Постанова

іменем України

26 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 330/2466/18

провадження № 51-4588км19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області Вознюка Ю.М. на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 3 червня 2019 року про повернення апеляційної скарги.

Обставини справи

1. Якимівський районний суд Запорізької області вироком від 11 квітня 2019 року засудив ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (далі - КК) і призначив йому покарання відповідно до частини 1 статті 70 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статті 75 КК суд звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки і поклавши на нього обов`язки, передбачені статтею 76 КК.

2. Прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати вирок і ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання за частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 296 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років без застосування статті 75 КК.

3. Запорізький апеляційний суд ухвалою від 23 травня 2019 року залишив апеляційну скаргу прокурора без руху через її невідповідність пункту 4 частини 2 статті 396 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК (4651-17) ) та встановив п`ятиденний строк для усунення недоліків.

4. 30 травня 2019 року прокурор на виконання згаданої ухвали подав апеляційну скаргу, в якій, крім інших змін, зазначив у прохальній частині вимогу про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

5. Ухвалою від 3 червня 2019 року Запорізький апеляційний суд повернув апеляційну скаргу прокурора, оскільки на порушення частини 4 статті 403 КПК він заявив вимогу, яка погіршує становище обвинуваченого, поза межами строку на апеляційне оскарження.

Вимоги і доводи касаційної скарги

6. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на пункт 1 частини 1 статті 438 КПК, просить скасуватиухвалу Запорізького апеляційного суду від 3 червня 2019 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

7. Прокурор стверджує, що ухвала апеляційного суду від 23 травня 2019 року про залишення його апеляційної скарги без руху не відповідає вимогам частини 1 статті 399 КПК, оскільки у скарзі він навів свої вимоги, їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність та необґрунтованість судового рішення.

8. Окрім того, прокурор зазначає, що оскаржену ухвалу винесено на підставі пункту 1 частини 3 статті 399 КПК, тобто у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги. Натомість рішення про повернення апеляційної скарги обґрунтовано порушенням частини 4 статті 403 КПК, що, на думку прокурора, не може бути підставою для повернення апеляційної скарги. Скаржник зазначає, що у випадку незгоди апеляційного суду із змінами, внесеними до апеляційної скарги, цей суд мав би вирішити таке питання під час розгляду скарги по суті, а не на етапі відкриття апеляційного провадження.

9. До початку судового розгляду захисник Зубанич О.Ю. звернувся до Суду із запереченням на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу прокурора без задоволення, а оскаржену ухвалу апеляційного суду без зміни.

10. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.

Позиції учасників судового провадження

11. У судовому засіданні прокурор підтримав доводи, наведені стороною обвинувачення в касаційній скарзі та просив її задовольнити.

12. Захисник у судовому засіданні підтримав свої заперечення на касаційну скаргу і просив Суд відмовити в її задоволенні.

Оцінка Суду

13. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора і захисника, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі і запереченні на неї, Суд дійшов висновку, що скаргу необхідно задовольнити на таких підставах.

14. Апеляційний суд прийняв рішення про повернення апеляційної скарги прокурора у зв`язку з тим, що скарга, подана на виправлення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення скарги без руху, містила прохання, яким пропонувалося погіршити становище обвинуваченого. Встановивши, що на момент подання зміненої скарги уже минув строк на апеляційне оскарження, апеляційний суд прийняв рішення про її повернення на підставі частини 4 статті 403 і пункту 1 частини 3 статті 399 КПК.

15. З таким тлумаченням положень кримінального процесуального закону колегія суддів не погоджується.

16. Положення, на підставі якого апеляційний суд прийняв рішення про повернення скарги, міститься у статті 403 КПК, яка стосується відмови від апеляційної скарги, зміни і доповнення апеляційної скарги під час апеляційного провадження. Відповідно до частини 3 статті 403 КПК до початку апеляційного розгляду особа, яка подала апеляційну скаргу, має право змінити та/або доповнити її. Частина 4 статті 403 КПК передбачає, що зміни чи доповнення, які тягнуть за собою погіршення становища обвинуваченого, можна внести лише в межах строків на апеляційне оскарження.

17. Однак перелік підстав для повернення апеляційної скарги передбачено іншою нормою, а саме частиною 3 статті 399 КПК. Цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Частина 3 статті 399 КПК не передбачає такої умови для повернення апеляційної скарги, як подання апеляційної скарги на усунення недоліків, що погіршує становище обвинуваченого, поза межами строку на апеляційне оскарження. А тому апеляційний суд не мав права повертати апеляційну скаргу на цій підставі. Суд мав перевірити, чи усунув апелянт недоліки, зазначені в ухвалі про залишення скарги без руху, в установлений строк, та у випадку їх усунення відкрити апеляційне провадження.

18. Що стосується вимоги, яка погіршує становище обвинуваченого, то у разі відкриття провадження суд був зобов`язаний розглядати справу в межах вимог, заявлених до спливу строку на апеляційне оскарження, і не брати до уваги ті, які заявлено з порушенням правила, передбаченого частиною 4 статті 403 КПК.

19. З огляду на наведене, Суд вважає, що ухвалу про повернення апеляційної скарги прокурору необхідно скасувати на підставі пункту 1 частини 1 статті 438 КПК з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого потрібно врахувати викладене й ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 433, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу заступника прокурора Запорізької області Вознюка Ю.М. задовольнити.

Ухвалу Запорізького апеляційного суду від 3 червня 2019 року про повернення апеляційної скарги скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

А.П. Бущенко Г.Р. Крет Н.С. Стефанів