ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 523/11837/18
провадження № 51-2519 км 19
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді Марчук Н.О.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря
судового засідання Крота І.М.,
прокурора Чупринської Є.М.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
захисника Тодоріки К.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2018 року та Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року за його заявою про перегляд вироку Апеляційного суду Одеської області від 03 листопада 2003 року стосовно нього за нововиявленими обставинами.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Апеляційного суду Одеської області від 03 листопада 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ст. 69, пунктами "а", "г", "з", "і" ст. 93, ч. 1 ст. 177 КК України (в редакції 1960 року), ч. 1 ст. 263 КК України (в редакції 2001 року) до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є їхньою власністю.
Ухвалою Верховного Суду України від 25 травня 2004 року вирок Апеляційного суду Одеської області від 03 листопада 2003 року стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінено та виключено кваліфікацію дій засуджених за ст. 69 КК України (у редакції 1960 року).
17 липня 2018 року засуджений ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про перегляд вироку стосовно нього за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 липня 2018 року заяву засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Одеської області від 03 листопада 2003 року за нововиявленими обставинами направлено на розгляд до Суворовського районного суду м. Одеси.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2018 року відмовлено у відкритті провадження за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Одеської області від 03 листопада 2003 року за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, засуджений подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року скасовано ухвалу суду першої інстанції за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Одеської області від 03 листопада 2003 року стосовно нього за нововиявленими обставинами та постановлено нову, згідно з якою вищезазначену заяву повернуто заявнику та роз`яснено його право звернення до відповідного прокурора.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, не погоджуючись із судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог чинного кримінального процесуального закону безпідставно повернув подану ним заяву про перегляд вироку стосовно нього за нововиявленими обставинами. Посилається на те, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без задоволення його апеляційну скаргу, її доводів не перевірив та належним чином не спростував. Крім того, засуджений вказує на те, що суд першої інстанції без виклику учасників провадження у судове засідання відмовив у відкритті провадження, що не передбачено чинним КПК України (4651-17) .
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити, скасувати оскаржувані судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор частково підтримав касаційну скаргу засудженого, просив скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Положенням ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону згідно зі ст. 412 КПК України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Як убачається з мотивувальної частини ухвали, суд апеляційної інстанції, вважаючи, що ОСОБА_1 не є особою, яка має право подавати заяву про нововиявлені обставини, послався на пункти 15, 16 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) 2012 року та дійшов висновку про те, що для захисту своїх законних прав та інтересів він повинен звертатися з заявою про перегляд вироку стосовно нього за нововиявленими обставинами не до суду, а до уповноваженого суб`єкта, встановленого ст. 400-7 КПК України 1960 року щодо ініціювання питання про складання клопотання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Проте Суд із таким висновком не погоджується з огляду на таке.
Положення п. 16 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) 2012 року стосуються клопотань і заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, поданих до набрання чинності КПК України (4651-17) 2012 року, та заяв, поданих прокурорами в порядку КПК України 1960 (1001-05) року.
Зазначений пункт, так само як і п. 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України (4651-17) 2012 року не можуть бути підставою для застосування вимог КПК України 1960 (1001-05) року до заяви, поданої після набрання чинності КПК України 2012 (4651-17) року.
Перехідні положення до КПК України (4651-17) 2012 року не визначають спеціального порядку розгляду заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, поданих після набрання чинності цим Кодексом.
Тому при розгляді таких заяв має застосовуватися загальне правило ст. 5 КПК України 2012 року, яке передбачає, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Зазначене узгоджується зі сформованою практикою Верховного Суду, відображеною, зокрема, в постанові № 51-3 км19 від 09 липня 2019 року.
З огляду на викладене, Суд уважає, що ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого апеляційний суд повинен врахувати викладене, перевірити належним чином усі доводи, наведені в апеляційній скарзі, й ухвалити законне та обґрунтоване рішення, належним чином умотивувавши свої висновки.
Керуючись статтями 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року за заявою засудженого ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Одеської області від 03 листопада 2003 року стосовно нього за нововиявленими обставинами скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Н.О. Марчук В.К. Маринич В.П. Огурецький