Постанова
Іменем України
04 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 461/631/19
провадження № 51-3849км19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Луганського Ю. М.,
суддів Ковтуновича М. І., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Бульби І. А.,
прокурора Кулаківського К. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області на ухвалу судді Львівського апеляційного суду від 24 травня 2019 року про повернення апеляційної скарги на вирок Галицького районного суду м. Львова від 09 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018140050002145, щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені обставини
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 09 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Ухвалою судді Львівського апеляційного суду від 24 травня 2019 року апеляційну скаргу заступника прокурора Львівської області на вирок Галицького районного суду м. Львова від 09 квітня 2019 року повернуто останньому на підставі положень п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що йому безпідставно повернуто апеляційну скаргу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, оскільки він подав апеляційну скаргу 08 травня 2019 року, тобто з дотриманням строку на апеляційне оскарження, що підтверджується долученими до касаційної скарги документами.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, заперечень або повідомлень про поважність причин неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія судів дійшла до наступних висновків.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції, згідно з положеннями ст. 438 КПКУкраїни, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України).
У Рішенні Європейського суду з прав людини від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" (заява № 23436/03) зазначено, що спосіб, у який ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також повинні бути взяті до уваги норми внутрішнього законодавства.
Згідно зі ст. 2 КПКУкраїни завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Отже, право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Проте ухвала апеляційного суду цим вимогам не відповідає.
Статтею 399 КПК України передбачено підстави залишення апеляційної скарги без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження.
Зокрема, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
За змістом ст. 116 КПК України строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.
Повертаючи апеляційну скаргу, суддя апеляційного суду зазначив, що 13 травня 2019 року прокурор подав до Галицького районного суду м. Львова апеляційну скаргу на вищевказаний вирок, який було проголошено 09 квітня 2019 року за участю прокурора, а останнім днем строку на апеляційне оскарження вироку суду є робочий день - 10 травня 2019 року.
З урахуванням наведеного, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що апеляційну скаргу прокурор подав з пропуском строку на її подачу та в апеляційній скарзі не ставив питання про його поновлення.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_1, судом касаційної інстанції було встановлено, що в них відсутні будь-які дані, які б вказували, коли саме прокурором було подано апеляційну скаргу на вирок місцевого суду.
Крім того, як вбачається із долученого до касаційної скарги фіскального чека ПАТ "Укрпошта" та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендований лист №09/1-85вих-19) із трек-номером 7900058093358, апеляційну скаргу за вихідним номером №09/1-85вих-19 від 08.05.2019 року прокурором було подано на ВПЗ Львів-поштамт саме 08 травня 2019 року о 16 год 58 хв. та відправлено до Галицького районного суду м. Львова, тобто в межах строку на апеляційне оскарження та отримано місцевим судом 10 травня 2019 року.
З огляду на викладене, суддя апеляційного суду не перевірив належним чином дотримання процесуального строку та дійшов помилкового висновку про те, що прокурором був пропущений строк на апеляційне оскарження вироку суду.
За таких обставин, суддя апеляційного суду допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для скасування ухвали судді апеляційного суду і призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
При новому розгляді слід врахувати викладене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу заступника прокурора Львівської області задовольнити.
Ухвалу судді Львівського апеляційного суду від 24 травня 2019 року про повернення апеляційної скарги на вирок Галицького районного суду м. Львова від 09 квітня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018140050002145, щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Ю. М. Луганський М. І. Ковтунович С. Б. Фомін