162/628/15-а Про визнання дій Управління Пенсійного фонду України неправомірними та зобов"язання здійснити перерахунок пенсії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - 07.07.2016 Прийняття

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.

Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 06.04.2015 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_3 з її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано відповідача, починаючи з 18.02.2015 року, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_3 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75 % заробітку. В решті позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 року постанову Любешівського районного суду Волинської області від 06.04.2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач отримує пенсію за віком з 07.10.2003 року та відноситься до 3-ої категорії осіб, що постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС.

З 01.01.2004 року доплата за понад встановлений мінімальний стаж роботи позивачу здійснюється відповідно до статті 28 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( Закон № 1058-IV (1058-15) ).

18 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернулась до відповідача з заявою про обрання умов, норм та порядку пенсійного забезпечення відповідно до Закону України від 28.02.1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) ( Закон № 796-XII (796-12) ). Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області відмовило ОСОБА_3 у перерахунку пенсії.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Обчислюючи пенсію позивача, Управління ПФ керувалось зазначеною нормою.

В той же час частиною другою статті 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, які постраждали від аварії на Чорнобильській АЕС, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

Вирішуючи питання щодо конкуренції наведених правових норм, колегія суддів також враховує вимоги пункту 13 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV (1058-15) , за правилами якого у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Як встановлено, позивач просив обчислити пенсію з урахуванням вимог Закону № 796-XII (796-12) .

За таких обставин, у відповідача не було правових підстав керуватися нормами Закону № 1058-IV (1058-15) , обчислюючи розмір понаднормового стажу ОСОБА_3

Отже, суд першої інстанції правомірно зобов'язав Управління ПФ привести пенсію позивача у відповідність до вимог Закону № 796-XII (796-12) .

Апеляційний суд помилково скасував законне рішення, що, згідно зі статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.