1-34/03 Про перегляд вироку Апеляційного суду за нововиявленими обставинами - 31.10.2019 Прийняття

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2018 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року.

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2018 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд вироку Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2003 року за нововиявленими обставинами.

Вказану ухвалу місцевого суду ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2018 року - без зміни.

Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали місцевого суду та ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Вказує, що копії постановлених судових рішень йому направлені українською мовою, що ускладнює процес ознайомлення з такими рішеннями. Наголошує про порушення його права на захист, оскільки апеляційний суд не забезпечив його особисту участь у судовому розгляді, як і не забезпечив участь його захисника, тоді як участь захисника є обов`язковою.

Позиції інших учасників судового провадження

Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.

У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі.

Прокурор частково підтримав подану засудженим касаційну скаргу, просив ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви суду

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як установлено частинами 1, 2 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення його права на захист колегія суддів вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Як передбачено ст. 129 Конституції України,судді при здійсненні правосуддя незалежні й підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є, в тому числі, забезпечення обвинуваченому права на захист.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 7 КПК України регламентовано загальні засади кримінального провадження, зокрема, принцип забезпечення права на захист. Разом з тим, розширене трактування поняття "право на захист" закріплено у ст. 20 КПК України.

Так, відповідно до положень ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.

У випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави. Участь у кримінальному провадженні захисника підозрюваного, обвинуваченого, не має звужувати їх процесуальних прав.

Слід зауважити, що сама суть поняття "право на захист" не обмежується лише вказаною нормою, та випливає із правосуб`єктності учасників судового провадження, при цьому дотримання права на захист є процесуальним обов`язком суду.

Відповідно до матеріалів провадження, вироком Апеляційного суду Львівської області від 14 листопада 2003 року ОСОБА_1 засуджено за п. 10 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 129, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 152, ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 152 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до довічного позбавлення волі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадку, якщо відповідно до вимог ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника.

Вимоги ч. 1 ст. 52 КПК України передбачають, що участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.

Крім того, положеннями ч. 2 ст. 46 КПК України передбачено, що неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов`язковою.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 червня 2018 року на підставі ч. 1 ст. 52 КПК України призначено захисника із числа адвокатів Львівського обласного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

При цьому, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, постановлено за участю захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Карпінець В.Ю.

Як убачається з матеріалів провадження, перевіряючи ухвалу місцевого суду в апеляційному порядку, апеляційний суд розглянув провадження за відсутності захисника Карпінець В.Ю., участь якої є обов`язковою.

Тобто, прийшовши до висновку про можливість продовжити розгляд справи за відсутності захисника засудженого ОСОБА_1., апеляційний суд порушив вимоги статей 46, 52 КПК України, чим порушив право засудженого на захист.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Як передбачено п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою.

З урахуванням наведеного касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції суд повинен, використовуючи усі процесуальні можливості, керуючись вимогами процесуального закону щодо забезпечення прав засудженого ОСОБА_1, постановити законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення.

Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Львівського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.