Постанова
іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 182/4767/16-к
провадження № 51-2892 км 19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Анісімова Г.М.,
суддів Іваненка І.В., Булейко О.Л.
за участю:
секретаря судового засідання Мойсюка Є.М.
прокурора Чабанюк Т.В.
захисника Балкового Р.Л. (у режимі відеоконференції)
засудженого ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040340002331,
за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився
у м. Уфа Республіки Башкорстан Російської Федерації, проживає у АДРЕСА_1, раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою захисника Балкового Р.Л. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду
від 01 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої
та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 17 січня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК
до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Цивільний позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 36 600,98 грн у відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн
в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 86 600 грн 98 коп. Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
ОСОБА_1 засуджений за те, що він на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин внаслідок бійки, яка сталась 20 червня 2016 року приблизно
о 18 год. 45 хв. у дворі будинку АДРЕСА_1 між ним та ОСОБА_3, до якої приєднались ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2, з метою заподіяння тілесних ушкоджень вказаним особам, які після закінчення бійки о 19 год. 45 хв. сіли в автомобіль "Москвич 2140" д.н. НОМЕР_1 та рухались по просп. Трубників в м. Нікополь Дніпропетровської області в бік міськвиконкому,
не маючи наміру на заподіяння смерті, рухаючись назустріч вказаному автомобілю, умисно кинув цеглину в передню пасажирську частину лобового скла, яка, пробивши його, потрапила в голову ОСОБА_2, який знаходився
на передньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля, чим спричинив останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 553 від 22 серпня 2016 року тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 квітня 2019 року вказаний вирок місцевого суду залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника Балкового Р.Л. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі та узагальнені доводи особи,
яка її подала
У касаційній скарзі захисник Балковий Р.Л. в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, а також істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції в іншому складі суду. Зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги можливість виправлення засудженого без відбування покарання оскільки ОСОБА_1 раніше не судимий, розкаявся у своїх діях, добровільно сприяв розкриттю злочину, має відповідний соціальний рівень, є батьком малолітньої дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, частково відшкодував спричинену шкоду, сплативши 10000 грн., а також враховуючи те, що засуджений був спровокований на вчинення злочину та фактично захищав свою сестру.
Позиції учасників судового провадження
В засіданні суду касаційної інстанції засуджений ОСОБА_1 та його захисник Балковий Р.Л. підтримали доводи, викладені у касаційній скарзі, просили
її задовольнити.
Прокурор вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила відмовити
в задоволенні скарги.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені
про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання
не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них
не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені
в касаційній скарзі, колегія судів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій, а також рішення суду в частині цивільного позову, у касаційній скарзі
не оспорюються.
Згідно ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені
в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того
чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим
є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин,
які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду
та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим
є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статтями
50, 65 КК, суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, що є необхідним
і достатнім для її виправлення та попередженнявчинення нових злочинів.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених
дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Вказані вимоги закону під час призначення покарання ОСОБА_1 судом першої інстанції дотримано та враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК є тяжким злочином, обставини справи, дані про особу винуватого, який раніше не судимий, офіційно не працює, не одружений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра
не перебуває, стан здоров`я, його ставлення до скоєного та думку потерпілого, наявність обставини, що пом`якшує покарання, - перебування на утриманні малолітньої дитини, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.
З урахуванням усіх обставин справи, суд дійшов обґрунтованого висновку
про призначення ОСОБА_9 мінімального покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 121 КК, у виді позбавлення волі на строк 5 років, що відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого
та попередження нових злочинів.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК, функція апеляційного суду полягає
в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Згідно з приписами ст. 419 КПК в ухвалі апеляційного суду мають бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали,
та положення закону, яким він керувався.
Суд апеляційної інстанції дотримався вказаних вимог закону та, переглядаючи кримінальне провадження в межах апеляційної скарги захисника засудженого, перевірив усі викладені в ній доводи і дійшов обґрунтованого та вмотивованого висновку про законність призначеного ОСОБА_9 покарання. Підстав для скасування або зміни вироку суду першої інстанції, передбачених ст. 409 КПК, при апеляційному розгляді не встановлено.
Підставою для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, згідно з вимогами ст. 75 КК, є обґрунтований та вмотивований висновок суду про можливість виправлення винуватого з урахуванням відомостей про його особу, тяжкості вчиненого злочину, інших обставин справи.
Враховуючи встановлені судом фактичні обставини, зважаючи на особу винуватого, приймаючи до уваги обставину, що пом`якшує покарання,
суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням
на підставі ст. 75 КК.
Твердження захисника про те, що засуджений був спровокований на вчинення злочину та фактично захищав свою сестру, не підтверджені належними доказами в кримінальному провадженні, а тому є непереконливими. Добровільне сприяння розкриттю злочину та часткове відшкодування спричиненої шкоди потерпілому, на які посилається захисник у касаційній скарзі, не є достатніми підставами для застосування до засудженого ст. 75 КК
та, відповідно, скасування оскаржених рішень.
Колегія суддів убачає, що призначене засудженому покарання відповідає загальним засадам його призначення, що визначені ст. 65 КК, за своїм видом
та розміром є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Істотних порушень кримінального процесуального закону
чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би безумовними підставами для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області
від 17 січня 2019 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду
від 01 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника Балкового Р.Л. в інтересах засудженого ОСОБА_1 -
без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Г.М. Анісімов О.Л. Булейко І.В. Іваненко
Судді