543/1054/16-к Про таємне та відкрите викрадення чужого майна - 18.12.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Самойленка Михайла Олександровича на вирок Полтавського апеляційного суду від 08 травня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170080000527 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Комсомольська Полтавської області, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ; неодноразово судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 Кримінального Кодексу України (далі - КК),

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 21 липня 2017 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК - на 2 роки; за ч. 2 ст. 190 КК- на 1 рік і 6 місяців. За сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

У строк покарання ОСОБА_1 зараховано строк попереднього ув`язнення з 08 листопада 2016 року по 07 січня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_1 взято під варту в залі суду.

У вироку вирішено питання стосовно речових доказів.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2 . Вирок місцевого суду відносно ОСОБА_2 ухвалою Полтавського апеляційного суду від 08 травня 2019 року залишений без змін.

Вироком Полтавського апеляційного суду від 08 травня 2019 року вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 21 липня 2017 року відносно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано та ухвалено свій вирок, яким ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК - 2 роки, за ч. 2 ст. 190 КК - 1 рік і 6 місяців. За сукупністю злочинів, на підставі ч. 1 ст. 70 КК, ОСОБА_1 визначено покарання у виді 2 років позбавлення волі, а на підставі ч. 4 ст. 70 КК шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 06 грудня 2016 року призначено остаточне покарання у виді 4 років і 6 місяців позбавлення волі.

В іншій частині вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 21 липня 2017 року стосовно ОСОБА_1 залишено без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону № 838-VIII (838-19) ) у строк покарання ОСОБА_1 зараховано строк попереднього ув`язнення з 21 червня 2017 року по 08 травня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвалено вважати ОСОБА_1 таким, що відбув покарання призначене вироком, його звільнено з-під варти в залі суду.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він, 07 листопада 2015 року приблизно о 16 годині 15 хвилин, поблизу паркана загальноосвітньої середньої школи № 4 на вулиці Конституції 20, у місті Горішні Плавні Полтавської області, умисно, повторно, шляхом зловживання довірою свого знайомого ОСОБА_3, заволодів належним останньому мобільним телефоном марки "LG" моделі L Fino, завдавши потерпілому майнової шкоди на суму 763 грн.

Також ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 16 травня 2016 року приблизно о 14:00 годині, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_2, таємно, повторно викрав належний ОСОБА_4 мобільний телефон марки "SUMSUNG" моделі GT-S7262, ІМЕІ: НОМЕР_1, вартістю 500 грн, яким користувався її неповнолітній син ОСОБА_5 .

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок апеляційного суду в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК за епізодом заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_3 на підставі, передбаченій п. 9-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) та закрити кримінальне провадження в цій частині. За доводами скаржника, апеляційний суд за наявності вказаних підстав, зокрема нескасованої постанови про закриття кримінального провадження за фактом заволодіння майном ОСОБА_3 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 190 КК, не закрив кримінальне провадження, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.

Позиції інших учасників судового провадження

Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Захисник підтримав касаційну скаргу, просив скасувати вирок апеляційного суду та закрити кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 190 КК.

У судовому засіданні прокурор, яка представляла державне обвинувачення під час касаційного розгляду, вважала, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.

Мотиви Суду

Заслухавши доповідача, захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені у скарзі доводи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно з ч. 2 ст. 420 КПК вирок суду апеляційної інстанції повинен відповідати загальним вимогам до вироку, встановлених ст. 374 КПК, якою, окрім іншого, визначено й вимоги до мотивувальної частини вироку. У вироку суду апеляційної інстанції, окрім іншого, зазначаються мотиви ухваленого рішення.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою у мотивувальній частині вироку зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення. В цій частині вироку наводяться також докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Вимоги до змісту судового рішення визначені ст. 370 КПК України, де зазначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі об?єктивно з?ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, й умотивованим - в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_1 апеляційний суд зазначених вимог закону не дотримався, неналежно виклав мотиви прийнятого рішення за наслідками розгляду доводів апеляційних скарг.

Так, під час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції на доводи прокурора щодо необхідності кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК щодо епізоду по заволодінню майном ОСОБА_3, захисник Самойленко М.О. зазначив про те, що у справі наявна постанова слідчого про закриття кримінального провадження по факту заволодіння 07 листопада 2015 року майном, у тому числі й належним ОСОБА_3 мобільним телефоном марки "LG" моделі L Fino, постановлену у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120161780080001421. Захисник також наголосив, що ця постанова в передбаченому законом порядку не скасована.

Окрім підтримання доводів апеляційної скарги ОСОБА_1, захисник Самойленко М.О. вказував також і на те, що про наявність такої постанови він наголошував і в суді першої інстанції, де даний факт був предметом розгляду. Наведене підтверджено відтвореним звукозаписом технічних носіїв інформації, на яких зафіксовані перебіг судових засідань суду першої інстанції та апеляційного суду.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, питання щодо наявності нескасованої постанови слідчого за вказаним фактом дійсно було предметом розгляду в суді першої інстанції. Так, в судовому засіданні 20 липня 2017 року прокурором для долучення до матеріалів справи було надано суду постанови слідчого про закриття кримінального провадження від 10 квітня 2017 року та від 09 листопада 2016 року. Стосовно цього учасники судового розгляду не мали заперечень, отже суд на місці ухвалив надані документи долучити до матеріалів справи. Однак, у матеріалах кримінального провадження відносно ОСОБА_1 вказані документи (їх копії) відсутні.

Отже, маючи дані стосовно обставин, які могли б свідчити про наявність у справі підстав для закриття кримінального провадження, апеляційний суд залишив їх поза своєю увагою та не вжив заходів щодо перевірки доводів сторони захисту.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов`язаний прийняти таке рішення.

Проте, апеляційний суд не надав жодної оцінки зазначеним доводам захисника Самойленка М.О. в частині існування нескасованої постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

Вказані порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними, оскільки вони перешкодили апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Суд касаційної інстанції не має можливості вирішити самостійно питання, постановлені в касаційній скарзі з урахуванням відсутності у справі необхідних для цього матеріалів, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок апеляційного суду відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід урахувати викладене, здійснити провадження з дотриманням правил глави 31 КПК (4651-17) , за необхідності дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 404 КПК, ретельно перевірити доводи, наведені в апеляційній скарзі, дати на них вичерпні відповіді й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд

Касаційну скаргу захисника Самойленка Михайла Олександровича задовольнити частково.

Вирок Полтавського апеляційного суду від 08 травня 2019 року відносно ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.