складена відповідно до вимог чинного законодавства, у мотивувальній частині викладено усі обставини справи, рішення є зрозумілим, обґрунтоване належними нормами закону, які регулюють спірні правовідносини, підстави для його роз'яснення відсутні.

Керуючись ст.ст. 170, 222 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 03 березня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.